yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Кооперування

Розділ 2

ТИПИ ТА ВИДИ КООПЕРАТИВІВ

2.1. Класифікація кооперативів

Як виробник і як споживач людина часто має низку різно­манітних проблем. Ремісник не може знизити собівартість своїх виробів через те, що не знаходить дешевшої сировини; селяни­ну доводиться обробляти землю кіньми, бо немає грошей для того, щоб придбати трактор; фермер має великі втрати вро­жаю, тому що ніде його зберігати; службовець бідно вдягаєть­ся через те, що вимушений "левову частку" платні витрачати на харчування; студент не може придбати книг, бо вони занад­то дорогі. Кооперативи можуть розв'язати такі проблеми. Але для цього потрібно створювати кооперативи, різні за призна­ченням та функціями. Згідно з кооперативною наукою, вони розподілені на типи та види. Такий розподіл називають класи­фікацією кооперативів.

Єдиного підходу до класифікації кооперативів не існує. Відносячи кооператив до того чи іншого типу, виду, вказують на якісь важливі характеристики для розуміння його діяльно­сті, призначення, місця та ролі в економіці.

Типи кооперативів. Можна, наприклад, виділити типи кооперативів, що різняться за своїм призначенням. Коопера­тиви виробників створюються для збільшення трудових до­ходів ремісників, кустарів, фермерів, або ж осіб, що надають соціально-побутові, культурні та інтелектуальні послуги. Натомість кооперативи споживачів призначені лише для еко­номії членами власних коштів під час купівлі споживчих това­рів, житла, послуг тощо. Група кооперативів, що здатна задо­вольняти потреби своїх членів і як споживачів, і як виробників, становить третій тип. Призначення цього типу кооперативів — допомагати членам збільшувати трудові доходи та рівень спо­живання.

Закон України "Про кооперацію" (2003 р.) поділяє коопе­ративи на виробничі, обслуговуючі та споживчі. Виробничі утворюються для спільної виробничої або іншої господарської діяльності з метою одержання прибутку і на засадах обов'яз­кової трудової участі членів, обслуговуючі — для надання по­слуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам, з метою ведення їх господарської діяльності, а споживчі — для організації торговельного обслуговування, заготівель сіль­ськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих по­треб членів (ст. 2).

Види кооперативів. Кооперативи та їх об'єднання групують за такими ознаками:

а) за соціальним складом членів (робітничі, селянські, сту­дентські, шкільні та ін.);

б) за національною (етнічною) або конфесійною приналеж­ністю (кооперативи українців, поляків, євреїв, православних, католиків, мусульман тощо);

в) за галузями економіки, в яких вони працюють (промис­лові, сільськогосподарські, фінансові, торговельні, транспортні та ін.);

г) за метою та основними функціями (споживчі, кредитні, виробничі, збутові, страхові, закупівельні, житлові та ін.);

ґ) відповідно до територіальних меж, в яких вони знахо­дяться: кооперація полтавська, волинська, кримська, україн­ська, російська, французька, європейська, південноамерикан­ська тощо.

Для того, щоб зрозуміти переваги кооперативів і вигоди від членства у цих організаціях, скористаємося класифікацією за метою господарської діяльності. Цю класифікацію ще в 1920-х рр.

запропонував відомий український вчений та громадсько-полі­тичний діяч, автор першого українського підручника з теорії кооперації Борис Мартос (1879—1977). Він поділив коопера­тиви на такі види:

·        виробничо-допоміжні;

·        товариства праці;

·        виробничі;

·        збутові;

·        збутово-переробні;

·        закупівельні та орендні;

·        ощадно-позичкові;

·        страхові;

·        споживчі;

·        житлові;

·        послугові;

·        універсальні.

 

8