yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->застосуванням дисконтних методів оцінки.

КЛ з організації, планування та управління

застосуванням дисконтних методів оцінки.

 

Оцінка ефективності – завершальний етап планування науково-технічного розвитку підприємства.

Загальний принцип оцінки ефективності щодо будь-якого заходу – порівняння затрат, які необхідні для реалізації певного заходу плану,  з результатами, що очікуються від цього.

Позначимо затрати як "З", а результати – як "Р". Тоді ефективність - будь-яке співвідношення затрат і результатів, тобто це, як правило, відносна величина.

Ефективність:   або

Ефект - результат діяльності, що визначається абсолютним показником, (у вартісному вираженні).

Вимоги до показників ефективності:

·        між чисельником та знаменником повинна, бути функціональна причинно-наслідкова залежність;

·        чисельник і знаменник повинні відноситись до одного і того ж самого об'єкту і  періоду, тобто бути співставними в часі та просторі;

·        необхідно враховувати наявність лагу –  розриву у часі між здійсненням затрат і отриманням результатів.

Дисконтування – це визначення теперішньої вартості майбутніх доходів.

Оцінку ефективності будь-якого заходу можна умовно розділити на наступні етапи:

1 етап :  передбачає обґрунтування доцільності заходу. На цьому етапі обґрунтовується необхідність, можливість, впровадження заходу, проводяться розрахунки, які доводять переваги впровадження (наприклад, підвищення виходів готової продукції, економію витрат енергоносіїв, вивільнення чисельності робітників, обґрунтування необхідності залучення додаткових сировинних зон, розширення виробничих потужностей, з метою збільшення  обсягів виробництва продукції у зв'язку з підвищенням попиту на неї тощо).

 

2 етап: передбачає визначення загальної суми інвестиційних витрат, яка необхідна для реалізації заходу (), яка при одномоментному вкладанні інвестицій розраховується так:

               (9.1)

де –  загальна сума інвестицій при одномоментному їх вкладенні;

     – вартість нових фондів (обладнання, будівельно-монтажних робіт тощо) з урахуванням їх придбання, транспортування, монтажу, науково-дослідних, проектних, складських та будь-яких інших витрат, які пов'язані з новим активами, включаючи податок на додану вартість (ПДВ). Слід зазначити, що на величину , але без врахування ПДВ, збільшується вартість основних фондів підприємства. Щоб зняти ПДВ з будь-якої величини, треба цю величину поділити на 1,2, якщо встановлена законодавством ставка податку становить 20%;

    – затрати на демонтаж старого обладнання, що знімається з балансу, які не пов'язані з вартістю нових активів включаючи податок на додану вартість;

   – виручка від реалізації демонтованого обладнання за вирахуванням витрат, що пов'язані з реалізацією. Необхідно мати на увазі, що будь-яка реалізація підлягає оподаткуванню, крім зазначеного, від виручки від реалізації треба зняти податки. Укрупнено, в умовах розрахунку, це можна зробити так:  : 1,2 * 0,75, де 1,2 – коефіцієнт, що враховує сплату податку на додану вартість; 0,75 - коефіцієнт, що враховує сплату податку на прибуток при ставці податку згідно законодавства на 01 січня 2004 року – 25%;

– балансова (залишкова) вартість основних фондів, які демонтуються і знімаються з балансу.

Загальний принцип визначення наступний:

 

,     (9.2)

 

         де  –  первісна вартість основних засобів;

              –  річна норма амортизації, що діє на момент розрахунку у відповідності до законодавства, %;

                – період, протягом якого нараховується амортизація (років).

Слід зауважити, що користуватися цією формулою треба з певними застереженнями, а саме: річна норма амортизації за період нарахування її може змінюватись, тому слід це обов'язково враховувати, застосовуючи відповідну норму за відповідний період, маючи на увазі те, що норма амортизації у відсотках береться від балансової (залишкової) вартості фондів. Наприклад: первісна вартість обладнання 10 000 грн., період його експлуатації – 5 років починаючи з 01 січня 2002 року, тоді:

= 10 000 *грн.

         В даному прикладі 15 – це річна норма амортизації у відсотках, що діяла для третьої групи основних фондів з 01 січня 1997 року, але з 01 січня 2004 року змінилося податкове законодавство, згідно якому встановлена квартальна норма амортизації для вказаної групи фондів, яка становить 6% , що в перерахунку на рік складає 21, 925%. Таким чином,

при виконанні розрахунків слід використовувати дані, які відповідають законодавству України, рішенням уряду, нормативній базі на момент розрахунку. Так,  у відповідності до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" з 01 січня 2004 року норми  амортизації  встановлюються  у  відсотках  до балансової  (залишкової) вартості кожної  з  груп  основних  фондів  на  початок звітного  періоду в такому розмірі :

·        група 1 –  в розрахунку на податковий квартал – 2 %,  в перерахунку на рік – 7,763%;

·        група 2 –  в розрахунку на податковий квартал – 10 %, в перерахунку на рік –  34,39%;

·        група 3 –  в розрахунку на податковий квартал – 6 %, в перерахунку на рік –  21,925%;

·        група 4 – в розрахунку на податковий квартал 15 %, в перерахунку на рік –  47,799%.

При цьому норми амортизації для будівель і споруд відповідають групі 1,  для обладнання  –  групі 3,  для комп'ютерної техніки – групі 4, транспортних засобів – групі 2.

Балансова вартість збільшує загальну суму інвестиційних витрат, бо при знятті з балансу недоамортизованих активів в підсумку зменшуються прибутки підприємства і загальна сума інвестицій повинна передбачати компенсацію цих втрат;

– збільшення (зменшення) вартості оборотних активів у зв'язку зі змінами обсягів виробництва  (реалізації) продукції, що очікуються.

         Розрахувати зміну вартості оборотних активів у зв'язку зі змінами обсягів виробництва  (реалізації) продукції, що очікуються, можна так:

,   (9.3)

         де  – вартість оборотних активів в базовому періоді, за даними форми №1 "Баланс" (підсумок другого розділу активу балансу, ряд. 280, графа 4);

                    – чиста виручка від реалізації продукції за той же період за даними форми № 2 "Звіт про фінансові результати";

                – приріст (зменшення) чистої виручки від реалізації продукції, що планується.

Але, якщо інвестиційні кошти вкладаються не одномоментно, а поетапно, то треба передбачати можливі втрати вартості інвестицій під впливом факторів часу, тобто збільшувати розраховану вище загальну суму інвестицій. Це можна робити так:

,    (9.4)

де   – загальна сума інвестицій при поетапному їх вкладенні;

 – частина загальної розрахованої суми інвестицій, яка планується до вкладення в періоді ti;

р – ставка дисконту, що характеризує можливий рівень втрат вартості інвестицій   під   впливом факторів часу  за  період вкладання, в частках одиниці;

ti  – порядковий номер року вкладання інвестицій;

m – загальний період вкладання (в роках).

Наприклад: загальна сума інвестицій складає 500 млн. грн., які плануються до освоєння протягом трьох років: перший рік - 300 млн., другий рік - 150 млн., третій рік – 50 млн. грн. Ставка дисконту прийнята на рівні 25%, або в частках одиниці – 0,25.

Тоді:

 =

 

З етап: передбачає визначення результатів, що очікуються, в якості яких виступають чисті грошові потоки (ЧГП).

,    (9.5)

де  –  загальна сума додаткового прибутку, що очікується, грн.;

          0,75 – коефіцієнт, що враховує сплату податку на прибуток при ставці податку згідно законодавства на 01 січня 2004 року – 25%;

        – приріст амортизації (зміна загальної суми амортизації) у зв'язку зі зміною вартості основних фондів під впливом заходів, що очікуються.

Додатковий прибуток, що очікується від впровадження заходу, при незмінній ціні  розраховується так:

,    (9.6)

де – оптово-відпускна ціна за одиницю продукції, грн.;

     та – відповідно базова і проектна (що очікується) собівартість одиниці продукції, грн.;

      та–  відповідно базовий та проектний (що очікується) обсяг реалізації продукції в натуральних одиницях виміру.

         У тому числі:

         а) частина додаткового прибутку, що припадає на зміну собівартості:

,      (9.7)

         б )частина додаткового прибутку, що припадає на зміну обсягу:

,    (9.8)

Якщо останні дві формули додати, вийде формула розрахунку.

         Якщо ж ціна змінюється, то замість  вводиться .

         Проектна собівартість одиниці продукції  дорівнює:

,     (9.9)

         де – зміни собівартості одиниці продукції, що очікується в результаті вкладення інвестицій (визначаються за розрахунками етапу 1).

 

4 етап:  передбачає  порівняння  затрат з результатами за допомогою наступних показників:

1.     Чистий приведений дохід (ЧПД)

 

Під чистим приведеним доходом розуміється різниця між приведеними до теперішньої (дійсної) вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації заходу плану і сумою інвестиційних витрат на його реалізацію. Чистий приведений дохід розраховується так:

,    (9.10)

де  – сума чистого грошового потоку за окремі інтервали загального періоду експлуатації проекту;

  t – період життєвого циклу проекту, величина, що підлягає обґрунтуванню в кожному конкретному випадку.  В  умовах розрахунку  її можна прийняти  рівні терміну     експлуатації обладнання, що проваджується, до його повного зношення у відповідності до норм амортизації. Наприклад, якщо обладнання третьої групи фондів, для якої річна норма амортизації складає 21,925%, то t=;

n –  кількість періодів в загальному розрахунковому періоді t ;

р – ставка дисконту (в частках одиниці), яка характеризує можливий рівень втрат чистих грошових потоків під впливом різних чинників протягом періоду t. Величина, що підлягає обґрунтуванню, і може прийматися на рівні ставки рефінансування НБУ на   момент розрахунку,  але тільки для державних проектів або на  рівні середньої ставки позичкового відсотка комерційних банків – для недержавних проектів. В умовах розрахунку р можна приймати на рівні 20% (0,2 в частках одиниці).

         Нормативне значення ЧПД

 

2.     Індекс доходності (ІД)

 

Індекс (коефіцієнт) доходності дозволяє співвіднести об'єм інвестиційних витрат з майбутнім чистим грошовим  потоком по проекту, а також  може бути використаний не тільки для порівняльної оцінки, але й в якості критеріального при прийнятті інвестиційного рішення про можливості реалізації заходу. Якщо значення індексу доходності менше одиниці або дорівнює їй, захід плану повинний бути відхилений в зв'язку з тим, що він не принесе додаткового прибутку на інвестовані засоби.

Індекс доходності розраховується так:

,     (9.11)

Нормативне значення ІД

 

3.     Індекс рентабельності (ІР)

 

Індекс (коефіцієнт) рентабельності в процесі оцінки ефективності заходу плану може відігравати лише допоміжну роль, тому що не дозволяє в повній мірі оцінити весь зворотний інвестиційний потік по проекту (значну частину цього потоку складають амортизаційні відрахування) і не порівнює аналізовані показники в часі. Індекс рентабельності  характеризує прибутковість проекту.

Розрахунок цього показника здійснюється так:

,    (9.12)

де   – середньорічна сума чистого інвестиційного прибутку за період експлуатації проекту;

 

4.     Період окупності  (ПО)

Період окупності є одним з найбільш поширених і зрозумілих показників оцінки ефективності. Розрахунок цього показника може проводитися за двома методами – статичним (бухгалтерським) і дисконтним.

Показник "періоду окупності" використовується, звичайно, для порівняльної оцінки ефективності, але може бути прийнятий і як критеріальний (в цьому випадку заходи з більш високим періодом окупності будуть підприємством відхилятися).

Основним недоліком цього показника є те, що він не враховує ті чисті грошові потоки, що формуються після періоду окупності інвестиційних витрат. По заходах з тривалим терміном експлуатації після періоду їхньої окупності може бути отримана набагато більша сума чистого грошового потоку, чим по заходах з коротким терміном експлуатації (при аналогічному і навіть більш швидкому періоді окупності останніх).

4.1. Недисконтований показник періоду окупності визначається статичним методом і розраховується так:

,   (9.13)

де    – середньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту (при короткострокових реальних вкладеннях цей показник розраховується як середньомісячний).

 

4.2.  Дисконтований показник періоду окупності визначається так:

 

.     (9.14)

 

Показники оцінки, засновані на статичних (бухгалтерських) методах розрахунку (індекс рентабельності, період окупності недисконтований), передбачають використання в розрахунках бухгалтерських даних про інвестиційні витрати і прибутки без їх дисконтування в часі.

Порівняння розрахованих показників з нормативними значеннями та аналіз їх дає змогу зробити висновок про доцільність впровадження кожного заходу плану науково-технічного розвитку підприємства.

 

 

   Основні джерела: [1, 4]

 

Додаткові джерела: [22, 23, 26, 32, 33]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

50