yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Розділ І Держава і право Стародавнього світу

Їсторія держави і права зарубжних країн

Розділ І Держава і право Стародавнього світу

 

§ 1. Стародавній Схід

 

Реформи царя Урукагіни

(близько 2400 р. до н. е.)

 

   Для Нінгірсу1, воїна Енліля2, Урукагіна, цар Лагаша, збудував палац тираш3. Будинок антасурра він йому поставив. Храм богині Бау4 він їй збу­дував Пур-Саг (буквально: «Головна посудина»), дім постійних приношень він їй збудував. Її будинок для стрижки овець в Уруазагга5 він їй збудував. Для богині Ніни6, він викопав канал, що тече в місто Ніна, любимий нею ка­нал. Його став-резервуар він з'єднав з морем. Мур міста Гірсу7 він їй збудував.

   Віддавна і спочатку при кораблі був поставлений наглядач корабля. До ослів був приставлений наглядач за пастухами, до овець був приставле­ний наглядач за вівчарями. До риболовних сіток був приставлений наглядач за рибалками. Жерці повинні були здавати податок на поле перед начальни­ком комори. Пастухи овець, призначених для постачання вовни, повинні бу­ли, коли не було вовни білих овець, віддавати наглядачеві відповідне срібло. Ті, хто одержував податок, начальник заупокійних жерців, начальник дому трав, начальник броварні, начальники воїнів повинні були замість ягняти здавати відповідне срібло. Бики богів повинні були на городі nameci8 вико­нувати роботу. На доброму полі богів, на городі робилося все за бажанням nameсі. Осли, тяглові бики жерців використовувались патесі. Зерно жерців діставали воїни патесі як нагороду. Одяг, нитки, бронзові вироби, козячу вовну, птицю повинні були здавати жерці як податок.

   Жрець, завідуючий складами, міг у саду рядового воїна взяти і дерево, і плоди.

   Якщо труп ховали в могилі, то плата за похорон для заупокійного жер­ця була: 7 кухлів пива, 420 хлібів, 72 міри зерна, 1 одежа, козеня з пророста­ючими рогами і одне ложе. Плакальникові треба було давати 36 мір зерна.

   Якщо мертвого ховали в очереті бога Енкі9, то заупокійному жерцю треба було давати: 7 кухлів пива, 420 хлібів, 72 міри зерна, 1 одежу, 1 ложе, 1 крісло. Плакальникові треба було давати 36 мір зерна. Ремісники дістава­ли в принос ремісниче знаряддя. Помічники похоронного жерця одержува­ли кухоль.

   В палаці nameсі управлялись поля бога Нінгірсу10 , в домі дружини na­meсі управлялись поля храму богині Бау, а в домі дітей nameсі управлялись поля храму дітей бога Нінгірсу.

   Починаючи з північної границі області Нінгірсу до моря11 , були постав­лені наглядачі як судді.

   Якщо воїн на високому полі викопував собі колодязь, то раб nameсі брав з нього воду для садів патесі. Якщо він викопував собі рів, то раб пате­сі брав звідти воду.

   Раніше порядок (правителів Лагаша) існував [тоді], коли Нінгірсу, мо­гутній воїн Енліля, передав Урукагіні царство в Лагаші і серед 36 000 людей встановив його владу, він відновив стародавні накази (Нінгірсу) і дав силу слову, яке сказав йому його цар Нінгірсу.

   Від корабля усунув він наглядача за кораблем. Від ослів та овець він усунув наглядача за пастухами. Від риболовних сіток він усунув наглядача за рибалками. Від податкового зерна жерця він усунув начальника комори.

   Від платежу сріблом, коли немає білої вівці або коли немає ягняти, він усунув наглядача12.

   Від приношень, що їх повинні були жерці приносити до палацу пате­сі, він усунув наглядачів.

   В палаці патесі, на полі патесі він поставив Нінгірсу знов як їх царя.

   В домі жіночого храму, на полі жіночого храму він знову відновив бо­гиню Бay як їх господиню. В домі дітей, на полі дітей він відновив сина бога Нінгірсу як їх царя. Починаючи з північної границі області Нінгірсу аж до моря не було більше суддів-наглядачів.

   Якщо мертвого клали в могилу, то заупокійний жрець одержував як своє пиво 3 кухлі, як свої хліби 140 штук. Далі, 1 ложе, 1 козеня, 18 мір зерна одержував плакальник.

   Якщо мертвого ховали в очереті бога Енкі, то заупокійний жрець одержував 4 кухлі як свій націй, 240 (штук) як свої хліби і 36 мір ячменю.

   18 мір була пайка плакальника, 1 особливий хліб, 1 міра мазі для боги-ні-володарки, 420 сухарів як хліб про запас, 40 етжоспечених хлібів для їди, 10 свіжих хлібів як настільні хліби, і 5 хлібів для того, хто збирає (побори). Нарешті, дві великі посудини, 1 менша посудина для співака міста Гірсу, 490 хлібів, 2 великі посудини, 1 менша посудина для співака міста Лагаша, 406 хлібів, 1 велика посудина, 1 менша посудина пива для співака, 250 хлібів,  1 велика посудина пива для помічників заупокійного жерця,180 хлібів, 1 велика посудина пива для жерця міста Ніна. Раб, який клав труп на ложе (?), одержував до своєї їди, до своєї щоденної винагороди 1 хліб, 5 чорних хлібів, 1 білий хліб до своєї місячної винагороди і 6 чорних хлібів як свою щорічну винагороду. 60 хлібів, 1 велику посудину пива і 18 мір ячменю одержував начальник виготовлювачів домовин (?). Він ска­сував одержання помічниками заупокійного жерця кухля. Він скасував одержання ремісником платежу за ремісниче знаряддя13.

   Жрець, який завідує складами, не мав більше права входити і виходи­ти в сад воїна.

   Якщо воїн мав гарного осла і його начальник йому говорив: «Я хочу його в тебе купити», то коли він дійсно купує, той (тобто воїн) повинен йо­му сказати: «Заплати мені добрим сріблом». А коли купівля не відбудеться, то начальник не повинен дати Йому (тобто воїнові) відчути свій гнів.

   Якщо будинок великого стоїть біля будинку воїна і цей великий йому скаже: «Я хочу його в тебе купити, коли справа дійсно дійде до купівлі, то воїн хай скаже великому: «заплати мені добрим сріблом». А коли купівля не відбудеться, то великий не повинен дати воїнові відчути свій гнів.

   Він видав у місті накази і звільнив громадян Лагаша від небезпек жит­тя, обману, крадежу зерна і скарбів, від убивства І злому. Він встановив ка­ру, щоб сильний не криндив сироту і вдову.

   З богом Нінгірсу встановив Урукагіна цей порядок...

   В середині цього року він викопав заново «Малий канал», який про­тікає через Гірсу, для Нінгірсу. Стару назву його він йому знову дав. Канал «бог Нінгірсу могутній Ніппура»14, цю назву дав йому знов Урукагіна.

   Канал, що тече в місто Ніна15 , він очистив. Цей канал священний. Те, що в ньому, чисте. Нехай дає богиня Ніна йому текучу воду.

 

1Шумерійський бог війни і землеробства, покровитель Лагаша, що був головним центром його культу.

2Шумерійський бог землі. Вважався верховним богом всього Шумеру, батьком і царем богів. Піз­ніше був ототожнений з семітичним Белом. Головний центр культу — м. Ніппур (див. прим.14).

3Архітектурні терміни; їх значення для нас лишається поки що неясним.

4Місцева богиня — покровителька Лагаша, дочка бога неба Ану і дружина Нінгірсу (див. прим. 1). В релігійних текстах змальовується доброю богинею-матір'ю, яка дарує людям довголіття.

5Селище біля Лагаша.

6Богиня рік та джерел, дочка бога води Енкі.

7Головний квартал м. Лагаша.

8Патесі (за іншим читанням енсі або ішаку) — спочатку виборний старійшина і верховний жрець, який пізніше перетворюється в деспотичного царка. Могутніші царі, що підкоряли собі інші міста, приймали титул лугаль (дослівно: великий чоловік).

9Бог морів, рік і підземних вод, син бога неба Ану. Семітична назва — Еа. Центр культу — м. Еріду на березі Перської затоки.

10Общинна земля формально вважалась власністю бога або богині. Патесі як верховний жрець Нінгірсу фактично розпоряджався його землею, а дружина патесі — землею богині Бау.

11До Персидської затоки.

12Жителі Лагаша повинні були здавати білих овець як натуральний податок, а якщо у них були тільки вівці іншої масті, то вони вносили грошовий податок.

13Ремісник, помічник заупокійного жерця, не повинен був збирати якихось для нас не зовсім зро­зумілих поборів.

14Місто в північній частині Шумеру (нині Нуффер), що не мало великого політичного значення, але було головним релігійним центром і вважалося столицею верховного бога Енліля.

15Одне з міст, підвладних Лагашу.

Хрестоматія з історії стародавнього світу /За ред. академіка В. В. Струве. — Т.І. — К, 1953. —С. 129—132.

 

 

 

3