yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Петиція про права (1628 р.)

Їсторія держави і права зарубжних країн

Петиція про права (1628 р.)

(Витяги)

Петиція, подана його величності духовними i світськими

лордами i общинами, які зібралися в цьому парламенті,

відносно різних прав i вольностей його підданих,

разом з відповіддю, даною на неї його величністю

королем на повних зборах парламенту

Його королівській пресвітлій величності. Духовні i світськi лорди i общини, які зібралися в парламенті, все більше подають нашому верховному государеві королю таке. Через те, шо статутом, виданим під час царювання короля Едуарда I, оголошено i уза­конено, що наші податки або збори не будуть накладатися або стягуватися в цьому королівстві королем або його наступниками без доброї волі i згоди архієпископів, етсконів, графів, баронів, рицарів, городян та інших вільних людей з общин цього королівства; i владою парламенту, скликаного на двадцять п'ятому році царювання короля Едуарда III, оголошено i узаконено, що на майбутній час ніхто не повинен бути примушуваний проти своеї волі давати в позику rpoщі королю, бо тою позики були супротивні справедливостi i вольностям краши; i іншими законами цього королівства ухвалено, що нi на кого не повинні бути накладувані повинності або податки, іменовані доброгітним приношениям, або подібні ним збори; i в силу вищезгаданих ста­тута та інших добрих законів i статута цього королівства ваші піддані дістали в спадщину ту свободу, що вони не можуть бути змушені платити який-небудь податок, подать, збір або іншу подібну повинність, не встанов-лену за загальною згодою в парламенті.

2.Але, проте, в недавни час були видані різні накази, звернені до ко-місару у багатьох графствах, з інструкціями, в силу яких ваш народ збирали в piзниx місцевостях i примушували позичити певті суми грошей вашій величності, i деяке теля відмови їх зробити це приводилися до присяги, всупереч законам i статутам цього королівства, i були примушувані з'являтися на допит до вашої таємної ради i до інших місць, i ними були з тієї ж причини затримувані i ув'язнені в тюрму, i утискувані, i турбовані різними іншими способами; i  збори були накладувані i стягувані з вашого наро­ду в багатьох графствах лордами-намюниками, намюницькими депутатами, комюарами по оглядах, мировими суддями й іншими за поверненям чи вказівкою вашої величності або вашої таемної ради, всупереч законам i вільним звичаям королівства.

3. Через те, що так само, статутом, який називаеться «Велика хартія во­льностей Англії», оголошено й узаконено, що жодна вільна людина не може бути схоплена, кинута в тюрму, позбавлена своєї землі або вольностей, постав­лена поза законом, вигнана або утискувана яким-небудь іншим способом, інакше як за законним приговором рівних або за законом країни.

4.1 на двадцять восьмому році царювання короля Едуарда III було ого­лошено i узаконено владою парламенту, що жодна людина, якого б звання i стану вона не була, не може бути позбавлена землі, надежної на правах власності або користування, схоплена, ув'язнена в тюрму, aле позбавлена спадщини або віддана смертно, не будучи притягнутого до відповідальності в законному порядку судочинства.

5. Проте, всупереч смислові зазначених статута i інших добрих законів i статутів вашого королівства, виданих на той самий предмет, багато хто з ваших підданих за недавній час були ув'язнені в тюрму, без указання якої-небудь причини, i коли для звільнення їx приводили до ваших суддів за указами вашої величності про Хабеас корпус, щоб вчинити з ними згідно з розпорядженням суду, тюремники, на наказ зазначити причину затримки, не вказували ніякої причини, крім тієї, шо особи не утримувалися під вартою з особливого повеління вашої величності, засвідченого лордами вашої таемної ради, i не зважаючи на це, вони відправлялися до різних тюрем, хоч проти них не було виставлено ніякого обвинувачення, на яке вони могли б відповісти згідно з законом.

6.Через те, що в останній час значно загони солдата i матросів були розставлені в різних графствах королевства, i обивателі були примушенні проти своеї волі приймати ix у свої будинки i давати їм припинення всупе­реч законам i звичаям цього королівства та на велике незадоволення i обтяження народу.

10. Внаслідок цього духовні i світські лорди i общини вседалі просять вашу пресвітлу величність, щоб надалі ніхто не був примушуваний

296

платити або давати що-небудь у вигляді дару, позики, приношения, податку або якого-небудь іншого подобного збору без загальної згоди, даної актом парламенту; i щоб нікого не притягали до відповіді, приводили до присяги, примушували до служби, затримували чи іншим способом обтяжували або турбували з приводу цих зборів або відмови платити їх; шоб жодна вільна людина не була ув'язнена в тюрму або утримувалась під вартою так, як згадано вище; щоб ваша величність зволили видалити солдата i матросів, про яких було сказано вище, i щоб ваш народ на майбутнє час не був обтяжуваний таким способом; щоб вищезазначені повноваження для судочинства за законами военного часу були скасовані i знищенні на майбутшй час, того по-дібного роду повноваження не видавалися якій-небудь ocoбі або особам, щоб під цим приводом піддані вашей величності не каралися стратою всупереч законам i вольностям країни.

11. Про все це вони вседалі клопочуться перед вашою превілегією величшетю, як про cboi права i вольності згідно з законами i статутами цього королівства, i просять, крім того, щоб ваша величність зволили оголосити, що рішення, дп i заходи, здшенею на шкоду народові в якому-небудь з означених пунктов, не можуть мати наслідків для майбутнього або служити надалі прикладами, — i щоб ваша величність всемилостиве зволили для більшого задоволення i заспокоення народу оголосити вашу королівську во­лю i бажання, щоб у вищезазначених справах yci ваши чиновники й урядовi особи служили вам згідно з законами i статутами цього королівства, як цьо­го вимагае слава вашої величності i благоденство цієї держави.

Хрестомаппя з icmopii середніх віків. Том II. Частит II. — К., 1939. — С. 208—210.

Акт довгого парламенту

проти розпуску палат без ix згоди

(11 травня 1641 р.)

Цим оголошуеться i постановляеться королем, нашим верховним го­сударем, за згодою лордів i обшин, які засідають у цьому парламенті, i владою їx, то парламент, який засідає в даний час, не може бути розпущений інакше як актом парламенту, проведении для цієї мети; цей парламент не може також в який-небудь час його продовження бути відсрочений інакше, як актом парламенту, спеціально проведеним для цієї мети, i що палата перів не може бути відстрочена в який-небудь час у продовженні цього парла­менту інакше, як ними самими або за ix власною постановою; усякий захід або постанова, зроблений або такий, що має бути зробленим, для відстрочки

297

або розпуску даного парламенту, що суперечить цьому актові, оголошуєть­ся незаконним і недійсним.

Хрестоматія з історії середніх віків. Том II. — Частина II. ~К, 1939. С. 213.

 

46