yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->Розділ 4 ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

Конституційне право України

Розділ 4 ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ

                                         § 1. Поняття конституційного ладу

Конституція України як Основний Закон держави займає центральне місце в системі законодавства, оскільки є голов­ним джерелом права України. Розділ І «Загальні засади» -провідний у структурі Конституції, має особливе значення як для самої Конституції, так і для всієї системи національного законодавства.

У цьому розділі закріплюються засади конституційного ла­ду України. Водночас є поняття «конституційний лад». А то­му виникає запитання щодо тотожності чи відмінності цих термінів. У сучасній науці конституційного права, а також у теорії держави і права поняття «конституційний лад» остан­нім часом використовується дедалі частіше для позначення досить чіткої системи суспільних відносин, що закріплює функціональну і організаційну єдність суспільства, або як су­купність принципів, без яких лад держави не може бути кон­ституційним.

У юридичній літературі немає єдиного розуміння поняття конституційного ладу, але всі вчені юристи стоять на позиції, що наявність у державі Конституції ще не дає підстав існую­чий суспільний лад вважати конституційним. Це зумовлено тим, що суспільний лад не можна вважати державно-право­вою категорією на відміну від конституційного ладу. До того ж він може бути і неконституційним, оскільки вплив держави на людину і суспільство в цілому може здійснюватися і по­за межами права. А тому термін «конституційний лад» не є синонімом терміна «суспільний лад».

Важливо виходити з того, що конституційне правління, правовий характер державної влади, правова держава, верхо­венство права тісно взаємопов'язані і водночас є найбільш ва­жливою ознакою і передумовою конституційного ладу. Консти­туційний лад — це цілісна система соціально-правових відно­син і інститутів, які підпорядковані безумовним моральним і конституційним вимогам. Він має ґрунтуватися на сукупнос­ті найважливіших регуляторів, які допомагають закріпленню в суспільній практиці і в правосвідомості фізичних і юридич­них осіб стабільних правових, гуманних, справедливих зв'яз­ків між людиною, суспільством та державою.

Конституційний лад має реалізувати прагнення до соціаль­ного порядку на основі співіснування індивідуального та гру­пового інтересів із загальними, забезпечувати пріоритет прав особи. Все це потребує з боку держави ефективних гарантій, без наявності яких існуючий лад не можна вважати конститу­ційним.

Безперечно, найбільш важливим предметом свого регулю­вання Конституція має насамперед засади конституційного ладу, які й зумовлюють його конституційну природу. Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справедливої організації суспільства, які обов'язково мають перебувати під захистом держави. Саме во­ни зумовлюють найважливіші ознаки конституційного ладу, форму правління, влади, державного устрою, політичного ре­жиму, сутність України як держави, правового статусу люди­ни і громадянина, принципи народовладдя та форми його здійснення, засади створення надійної системи державної без­пеки, захисту суверенітету і територіальної цілісності Украї­ни, правопорядку та зовнішньої політики нашої держави.

Якщо конституційний лад — це сукупність соціальних від­носин, то його засади — система конституційно закріплених принципів, що їх регламентують. Стосовно конституційного ладу засади являють собою вужче поняття. Якщо вони за­кріплені тільки в Конституції держави, то сам конституцій­ний лад встановлюється не тільки в Конституції, а і у відповідних конституційних законах. Наприклад, про власність, про місцеве самоврядування, про Конституційний Суд Украї­ни, про громадянство та ін.

Загальновизнано, що саме засади конституційного ладу є найважливішим об'єктом конституційного регулювання. Це справді так, тому що засади закріплюють: 1) основні принци­пи, що виступають як керівні для різноманітних сторін конс­титуційного ладу; 2) базові цінності, на які суспільство орієн­тується в розвитку конституційного ладу; 3) конституційно-правові норми і інститути, через які ці принципи та цінності дістають своє безпосереднє обґрунтування й закріплення і які зумовлюють їх юридичне значення.

Таким чином, можна вважати, що засади конституційного ладу — це система, в якій базові цінності є основою принци­пів, а останні конкретизуються в інститутах і нормах, що в цілому надає системі правового значення.

Засади конституційного ладу — досить специфічні правові норми, на основі яких формуються відповідні правовідноси­ни. Ці норми мають ряд характерних ознак. Передусім вони закріплюють найважливіші засади побудови суспільства і держави і, як правило, не породжують конкретних правовід­носин. Вони зумовлюють сутність правового впливу на всі сфери суспільних відносин і адресовані всім суб'єктам права. Способом захисту цих норм є загальний режим захисту Конс­титуції, конституційного ладу. Вони мають здебільшого конс­титуційну форму вираження; за своїм видом вони в основному є нормами-принципами, нормами-цілями, нормами-дефіні-ціями. Практичну і правову реалізацію цілей конституційно­го ладу має забезпечувати вся правова система держави, всі галузі права. Цілеспрямованість засад конституційного ладу — забезпечення системного закріплення концептуальних ідей, визнаних найважливішими для суспільства і держави. За сво­їми функціями ці норми є головними для всіх інших право­вих інститутів.

Засади конституційного ладу мають особливу юридичну силу. Це виявляється в обов'язках законодавця дотримувати­ся вказаних принципів при внесенні змін і доповнень до текс­ту Конституції. Конституційний Суд України також має ви­носити свої рішення в разі невідповідності правових норм суті основних принципів, які в будь-якому разі є непорушними. Якщо Конституції України належить перше місце в системі джерел права, то засади конституційного ладу є своєрідною «конституцією для Конституції». Саме засади є основним виміром Конституції.

Засади конституційного ладу країни відображають праг­нення людини і суспільства до щастя, добра, справедливості, свободи, рівності, солідарності, гуманізму, демократії та по­рядку. У засадах конституційного ладу, як правило, закріп­люється суспільний ідеал.

Ключове значення має положення про верховенство люди­ни над державою. У засадах конституційного ладу має бути відображений принцип обмеження держави. Над нею знахо­диться право і народний суверенітет, тобто саме вони мають верховенство, їх закріплення в Конституції спрямоване на здійснення контролю над владою, аби запобігти можливості її свавілля.

Надзвичайно важливим для засад конституційного ладу є їх цілісність. Будучи закріпленими в Конституції, вони ста­ють умовою для тісної внутрішньої єдності і стабільності сус­пільства. Слід відзначити також і проблему співвідношення цілісності засад конституційного ладу і компромісу. Ця проб­лема зумовлена тим, що в демократичному суспільстві конс­титуційний лад має бути формальним відображенням комп­ромісу, який в ім'я загального правонаступництва є обов'яз­ковим, незмінюваним.

І, звичайно, найважливішими в засадах конституційного ладу є його принципи. Їх перелік не може бути вичерпним. Тому вони не завжди бувають закріплені в розділі про засади, а можуть міститися й в інших розділах (наприклад, принцип судового контролю). Такими принципами засад конституцій­ного ладу є: народовладдя, державний суверенітет; політич­на, економічна та ідеологічна багатоманітність; верховенство права; пріоритет прав і свобод людини і громадянина; рів­ність перед законом, право на рівний захист з боку закону; поділ влади; унітаризм; суверенна і незалежна, демократич­на, соціальна, правова держава; принцип забезпечення своїх національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мир­ного і взаємовигідного співробітництва із зарубіжними країнами за загальновизнаними принципами і нормами міжна­родного права.

 

19