yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->§ 5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції

Конституційне право України

§ 5. Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції

Конституцією України вперше в державно-правовій прак­тиці нашої країни введена така інституція, як Вища рада юстиції (ст. 131). До її повноважень належать: внесення по­дання про призначення суддів на посади або звільнення їх з посади; прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисциплі­нарного провадження стосовно суддів Верховного Суду Украї­ни і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Парламент України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адво­катів України, з'їзд представників вищих юридичних навчаль­них закладів та наукових установ призначають до неї по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокурату­ри - - двох членів. До її складу за посадою входять: Голова Верховного Суду України, міністр юстиції України, Гене­ральний прокурор України.

Конституційно-правовий статус Вищої ради юстиції де­тально закріплено в Законі України «Про Вищу раду юсти­ції», який регламентує порядок її обрання, термін повнова­жень, компетенцію, порядок розгляду питань, що належать до її компетенції, підстави для відкриття дисциплінарного провадження щодо окремих категорій суддів, підстави при­пинення повноваження члена Вищої ради юстиції тощо.

Закон «Про Вищу раду юстиції» встановлює шестирічний термін повноважень її членів, крім тих, хто входять до її складу за посадою (ст. 1). На посаду члена Вищої ради юсти­ції може бути рекомендований громадянин України, не мо­лодший 35 років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мо­вою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років (ст. 6). Члени Вищої ради юстиції призна­чаються парламентом України таємним голосуванням шля­хом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Закон «Про Вищу раду юстиції» детально регламентує порядок висування кан­дидатур на посади її членів від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників вищих юридичних навчаль­них закладів та наукових установ. Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійс­нюється в порядку, передбаченому ст. 10 Закону «Про Вищу раду юстиції». Всі ці з'їзди і всеукраїнська конференція пра­цівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ра­ди юстиції повинні проводитись не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних її членів.

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняється у разі: закінчення терміну, на який його призначено; набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду; втра­ти ним громадянства України; визнання його безвісно відсут­нім або оголошення померлим; визнання його судом недієздат­ним або обмежено дієздатним; подання ним за власним ба­жанням заяви про припинення повноважень; неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності ме­дичного висновку, підтвердженого судом; порушення прися­ги або скоєння аморального вчинку; його смерті. Особи, що входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади.

У Вищій раді юстиції утворюються секції: з питань підго­товки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; дисциплінарна секція для здійснення дисциплінар­ного провадження, дисциплінарної відповідальності і при­йняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції голова, а за його від­сутності — його заступник. Голова, його заступник, секретарі секцій працюють на постійній основі. Голова Вищої ради юс­тиції обирається з її членів на три роки без права переобрання таємним голосуванням. Голова Вищої ради юстиції представ­ляє її у зносинах з іншими органами і організаціями, її за­сідання проводяться відкрито. Вони є правомочними, якщо на них присутні не менш як дві третини від конституційного складу Вищої ради юстиції. На засіданні ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. Засі­дання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три четверті від її складу.

Вища рада юстиції для здійснення своїх повноважень може витребовувати та одержувати необхідні інформацію та судові справи від суддів, підприємств, установ, організацій, грома­дян та їх об'єднань, її член має право знайомитися з матеріа­лами, поданими на розгляд ради, заявляти клопотання, наво­дити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Вища рада юстиції приймає такі акти: подання про призна­чення суддів; подання про звільнення суддів з посади; рішен­ня про порушення вимог щодо несумісності; рішення про дис­циплінарну відповідальність; рішення за скаргою на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; рішен­ня про звільнення її члена у випадках, передбачених у ст. 18 закону. За невиконання або невчасне виконання актів, ухи­лення від подання або порушення термінів подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно з законом.

Закон України «Про Вищу раду юстиції» детально регла­ментує порядок розгляду питань, що належать до її компетенції. Так, зокрема, суб'єктами звернення щодо подання про звільнення суддів можуть бути: народний депутат України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; від­повідна кваліфікаційна комісія суддів; член Вищої ради юс­тиції. Правовий статус кваліфікаційних комісій суддів регла­ментується в четвертому розділі Закону «Про судоустрій України». Питання про звільнення судді з підстав, передбаче­них ст. 126 Конституції України, Вища рада юстиції розгля­дає після надання кваліфікаційною комісією відповідного ви­сновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.

У Законі «Про Вищу раду юстиції» детально регламентую­ться процедури прийняття рішення стосовно порушення суд­дями і прокурорами вимог щодо несумісності здійснення дис­циплінарного провадження стосовно суддів вищих спеціалізо­ваних судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та міс­цевих судів, а також прокурорів.

 

 

93