yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Ассірійські закони

Їсторія держави і права зарубжних країн

Ассірійські закони

(друга половина II тисячоліття до н. е.)

 

(Витяги)

 

Таблиця А

[§ 1] [Як]що жінка — [чи то] дружина чоловіка1, [чи] то дочка чоло­віка2, — вступивши в дім бога, [із] дому бога що-небудь [належне свят]ині вкраде і [воно] буде схоплене [в її руках, і її] викриють клятвеним показан­ням або доведуть [проти неї, то треба порушити] обвинувачення І [спи]тати бога; що він повелить [зробити з жінкою], те слід з нею зробити.

[§ 2] Якщо жінка — чи то дружина чоловіка, чи то дочка чоловіка — скаже мерзоту або впаде в хулу, то ця жінка повинна нести свою вину; до її чоловіка, ЇЇ синів і її дочок не можна ставити вимог.

[§ 3] Якщо чоловік захворіє або вмре, а його дружина вкраде що-не­будь в його домі або віддасть [якому-небудь] чоловікові, або жінці, або ко-му-небудь іншому, то дружину чоловіка і тих, що прийняли від неї, слід убити.

А якщо дружина чоловіка, чий муж здоровий, вкраде в домі свого му­жа або віддасть [якому-небудь] чоловікові, або жінці, або кому-небудь ін­шому, то чоловік повинен клятвеним показанням викрити свою дружину і накласти на неї покарання; а той, що прийняв з рук дружини чоловіка, пови­нен віддати вкрадене, а також слід накласти на нього покарання, яке чоловік накладе на свою дружину.

[§ 4] Якщо раб чи рабиня приймуть що-небудь з рук дружини чоло­віка, то слід відрізати ніс і вуха рабу І рабині, відшкодувати вкрадене. Чоло­вік може відрізати вуха своїй дружині.

А якщо дружині своїй він відпустить гріх і не відріже їй вуха, то не слід відрізувати рабу і рабині (і) відшкодовувати вкрадене.

[§ 5] Якщо дружина чоловіка в домі іншого чоловіка вкраде що-не­будь, що перевищує [вартістю] 5 мін олова, то власник вкраденого повинен поклястися: «[Хай буду я проклятий] коли дозволив їй взяти! В моєму домі сталася крадіжка!». Якщо ЇЇ чоловік згодиться, він може віддати вкрадене і викупити н, відрізавши їй [при цьому] вуха. Якщо чоловік її не згодиться викупити ЇЇ, то власник вкраденого може взяти її [собі], а також відрізати їй носа.

[§ 6] Якщо дружина чоловіка заставить що-небудь на стороні, то той, хто прийняв, відповідає як за крадене.

[§ 24] Якщо дружина чоловіка віддалилась від свого мужа, чи то в то­му місті, чи то в околишніх селищах, де він їй вказав дім, увійде в дім ассірійця, поселиться у господині дому, переночує три-чотири рази, а госпо­дар дому не знатиме, ідо в його домі живе дружина чоловіка, [але] нарешті ця жінка буде схоплена, то господар дому, чия дружина від нього віддали­лась, дружину свою, [відріз]авши [їй (що-небудь)], може взяти; дружині чо­ловіка, у якої жила його дружина, слід відрізати вуха; якщо захоче, її чоло­вік може віддати її ціну —- 3 таланти 3О мін олова; а якщо захоче, його дру­жину можуть взяти [у нього].

А коли господар дому знав, що у його дружини живе дружина чоло­віка, то він повинен віддати втроє.

А коли він заперечуватиме, кажучи: «Я дійсно не знав», то вони по­винні піти до Ріки. І коди чоловік, в домі якого жила дружина чоловіка, вер­неться з Ріки, то він повинен віддати втроє. Коли ж чоловік, від якого відда­лилась дружина, повернеться з Ріки, то він вільний, він виконав усе, що сто­сувалося Ріки3.

А якщо чоловік, від якого втекла дружина, (вуха) своїй дружині не від­ріже і візьме назад свою дружину, то не повинно бути ніякого покарання.

[§ 25] Якщо жінка живе ще (?)4 в домі свого батька, а чоловік ЇЇ вмер і брати її чоловіка «нерозділені», а дітей у неї нема, то всі прикраси, які по­клав на неї її чоловік і які не пропали, можуть взяти «нерозділені» брати її чоловіка; відносно іншого вони повинні, не згадуючи (імені) богів, викрити [і тоді] можуть взяти. До бога Ріки і до клятви їх не треба брати.

[§ 26] Якщо жінка живе ще (?)4 в домі свого батька, а чоловік її вмер, то всі подарунки, які робив їй її чоловік, коли є діти її чоловіка, вони можуть взяти, а коли нема дітей її чоловіка, вона сама може взяти.

[§ 27] Якщо жінка живе ще (?)4 в домі свого батька, а чоловік її весь час ходив до неї, то всяке «нудунну» (виділене майно), яке дав їй її чоловік, він сам може взяти, [але] на те, що належить дому батька її, він не має прав.

[§ 28] [Як]що вдова увійшла в дім чоловіка і принесла з собою свого сина-немовля і він виріс в домі того, хто взяв її, але таблички про усинов­лення його не було написано, то він не одержує наділу в домі свого вихова­теля, не відповідає за борги і одержує наділ відповідно до своєї частки в до­мі свого батька.

[§ 29] Якщо жінка увійде в дім свого чоловіка, то її посаг і все, що во­на принесе з дому батька свого або що їй дав її свекор, коли вона прийшла, — вільне і безспірне майно для її дітей; діти її свекра не повинні пред'являти прав.

Але якщо чоловік одержить (це) від неї (після її смерті), то може відда­ти, що хоче, своїм дітям.

[§ ЗО] Якщо батько приніс, доставив «біблу» (калим) в дім тестя свого сина, а жінка його синові (ще) не буде дана, а інший його син, дружина яко­го живе в домі свого батька, вмер, то дружину свого померлого сина він мо­же дати як «ахузіту»5 своєму іншому синові, в дім тестя якого він вніс («біблу»).

Якщо власник дочки, що прийняв «зубуллу» (калим), не погодиться віддати свою дочку, то батько, який приніс «зубуллу», якщо хоче, може взя­ти свою невістку і віддати своєму синові, а якщо хоче, може тяти | назад] все, що він приніс — олово, срібло, золото, — тільки основну суму6, крім їс­тівного; на їстівне він не має прав7 .

[§31] Якщо чоловік приніс в дім свого тестя «зубуллу», а дружина йо­го вмерла, а в його тестя є [ще] дочки, то коли хоче тесть, він може взяти до­чку свого тестя замість своєї померлої дружини, або коли він хоче, то він може взяти срібло (в розумінні «гроші»), яке він віддав; ячменю або овець або чого-небудь їстівного йому не слід давати, він повинен одержати тільки срібло.

[§ 34] Якщо чоловік візьме собі вдову і не складе договору і вона про­живе в його домі 2 роки, то вона дружина і піти не може.

[§ 35] Якщо вдова увійде в дім чоловіка, то все, що вона принесе, [на­лежить] її чоловікові.

А якщо чоловік прийде до жінки, то все, що він принесе, [належить] жінці,

[§36] Якщо жінка живе ще (?)7 в домі свого батька, або якщо її чоловік оселив її окремо і її чоловік вирушить в поле8 і не залишить їй ні олії, ні вов­ни, ні одежі, ні корму, ні взагалі чого б там не було і не пришле їй нічого з поля, то ця жінка повинна бути 5 років вірною своєму чоловікові і не повин­на оселятися у [іншого] чоловіка; коли в неї є діти, то вони повинні наймати­ся і [з того] жити, а жінка повинна чекати свого чоловіка і не повинна оселя­тися у [іншого] чоловіка. Коли у неї нема дітей, то 5 років вона повинна че­кати свого чоловіка, а як настане 6-й рік, вона може оселитися у якого хоче чоловіка. Коли прийде її чоловік, він не матиме на неї прав, вона вільна для її наступного (тобто другого) чоловіка.

Якщо він затримався більше 5 років, але був відсутній не з своєї ви­ни — або ворог міста (?) схопив його, (і) він пропав9, або він був схоплений за неправди[вим (доносом)]10 і затримався, то після приходу він повинен дати клятвене показання і дати жінку замість своєї дружини і може взяти свою дружину.

А якщо цар пошле його в чужу країну і він затримається довше 5 ро­ків, то дружина його повинна його чекати і не повинна оселятися у [іншого] чоловіка.

А якщо до закінчення 5 років вона оселиться у [іншого] чоловіка і ро­дить [йому], то чоловік її по поверненні може взяти її і ЇЇ потомство, тому що вона не виждала [строку] договору і дала себе взяти [за жінку],

[§ 37] Якщо чоловік залишить свою дружину, то, коли визнає за по­трібне, може дати їй що-небудь, коли не визнає за потрібне, може їй нічого не давати: вона повинна піти з порожніми руками.

[§ 38] Якщо жінка живе ще(?) в домі свого батька, а чоловік її покине її, то подарунки (прикраси), які він сам їй робив (буквально: на неї поклав), він може взяти, [але] на «терхету» (шлюбний дар), що його він приніс, він не має прав, воно вільне для жінки11.

[§ 39] Якщо чоловік віддасть мужеві не свою дочку і якщо раніш її ба­тько заборгував і вона була оселена [в домі кредитора] як застава, [і якщо] попередній кредитор прийде до продавця жінки, то його слід задовольнити відносно її ціни; якщо у продавця нічого буде дати, то чоловік (той) може взяти продавця.

А якщо вона жила бідуючи, то вона вільна для свого оживителя12.

 А якщо чоловікові, який взяв жінку, дали написати табличку (тобто взяти на себе зобов'язання), або іншим способом дали прийняти на себе [відповідальність перед] тим, хто закладає позов, то він повинен заплатити] ціну жінки, а продавець [вільний].

[§ 40]...РабинІ не повинні покриватися; хто побачить покриту рабиню, повинен схопити її і привести до брами (?) палацу. їй слід відрізати вуха, той, хто схопив її, може взяти її одежу.

Якщо чоловік побачить покриту рабиню і відпустить, не схопить її і не приведе до брами (?) палацу і проти нього виступлять з свідченням, викри­ють його, — то йому слід дати 50 ударів палицею, проколоти йому вуха, просмикнути мотузок і зав'язати ззаду, [його доно]щик (?) може взяти його одежу. Один повний місяць він повинен виконувати царську роботу.

[§ 42] Якщо чоловік в день свята зіллє олію на голову дочки чоловіка або на бенкеті принесе «хуруппате», то вороття бути не може (тобто заручи­ни не можуть бути анульовані).

[§ 43] Якщо чоловік або зіллє на голову олію, або принесе «хуруп­пате», а син, якому він призначав [цю] жінку, умре або пропаде, то він може віддати [її] якому хоче з своїх синів від старшого до молодшого, якому буде 10 років.

Якщо батько вмре і син, якому він призначав [цю] жінку, також умре, то син померлого сина, якому буде 10 років, може взяти її. А якщо сини сина молодші за 10 років, то батько дівчини, якщо хоче, може віддати свою дочку або, якщо хоче, може повернути [принесене] в рівній кількості13.

Якщо сина не буде, то все, що він одержав з кольорового каміння, і всього, що не їстівне, він повинен повернути, а їстівного він не повинен по­вертати.

[§ 44] Якщо ассірієць або ассіріянка, які живуть в домі чоловіка за свою ціну14 як застава, взяті за повну ціну15, то він може його бити, тягати [за волосся], бити по вухах і проколювати [їх].

[§ 46] Якщо жінка, чий чоловік помер, після смерті чоловіка не вийде з його дому і якщо її чоловік нічого не відписав їй, то вона може жити в до­мі своїх дітей, де хоче; діти її чоловіка повинні утримувати її; вони повин­ні укласти договір, [щоб давати їй] їжу і пиття, як невіст[ц]і, яку вони люб­лять.

Якщо вона наступна (тобто друга дружина) і не має своїх дітей, то во­на може жити у одного (з пасинків), але вони повинні утримувати її спільно. Якщо у неї є діти, то діти першої [дружини] можуть не погоджуватися утри­мувати її, а вона може жити в домі своїх власних дітей, де хоче. її власні діти повинні утримувати її, і їх роботу вона повинна виконувати.

А якщо [є] (хто-небудь) з дітей її чоловіка, хто візьме її, то тільки той, що [взяв] її [повинен утримувати її, а її Інші діти можуть н]е утримувати її.

[§ 47] Якщо чоловік або жінка приготують чари і вони будуть схоплені в їх руках, проти них виступлять з свідченням і викриють їх, то того, хто приготував чари, слід убити.

Чоловік, який бачив готування чар [або] від того, хто бачив чари, чув, що він говорив йому: «Я сам бачив», [той, хто] чув, повинен прийти і сказа­ти цареві. Якщо той, хто бачив, заперечить те, що той сказав цареві, то він повинен сказати перед Биком, сином Шамаша16: «[Хай я буду проклятий], коли він не говорив»; він вільний; той, хто бачив, сказав і відмовився — цар як визнає за потрібне, повинен допитати його і вияснити його тайнощі (?). Заклинатель, коли його приведуть, повинен примусити говорити [того] чо­ловіка і сказати [йому] так: «Від клятви, якою ти заклятий для царя і його сина, вас (!) не звільнять, але, згідно з табличкою, якою чи заклятий для царя і його сина, ти будеш заклятий».

[§ 58] В усіх покараннях — [чи то буде відривання], чи то відрізування [дружині чоловіка], також і жрець — «галлу»17 нехай узнає [і нехай] при­йде, згідно з тим, [що написано на [цій] табличці{?)].

[§ 59] Крім покарань [дружині чоловіка, написаних] на [цій] табличці, чоловік може свою дружину [бити], вищипувати [волосся], бити по ву[хах] і би[ти (?)], вини його [в тому] немає.

Місяця ша сарате, дня 2-го епоніма Са-...-у.

 

 

6