yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->7.4. Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації

Кооперування

7.4. Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації

Класифікація внутрішньокооперативних підзаконних актів. Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації — це акти, що приймаються її органами управління для врегу­лювання господарської, соціальної та іншої діяльності й орга­нізації самоуправління. Залежно від відносин, що вимагають врегулювання, вони поділяються на нормативні акти щодо врегулювання:

а) економічної і соціальної діяльності кооперативних това­риств та їх спілок;

б) внутрікооперативного будівництва.

Право приймати нормативні акти визначається компетен­цією кооперативного органу, закріпленою в статуті. Скажімо, споживча кооперація має власну систему кооперативних орга­нізацій та органи управління (з'їзд споживчої кооперації, Рада Укоопспілки, правління), яким споживчі товариства в уста­новленому порядку делегували право прийняття ряду норма­тивних актів, обов'язкових для всіх кооперативних органів і організацій та підпорядкованих їм підприємств та інших організацій.

До внутрішньокооперативних нормативних правових актів у системі споживчої кооперації належать статути, положення, постанови, розпорядження та ін. Ці акти створюють органі­заційні засади функціонування споживчої кооперації як си­стеми кооперативних організацій.

Типові нормативні акти. Як зазначалося вище, органи споживчої кооперації приймають переважно типові нормативні акти, до яких належать типові статути різних рівнів коопера­тивних формувань, типові положення, типові договори тощо. Тому вони належать до рекомендаційних норм, володіють юридичною силою зразка нормативного акта для низових ко­оперативних об'єднань, організацій та спілок. На їх основі реґіональні формування споживчої кооперації приймають свої статути і положення, укладають договори, видають нормативні інструктивні листи та ін., які в галузевій літературі прийнято називати локальними нормативними актами для регулювання внутрішньокооперативних відносин.

Типові нормативні акти мають значення для уніфікації врегулювання однотипних внутрішньокооперативних відносин у системі споживчої кооперації. Вони дають можливість дер­жавним органам перевіряти, наскільки локальний норматив­ний акт регіональної структури споживчої кооперації врахо­вує рекомендації типового нормативного акта, прийнятого вищими органами споживчої кооперації, наскільки він відпові­дає актам законодавства.

Локальні нормативні акти. Локальні акти щодо врегулю­вання економічних і соціальних відносин поширюються на торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність спо­живчих товариств та їх спілок. Вони надають їм можливість виробити певні правила для поліпшення власної діяльності, а також сприяти соціальному та культурному розвитку села.

Оскільки споживчі товариства та їх спілки мають певну господарську й управлінську самостійність, то прийняття ло­кальних актів може мати місце тоді, коли потрібно виробити єдині правила для усієї кооперативної організації. Це означає, що їх зміст повинен мати нормативні вимоги, які поширюють­ся на все кооперативне об'єднання, організацію чи спілку.

Локальні нормативні акти щодо регулювання кооператив­ного будівництва охоплюють:

а) умови та підстави створення споживчих товариств та їх спілок і підпорядкування їм підприємств і організацій;

б) колективне й індивідуальне членство в кооперації та права та обов'язки членів кооперативу;

в) умови та порядок формування органів управління спо­живчою кооперацією та їх компетенцію;

г) засади договірних відносин між споживчими товариства­ми та їх спілками і умови делегування товариствами своїх повноважень спілкам;

ґ) реорганізацію та ліквідацію споживчого товариства або спілки.

Локальним нормативним актам належить велика роль у за­безпеченні законності та правопорядку в системі споживчої кооперації. Так, при розгляді конкретних справ і вирішенні певних питань правоохоронними та судовими органами вони повинні керуватись внутрішньокооперативними нормативни­ми актами і закладати їх в основу своїх рішень. Проте самі судові рішення не є витоками кооперативного права. Вони є лише актами застосування існуючих норм кооперативного права.

 

 

29