yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->3.3. Зміст міжнародних кооперативних принципів

Кооперування

3.3. Зміст міжнародних кооперативних принципів

Для того, щоб вияснити зміст кожного із семи принципів прокоментуємо текст "Заяви про кооперативну ідентичність" (Додаток 1).

Взаємостосунки членів кооперативу. Добровільне і відкри­те членство. Добровільність членства означає, що кооперативи мають створюватись зі згоди ініціаторів і членство в них є ре­зультатом вільного вибору людини. Відкритість організації полягає в тому, що для членства в ній не може існувати жод­них обмежень.

Демократичний членський контроль. Кооперативи — са- моврядівні організації. Члени організації керують нею без­посередньо і за допомогою виборних органів, склад яких самі визначають і які їм підзвітні. Тут, як у будь-якій демократич­ній організації, практикують розподіл влади: найважливіші рішення завжди приймаються самими членами на загальних зборах більшістю голосів. Таким чином, збори є вищим орга­ном управління кооперативу. Щодо постійно діючих керівних органів, то одні з них (рада або правління) є органами управлін­ня, інші — дирекція, адміністрація — здійснюють адміністра­тивні функції. Окремо існують наглядова рада та ревізійна комісія, які уповноважені членами кооперативу контролювати роботу органів управління й адміністрації. Постійно діючі керівні органи зобов'язані у своїй повсякденній діяльності орієнтуватися на рішення зборів та регулярно звітувати про їх виконання.

Участь членів у економічній діяльності. Капітал коопера­тиву формують його члени, вносячи кожний свою частку — пай. Як власники паю, вони мають право на дивіденди та на повер­нення паю в разі виходу з кооперативу.

Будучи власниками майна та коштів кооперативу, його члени самі вирішують питання про розподіл отриманого чи­стого доходу. Більша його частина ділиться пропорційно до внеску члена в господарську діяльність кооперативу як клієнта (працівника). Розподілені за цим правилом частки чистого доходу називають кооперативними виплатами*.

Проведення кооперативних виплат, по-перше, забезпечує дотримання справедливості у кооперативі, адже прибуток у то­вариства з'явився завдяки тому, що члени активно користува­лись його послугами, наприклад, купували товари в коопера­тивній крамниці. По-друге, пропорційний розподіл, виходячи з обсягів та вартості виконаного через кооперативне підприєм­ство бізнесу, забезпечує кооперативу статус неприбуткової ор­ганізації — фірми, що надає послуги за собівартістю. І, по-третє, кооперативні виплати стимулюють активність членів як клієн­тів (в окремих випадках, як працівників) свого підприємства, спонукають їх отримувати через кооператив усі можливі по­слуги (сумлінно працювати).

Частина чистого доходу кооперативу, як правило, не мен­ше 2 %, спрямовується на задоволення культурних потреб членів кооперативу та на кооперативну пропаганду. З цього ж доходу фінансуються й усі благочинні акції, у яких коопера­тив бере участь.

Засади внутрішньої і зовнішньої діяльності кооперативу. Автономія і незалежність. Згідно з названим принципом, ко­оперативи як самостійні, самоврядівні організації самі відпо­відають за результати господарської діяльності. Втрата само­стійності внаслідок необдуманих, невивірених рішень загро­жує реалізації кооперативом своїх соціальних завдань, а отже, означатиме втрату кооперативної своєрідності.

Навчання, підвищення кваліфікації, інформація. Турбота про освіту кооператорів, підвищення кваліфікації працівників та відкритість щодо отримання інформації про кооператив мають бути невід'ємною складовою його діяльності.

Співпраця між кооперативами. Найефективніша форма співпраці кооперативів — об'єднання у спілки (союзи), які за своєю природою також є кооперативами. Поширене й гурту­вання кооперативів в асоціації, федерації, альянси, які ведуть переважно негосподарську діяльність. Об'єднуються, як пра­вило, кооперативи одного виду. Наприклад, в Україні існують спілки споживчих товариств і об'єднана кредитна спілка. Можуть існувати й змішані кооперативні союзи. Зокрема, Національна спілка сільськогосподарських кооперативів Укра­їни сьогодні об'єднує постачально-збутові, збутово-переробні і навіть окремі виробничі товариства. Господарські функції кожного об'єднання залежать від мети діяльності й функцій кооперативів, які його створили. Наприклад, основною функ­цією споживчих спілок є гуртова торгівля споживчими това­рами, кредитних — кредитування членів тощо. Щодо негоспо­дарських функцій, то переважна більшість спілок займається координуванням діяльності своїх членів в господарській, соці­альній і культурній сферах, наданням їм відповідних консуль­тацій, вивченням стану місцевих, національного, міжнародно­го ринків товарів та послуг, збором статистичних даних про роботу кооперативів та розробкою, на підставі зібраних відомо­стей, планів-рекомендацій для своїх членів, а окрім того, коопе­ративною пропагандою та освітою, видавничою діяльністю, під­вищенням кваліфікації кооперативних кадрів.

Об'єднання кооперативів також представляють інтереси своїх членів у місцевих, державних, громадських та інших структурах, в міжнародних організаціях.

Турбота про громаду. Кооперативи повинні приділяти ос­новну увагу турботі про своїх членів, задовольняючи їх потре­би. Проте, успішно виконати це завдання, ігноруючи реальну соціально-економічну ситуацію в регіоні та духовну атмосфе­ру, що склалась у місцевій громаді, неможливо. Адже члени кооперативу є водночас жителями конкретного населеного пункту, членами цієї громади. Таким чином, турбуватись про громаду означає працювати в інтересах членів кооперативу та на благо громади того міста чи села, в якому функціонує ко­оператив, посильно сприяти економічному, соціальному й куль­турному розвиткові регіону, нації, людства в цілому.

Висновки

1. Кооперативні принципи дозволяють кооперативам реалі­зувати свою мету і забезпечити збереження своєї ідентичності.

2. Сучасна наука виділяє п'ять фундаментальних принципів кооперації:

·    добровільне та відкрите членство;

·    демократичний членський контроль;

·     формування капіталу лише його членами;

·     розподіл прибутків пропорційно до участі в господарській діяльності кооперативу;

·     піклування про безперервну освіту своїх членів.

3. Кооперативні товариства в усьому світі керуються нині універсальними принципами, які підтримав XXXI конгрес МКА (1995 р.). їх сім:

·    добровільне і відкрите членство;

·    демократичний членський контроль;

·     економічна участь членів;

·     автономія і незалежність;

·     освіта, підвищення кваліфікації, інформація;

·     співробітництво між кооперативами;

·    турбота про громаду.

4. Враховуючи універсальні принципи, кооператори виро­били спеціальні (для окремих видів кооперації) та національні кооперативні принципи.

5. Кооперативні принципи взаємозалежні. Відмова хоча б від одного з них веде до перетворення справжнього кооперати­ву в квазікооператив, або ж до його господарського занепаду.

6.     Реалізація кооперативних принципів у політиці та прак­тиці кооперативу забезпечує його соціальну спрямованість.

 

14