yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->§ 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України

Конституційне право України

§ 2. Правовий статус Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі ор-ганів виконавчої влади, колегіальним органом державної ви­конавчої влади загальної компетенції.

Його правовий статус визначається Конституцією України, іншими законодавчими актами. Він відповідальний перед Президентом України, до повноважень якого належить при­пинення повноважень Прем'єр-міністра України та прийнят­тя рішення про його відставку (п. 9 ст. 106 Конституції), при­пинення повноважень членів Кабінету Міністрів України (п. 10 ст. 106 Конституції), реорганізація та ліквідація мініс­терств за поданням Прем'єр-міністра (п. 15 ст. 106 Конститу­ції), скасування актів Кабінету Міністрів України (п. 16 ст. 106 Конституції). Водночас Кабінет Міністрів України підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у ме­жах, передбачених статтями 85, 87 Конституції України. Парламент України розглядає і приймає рішення щодо схва­лення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, на­дає згоду на призначення Президентом України Прем'єр-міністра України, здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України (пункти 11—13 ст. 85 Конституції). Вер­ховна Рада України за пропозицією не менш як однієї трети­ни народних депутатів України від її конституційного складу може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів та прийняти резолюцію недовіри до нього більшіс­тю від конституційного складу Верховної Ради (ст. 87 Консти­туції). Прийняття цієї резолюції має наслідком відставку Ка­бінету Міністрів України. Питання про відповідальність Уря­ду України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України (ст. 87 Конституції). У свою чергу Пре­м'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів мають право заявити Президентові України про свою відставку. Від­ставка Прем'єр-міністра має наслідком відставку всього скла­ду Кабінету Міністрів.

Кабінет Міністрів України, відставку якого прийнято Пре­зидентом України, за його дорученням продовжує виконува­ти свої повноваження до початку роботи новосформованого Уряду України, але не довше ніж 60 днів. Прем'єр-міністр зо­бов'язаний подати Президентові України заяву про відставку Кабінету Міністрів за рішенням Президента чи у зв'язку з прийняттям Верховною Радою України резолюції недовіри.

Структура Кабінету Міністрів визначається ст. 114 Консти­туції України. До його складу входять Прем'єр-міністр України, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Отже, зі змісту ст. 114 Конституції України випливає, що до складу уряду не входять керівники державних коміте­тів та центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прем'єр-міністр України призначається Президен­том України за згодою більше ніж половини від конституцій­ного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Прем'єр-міністр керує роботою Кабінету Міністрів, спрямовує її на виконання Про­грами діяльності Уряду України, схваленої Верховною Ра­дою.

Прем'єр-міністр України входить із поданням до Прези­дента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Кабінет Міністрів України згідно з Конституцією має знач­ні повноваження: 1) забезпечує державний суверенітет і еко­номічну самостійність України, здійснює внутрішню і зов­нішню політику держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпе­чує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податко­вої політики; політики у сферах праці й зайнятості населен­ня, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) роз­робляє і здійснює загальнодержавні програми економічно­го, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм влас­ності; відповідно до закону здійснює управління об'єктами державної власності; 6) розробляє проект закону про Держав-ний бюджет Укдаїни і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, по­дає парламенту України звіт про його виконання; 7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочин­ністю; 8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоеко­номічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої вла­ди; 10) виконує інші функції, визначені Конституцією та за­конами України, актами Президента України.

Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконан­ня. Його акти приймаються колегіально після обговорення і підписуються Прем'єр-міністром України.

Кабінет Міністрів України має право скасувати акти мініс­терств та інших центральних органів виконавчої влади, якщо вони суперечать законодавству.

Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечує Секрета­ріат Кабінету Міністрів України, який діє на підставі Тимча­сового положення, затвердженого Постановою Кабінету Мі­ністрів України «Про затвердження Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України та Тимчасового положення про Службу Прем'єр-міністра України» від 6 трав­ня 2000 р. До його складу входять: департаменти (юридич­ний, економічної політики, внутрішньої політики, кадрового забезпечення та інші), управління (адміністративної рефор­ми, діловодства, підготовки і організаційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів України і урядових комітетів та інші) відділи (протокольного забезпечення та прийому офіційних делегацій, технічного супроводження об­числювальної техніки та комп'ютерних мереж та інші); служ­би (державного секретаря, прес-служба).

 

84