yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Економіка->Содержание->3. Антимонопольна політика держави

Макроэкономика

3. Антимонопольна політика держави

Зазначені наслідки функціонування монополії примушують суспільство робити спроби нейтралізації негативних ефектів. Відносно монополій, що  не мають природного характеру, застосовується антимонопольне законодавство, а діяльність природних – регулюється державою.

Рис. 8б.2-Обмеження цін в умовах монополії

Порушення рівності Р=МС і Р=АТС свідчить про неефективний розподіл ресурсів і несправедливий розподіл доходів (одержання економічного прибутку за умов ціни P1 та об'єму Q1) (див. рис.8б.2). Дії держави по регулюванню діяльності монополій полягають в імітації умов, характерних для конкурентного ринку. Для природних монополій встановлюються ціни продажу продуктів у відповідності з якими, за думкою суспільства, буде забезпечуватися ефективне використання ресурсів або справедливий розподіл прибутку. Ціна, яка забезпечує ефективне використання ресурсів (суспільно-оптимальна ціна), встановлюється на рівні Р=МС (ціна P2 та об'єм Q2  на рис.8б.2.). Однак звичайно ціна такого рівня буває настільки низькою, що викликає появу у монополії збитків в короткостроковому періоді, а в довгостроковому - банкрутство фірми. Необхідно забезпечити їй хоча б отримання нормального прибутку, що обумовлює встановлення державної стелі цін на рівні Р=АТС  (ціна P3 та об'єм Q3  на рис.8б.2.). Суть дилеми регулювання цін полягає у виборі між суспільно справедливою, але збитковою для монополії ціною P2, та ціною P3, що гарантує нормальний прибуток монополії, але не повністю задовольняє суспільні потреби.

Наявність трансакційних витрат робить необхідність регулювання монополій ще більш суттєвим. Справа в тому, що зміни ринкової ситуації в результаті виникнення трансакційних витрат зовсім відрізняється від їхніх  наслідків в умовах досконалої конкуренції. Для наочності покажемо це графічно (рис. 8б.3.). Як і при аналізі досконалої конкуренції, припустимо, що трансакційні витрати повинні сплачувати споживачі.

Зсув графіка попиту з положення D0 у положення D1 викликає аналогічний зсув графіка граничного доходу з положення МR0 у положення MR1. Новою точкою рівноваги, у якій виконується умова МR = МС, замість точки С стає точка B; на новій лінії попиту їй відповідає точка G, що вказує ціну Р2, що одержується виробником безпосередньо за товар.

На рис. 8б.3 добре видно, що ця ціна вище вихідної ціни Р0. Це означає, що існування монополій призводить до більш різкого зростання ціни Р1, що перевищує зростання трансакційних витрат (відповідно величині Р1 - Р2). Різниця Р2 - Р0 стає додатковим прибутком, що в умовах виникнення трансакційних витрат одержує монополія. Таким чином, монополія виявляється спроможною не тільки цілком перекласти трансакційні витрати на споживачів, але й одержати при цьому додатковий монопольний прибуток. Природно, це свідчить про більш глибокий ступінь нерівності споживачів і виробників, ніж в умовах конкурентного ринку.

Рис. 8б.3 – Наслідки існування трансакційних витрат в умовах монополії

Наслідки виникнення трансакційних витрат у випадку використання суспільно-оптимальної ціни будуть зовсім іншими. Ця ціна встановлюється, як було показано вище, на рівні Р=МС, тобто до виникнення трансакційних витрат вона відповідала точці L, а після – точці К. Таким чином, ціна, що одержана продавцем за продукцію зменшилася для випадку регульованої монополії на величину (Рro-Pr2), меншу ніж величина трансакційних витрат. Їхня частина, що залишилася (Рr1-P), повинна бути сплачена споживачем. Отже, використання регульованої монополії дозволяє не тільки забезпечити ефективне використання виробничих ресурсів, але й більш справедливо розподіляти вантаж трансакційних витрат між монополіями і споживачами їхньої продукції.

 

 

36