yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->§ 3. Правовий статус суддів

Конституційне право України

§ 3. Правовий статус суддів

Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді та, у ви­значених законом випадках, народні засідателі і присяжні (частина перша ст. 127 Конституції України). Розгляд справ у апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді. Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суд­дями і займають штатну суддівську посаду в одному із судів, передбачених Законом «Про судоустрій України». Згідно з частиною третьою ст. 127 Конституції на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів гро­мадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше трьох років, проживає в Україні не менше 10 років та володіє дер­жавною мовою.

Крім зазначених вимог, до судів є й додаткові вимоги. В частині п'ятій ст. 127 Конституції встановлюється, що до­даткові вимоги до окремих категорій суддів щодо статі, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Так, суд­дями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фа­хову підготовку з питань юрисдикції цих судів. У цьому разі на посаду судді такого суду може бути рекомендований відпо­відною кваліфікаційною комісією суддів громадянин Украї­ни, не молодший ЗО років, який проживає в Україні не менше 10 років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоплюються межами юрисдикції відповідного спе­ціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Згідно з частиною четвертою ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя лише у складі ко­легій суддів. Конституцією встановлено, що судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький ман­дат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (частина друга ст. 127). На посаду професійного судді не мо­жуть бути рекомендовані громадяни, які: судом визнані обме­жено дієздатними або недієздатними; мають хронічні, пси­хічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких проводиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які ма­ють не зняту чи непогашену судимість.

Вимоги до професійного судді, порядок захисту професій­них інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соціаль­ного захисту визначається законами «Про судоустрій Украї­ни» та «Про статус суддів». При доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їх прав. Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду та суддів, які призначаються на посаду судді вперше (частина четверта ст. 126 Конституції). Перше призначення на посаду професій­ного судді терміном на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суддів за поданням Вищої ради юстиції України. Усі інші судді безстроково обираються Верховною Радою України на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суд­дів України за поданням Голови Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду). Голова Верховного Суду України, як уже зазначалося, призначаєть­ся на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голо­сування Пленумом Верховного Суду в порядку, встановлено­му законом (ст. 128 Конституції). Судді, призначеному на по­саду, видається посвідчення встановленого зразка.

Згідно з Конституцією України суддя звільняється з поса­ди органом, що його обрав або призначив, у разі: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суд­дею 65 років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвину­вальним вироком щодо нього; припинення його громадянст­ва; визнання його безвісно відсутнім або оголошення помер­лим; подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням. Повноваження судді припиня­ються у разі його смерті (ст. 126).

Для того щоб суддя міг неупереджено вирішувати справи, він повинен мати відповідні гарантії своєї діяльності. Гаран­тії самостійності і незалежності суддів забезпечуються: особ­ливим порядком призначення, обрання, притягнення до від­повідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, вста­новленим процесуальним законом, таємницею постановлення судового рішення; забороною будь-яким суб'єктам права втру­чатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за непова­гу до суду чи судді; особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів; належним ма­теріальним та соціальним забезпеченням суддів; функціону­ванням органів суддівського самоврядування; визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Принципове значення має положення, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допус­кається звуження змісту та обсягу передбачених законом га­рантій самостійності судів, незалежності та правової захище­ності суддів. Суттєвою гарантією незалежності суддів є їх недоторканність, яка гарантується Конституцією України, Законом «Про статус суддів» та іншими законами. Суттєве значення має положення, що на народних засідателів і присяж­них на час виконання ними в суді обов'язків, пов'язаних із здійсненням правосуддя, поширюються гарантії недоторкан­ності суддів. Це сприяє їм неупереджено виконувати суддівсь­кі обов'язки. Народні засідателі під час здійснення правосуд­дя користуються усіма правами судді. Згідно з п. 1 ст. 72 Закону «Про судоустрій України» народні засідателі при ви­рішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом справи і поста-новленням судового рішення, мають такі самі права, як і про­фесійний суддя, їм, як і присяжним, на час виконання обо­в'язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не менше, ніж по­садовий оклад судді відповідного суду, їм також відшкодову­ються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачу­ються добові. Звільнення народного засідателя чи присяжно­го з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді, а також з мотивів виконання обов'язків народного засідателя або присяжного визна­ється грубим порушенням законодавства про працю та зумов­лює відповідальність винних осіб, передбачену законом.

Закріплений у Конституції України і законах правовий статус професійного судді відповідного рівня і спеціалізації надає їм можливість ефективно реалізувати свої функції.

 

91