yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->8.4. Правові засади взаємодії кооперативів та їх об'єднань

Кооперування

8.4. Правові засади взаємодії кооперативів та їх об'єднань

Види кооперативних об'єднань. Кооперативні товариства, артілі, спілки, що належать до первинної ланки кооперації, з метою забезпечення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів своїх членів, підвищення ефективності їх діяль­ності можуть створювати: об'єднання кооперативів, спілки то­вариств, асоціації кооперативів (спілок), кооперативи коопера­тивів.

Будь-які об'єднання громадян, у тому числі господарські, здійснюються на засадах добровільності. Згідно з Конститу­цією України, "ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян".

За правовим становищем, характерними ознаками поряд­ку їх створення, діяльності й управління, взаємовідносинами між кооперативами та об'єднаннями, а також між об'єднання­ми виділяють такі види об'єднань кооперативів:

а) договірні об'єднання, де визначаються права й обов'язки як об'єднань, так і кооперативів, а також відповідальність учасників;

б) об'єднання, що створюються на засадах членства з деле­гуванням їм кооперативами централізованих функцій і компетенції з питань господарської діяльності, управління і прав щодо прийняття об'єднаннями рішень, обов'язкових для ко­оперативів;

в) об'єднання, що створюються на засадах членства, з деле­гованими функціями господарської діяльності й управління і правом прийняття рекомендацій;

г) змішані об'єднання, що здійснюють господарські й управ­лінські функції частково на засадах членства делегованих повноважень, а частково на договірних засадах;

ґ) кооперативи кооперативів, що створені кооперативами первинної ланки за правилами кооперації на засадах членства, внесення вступних внесків, функції й повноваження яких визначаються їх статутами.

Кожному з цих видів об'єднань притаманні особливості правового регулювання господарської та іншої діяльності їх правового становища.

Установчі документи кооперативних об'єднань. На заса­дах членства кооперативи утворюються шляхом прийняття установчих документів: установчих договорів або ж рішень конференцій, уповноважених представників кооперативів, статутів об'єднань.

Структура кооперативної системи, внутрісистемні та поза­системні, організаційні, господарські, майнові та інші зв'яз­ки, порядок і форми їх регулювання впливають і на зміст пра­вового становища об'єднань кооперативів.

Основним нормативно-правовим актом, яким визначається правове становище об'єднання кооперативів, побудованого на членстві, є його статут. Статут об'єднання кооперативів затвер­джується уповноваженим органом. У законодавстві України порядок утворення об'єднання кооперативів та затвердження його статуту визначено Законом України "Про кооперацію".

Об'єднання кооперативів:

1.     представляє і захищає інтереси кооперативів, що вхо­дять до його складу у відповідних державних та інших орга­нах, а також у міжнародних організаціях;

2.     надає кооперативам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду;

3.      проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів;

4.      сприяє вирішенню господарських спорів між коопера­тивами та підприємствами, організаціями, установами і гро­мадянами;

5.     веде власну господарську діяльність, якщо це передба­чено статутом.

В організаційно-правовій структурі кооперативу просте­жується його подвійна природа як соціальної та економічної одиниці: добровільного об'єднання людей і підприємств. Гос­подарська діяльність таких кооперативів регулюється стату­тами, а для окремих видів, — ще й законами.

Правове становище створених кооперативами підпри­ємств та установ. Згідно з ст. 5, п. З Закону України "Про власність", власник засобів виробництва та іншого майна має право створити в установленому законом порядку підприєм­ство, організацію, установу, що є юридичною особою.

Господарська діяльність в кооперації здійснюється:

а) кооперативами безпосередньо;

б) кооперативами-підприємствами;

в) об'єднаннями та спілками, у яких для виконання госпо­дарських функцій створюються відповідні внутрішні підрозді­ли без права юридичної особи;

г) підприємствами та організаціями, що мають статус юри­дичної особи, заснованими кооперативами чи їх об'єднання­ми, спілками як власниками майна;

ґ) спільними підприємствами, створеними групою коопера­тивів чи їх об'єднань спілок;

д) шляхом добровільної участі кооперативів у господарській діяльності підприємств, у тому числі спільних, господарських товариств, асоціацій, об'єднань, які не входять до відповідної системи кооперації. Господарська діяльність кооперативу без­посередньо проявляється в тому, що він сам без створення до­даткових юридичних осіб здійснює цілі, передбачені його ста­тутом.

Правове становище підприємств, створених кооператива­ми чи їх об'єднаннями відрізняється від правового становища підприємств-кооперативів. Відмінність вбачається як у поряд­ку їх створення і ліквідації, так і в організаційно-майнових, господарських відносинах, в управлінні господарської діяль­ності та розподілі доходів.

Правове регулювання діяльності кооперативних систем. Створення кооперативами статутних об'єднань первинного, вторинного і більш високого рівня є ознакою формування відпо­відної кооперативної системи. Кооперативна система може бути створена за територіальними (населений пункт, район, область, центр) або ж за галузевими (видовими) ознаками, наприклад, об'єднання садівничих, аграрних, житлових, житлово-буді­вельних кооперативів (товариств). Найбільш випробуваною (змішаного типу) є система споживчої кооперації України. Вона створена і функціонує за схемою: споживчі товариства — ра­йонні спілки споживчих товариств — Кримспоживспілка, об­ласні спілки споживчих товариств — Центральна спілка спо­живчих товариств України (Укоопспілка).

Система споживчої кооперації в Україні побудована на за­садах членства споживчих товариств у спілках первинної, вторинної і третинної ланок. Це підтверджується закріпленим в законі "Про споживчу кооперацію" правилом, що власність майна спілок створюється з майна, переданого їх членами (ст. 9, п. 4), а у разі ліквідації спілки її майно, що залишилося після розрахунків, розподіляється між членами спілки.

Спілки споживчих товариств, виходячи з делегованих їм прав, можуть представляти і захищати інтереси споживчих товариств, їх членів та населення у відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях; надава­ти споживчим товариствам практичну допомогу в здійсненні господарської діяльності, впровадженні в практику досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду; проводити науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, підготов­ку та підвищення кваліфікації кадрів; вирішувати господарські спори між організаціями і підприємствами споживчої коопе­рації; вести власну господарську діяльність, спрямовану на ство­рення необхідної виробничої та соціальної інфраструктури спо­живчої кооперації (ст. 8, п. 2 Закону "Про споживчу коопе­рацію").

Вищим органом управління спілки, згідно з законом, є з'їзд (конференція), який має статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих та контрольних органів спілки, в тому числі розмежування функцій і компетенції між з'їздом і конференцією, визначаєть­ся статутом спілки.

Типові статути районних та обласних спілок споживчих товариств, як і об'єднань сільськогосподарських кооперативів, є рекомендаційними актами. Вони використовуються як зра­зок при розробці та затвердженні статутів конкретних спілок. Статут Укоопспілки після відповідної державної реєстрації є нормативно-правовим актом. У кооперації не допускається прийняття типових статутів.

Висновки

1.     Правове становище кооперативу визначається нормами цивільного права, що містяться в Цивільному кодексі Украї­ни, а також нормами спеціальних кооперативних законів.

2.     Держава гарантує дотримання прав і законних інтересів кооперативів та їх членів, максимально сприяє розвитку і зміцненню господарської діяльності та самостійності коопе­ративів відповідно до законів України.

3.     Власність кооперативу є недоторканою, перебуває під захистом держави й охороняється законом. Забороняється користуватися майном кооперативів у цілях, які не пов'язані з їх статутною діяльністю.

4.     Установчий договір, як важливий засновницький доку­мент, включає повну назву кооперативу, його місцезнаходжен­ня, мету та завдання, характеристику повноважень, органи управління, реквізити засновників, інформацію про вступні та пайові внески.

5.     Взаємовідносини між адміністрацією і трудовим колек­тивом кооперативу регулюються колективним договором.

6.     Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (за винятком землі). Паї до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

7.     Статут кооперативу приймається засновниками на уста­новчих зборах, зміни та повноваження до нього вносяться за­гальними зборами його членів.

8.     З метою координації своєї діяльності, надання взаємодо­помоги та захисту спільних інтересів, спільного ведення гос­подарської діяльності кооперативи за рішенням загальних зборів можуть на добровільних засадах створювати об'єднання (спілки) за галузевою або територіальною ознакою.

9.     Кооперативи та їх об'єднання мають право утворити єди­не всеукраїнське об'єднання кооперативів.

 

34