ГоловнаЗворотній зв'язок

Металургія.

7. ЛИВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО

7.1. Загальні відомостіпро виготовлення виробів литтям

Лиття - один з найдавніших і найпоширеніших - способів виготовлення виробів і заготівок для деталей машин і механізмів.

Литтям називають виготовлення заготівок для виробів заповненням, наперед виготовлених ливарних форм, розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом.

Після кристалізації й охолодження металу або сплаву виріб витягують з форми та передають на механічне оброблення.

Відливками називають вироби, виготовленні литтям.

Ливарні форми можуть бути разовими та багато разовими. Разові форми використовують лише один раз; для звільнення відливка від форми останню руйнують. Багаторазові форми використовують сотні й тисячі разів; відливки витягають з форми витрушуванням або виштовхуванням.

Галузь машинобудування, яка займається виготовленням виробів литтям, називають ливарним виробництвом.

7.2. Ливарні сплави та їх властивості

Чисті метали мають незначні ливарні властивості, тому з них не виготовляють відливків, із сплавів для виготовлення відливків використовують лише ті, які мають добрі ливарні властивості.

Ливарними сплавами називають ті сплави, які мають добрі ливарні властивості.

До них належать чавуни, сталі, бронзи, сілюміни тощо.

Найважливіші ливарні властивості сплавів - текучість розплаву, усадка, ліквація, температура плавлення.

Текучістю називають здатність розплаву швидко заповнювати порожнину ливарної форми.

Усадкою називають властивість розплавів зменшувати свій об'єм при охолодженні від температури заливання до кімнатної.

Ліквацією називають неоднорідність хімічного складу сплаву в різних частинах відливка після кристалізації й охолодження до кімнатної температури.

1.   Чавуни. Для виготовлення відливків використовують сірий і білий чавуни. Основну масу відливків виробляють із сірого чавуну.

Шихта складається з твердого чавуну або сталевого скрапу, феросплавів, палива (коксу) і флюсів у певних пропорціях.

У ливарних цехах чавун плавлять переважно в печах стовбурного типу, які називають вагранками.

2.   Сталі. Порівняно з чавунами розплавлені сталі мають гірші ливарні властивості: меншу текучість, що затрудняє заповнення ливарної форми, більшу усадку (> 2%), вищу температуру плавлення (1400-1540°С). Проте добрі механічні властивості сталевих відливок надають сталі широкого використання в ливарному виробництві.

Відливки виробляють із доевтектоїдних вуглецевих сталей, які містять до 0,8%С.

Крім вуглецевих сталей відливки виробляють із конструкційних легованих сталей, зносостійких та інших сталей з особливими властивостями.

Для ливарних цехів сталь виплавляють у кисневих конвертерах, мартенівських та електричних печах.

3. Сплави кольорових металів. Для виготовлення відливків використовують мідні, алюмінієві та інші сплави, які мають добрі ливарні властивості.

Мідні сплави розплавляють у дугових, індукційних і полуменевих печах. Полуменеві печі використовують рідше, оскільки в них витрачається багато палива, а пічні гази окислюють мідні сплави.

Для розплавлений алюмінієвих сплавів використовують електричні печі спеціальної конструкції.

7.3. Лиття в разовій ливарні форми

Найпоширенішими способами лиття в разові форми є лиття в пішано-глиняні форми; лиття в оболонкові форми та у форми, виготовлені за моделями, які витоплюються, розчиняються або перетворюються на газ. Найбільшу кількість відливків виробляють у піщано-глиняних формах.

7.4. Лиття в багаторазові ливарні форми

Спільним недоліком способів лиття в разові ливарні форми є те, що форми використовують лише один раз і для того, щоб витягнути відливок, форму руйнують.

У формах багаторазового використання можна виготовити сотні тисяч штук відливків. Ці форми виготовляють із чавуну, сталі, алюмінієвих та інших сплавів.

Проте лиття в металеві форми має недоліки: велику вартість металевих форм, через що їх застосовують лише в серійному та масовому виробництві; деякі форми трудно виготовити для відливків складної конфігурації тощо.

 

 

11