ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ТЕМА 4 Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Міжнародний менеджмент

ТЕМА 4 Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

          4.1 Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях.

                   4.2 Вплив національних культур на прийняття управлінських рішень.

                   4.3 Ключові сфери прийняття рішень у міжнародних корпораціях.

                   4.4 Управління політичними ризиками.

 

4.1 Суть та особливості прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Слід усвідомити, що суть управлінських рішень є однаковою для національних і міжнародних компаній. Вони являють собою визначені відповідальними особами, насамперед керівниками, дії, спрямовані на подолання проблем, що виникли, наприклад, у зв'язку з невиконанням планових показників, несподіваними змінами в зовнішньому середовищі і т. ін. Таким чином, прийняття рішень є завершальною фазою — інструментом тонкого настроювання планування як для національних, так і міжнародних компаній.

Однак міжнародні рішення, що приймаються з приводу зарубіжних операцій, у транснаціональних корпораціях мають ряд суттєвих особливостей, а саме:

1.       Великі масштаби рішень, оскільки реалізація ключових рішень у міжнародних корпораціях пов'язана з перерозподілом і використанням значних ресурсів усієї компанії в цілому.

2.       Величезна кількість рішень, оскільки існує багато зарубіжних відділень і численна кількість видів продукції і послуг, за кожним з яких може прийматись одночасно кілька рішень, що можуть суперечити одне одному.

3.       Прийняті рішення мають відповідати вимогам локального (національного) законодавства.

4.       Рішення в міжнародних корпораціях ураховують специфіку національних культур, оскільки в їх підготовці і прийнятті беруть участь представники різних країн, що мають різні цінності щодо критеріїв ефективності цих рішень.

Особливості процесу прийняття рішень у міжнародних корпораціях:

1.       Значна тривалість процесу прийняття рішень, пов'язана з досить великою кількістю рівнів керівництва міжнародною корпорацією. Це породжує складну проблему централізації і децентралізації у прийнятті рішень.

2.       Використання складніших методів прийняття рішень, що базуються переважно на інтуїції.

3.       Більш ретельне інформаційне забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень для забезпечення їх високої якості, оскільки скоригувати прийняття рішення та усунути помилку в ньому досить складно через географічну відокремленість зарубіжних відділень.

4.       Спеціальна техніка врахування впливу міжнародного середовища на управлінські рішення.

Ключовою проблемою прийняття рішень у міжнародних корпораціях є співвідношення між централізацією і децентралізацією. За централізації рішення приймаються на вищому рівні, що забезпечує їх високу якість. За децентралізації прийняття рішень делегується вниз оперативному персоналу, що забезпечує їх гнучкість і своєчасність.

Прагнучи опанувати навички проектування процедур прийняття рішень у міжнародних корпораціях, можна скористатися табл. 4.1.

 

Таблиця 4.1 – Фактори, що впливають на рівень централізації і децентралізації рішень у міжнародних операціях

Фактор

Централізація

Децентралізація

Обсяг операцій

Великий

Малий

Обсяг капіталовкладень

Великий

Малий

Відносне значення для ММС

Важливе

Неважливе

Конкурентне середовище

Сильне

Стабільне

Взаємозв'язок між обсягами і затратами

Сильний

Слабкий

Рівень технологій

Високий

Звичайний

Значення товарного знака, патентного права та ін.

Велике

Мале

Рівень продуктової диверсифікації

Низький

Високий

Однорідність продуктових ліній

Однорідні

Різнорідні

Географічна відстань між материнською компанією і зарубіжними відділеннями

Мала

Велика

Рівень залежності між окремими частинами

Високий

Низький

Рівень компетенції менеджерів у країні-господарі

Менш високий

Більш високий

Досвід у міжнародному бізнесі

Значний

Малий

 

Слід зважити й на те, що наведені фактори для однієї корпорації можуть мати протилежний вплив. Наприклад, за великих обсягів операцій (централізація) звичайний рівень технологій і незалежність окремих зарубіжних відділень можуть зробити вибір на користь децентралізації. Тому існує й інший функціональний підхід, за якого визначається декілька сфер централізованого прийняття рішень, а в інших сферах діє децентралізація.

Під час аналізу методів прийняття рішень важливо звернути увагу на відомий трикутник, або «святу трійцю», лауреата Нобелівської премії 1978 р. Герберта Саймона, що охоплює логіку (Л), досвід (Д) та інтуїцію (І) (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Трикутники прийняття рішень

 

Наведений рисунок ілюструє різні стилі прийняття рішень: збалансований (1), логічний (2), прагматичний (3) та інтуїтивний (4). У міжнародному менеджменті найбільш поширеним є інтуїтивний стиль прийняття управлінських рішень, оскільки він дозволяє враховувати особливості національних культур. Це пояснюється також особистою характеристикою спроможних до міжнародного бізнесу менеджерів, які роблять акцент більше на відчуттях і враженнях, ніж на фактах та інформації.

Особливість інформаційного забезпечення процесу прийняття міжнародних рішень полягає у тому, щоб використати всю релевантну інформацію, тобто ту, що стосується даної проблеми. Складність, однак, полягає в тому, що не вся релевантна інформація помітна. Досвід показує, що через різницю культур автори проектів рішень можуть випускати з поля зору корисну інформацію, що помітна представникам іншої культури. У цьому зв'язку доцільно враховувати так званий феномен «Касандри», зображений на стику сегментів «Важлива», «Помітна», матриці на рис. 4.2.

Рисунок 4.2 – Матриця релевантної інформації

 

Матриця розроблена автором на основі ідеї Вана Гунстерена про інформацію «Касандри», яка є важливою, але не поміченою керівниками. Вона містить ключові дані, на які не звертають уваги, так само, як троянці зігнорували застереження Касандри — дочки царя Трої Пріама про дерев'яного коня. Матриця орієнтує керівників не обмежуватись видимою частиною інформаційного айсберга, а шукати інформацію «Касандри». Для міжнародних корпорацій вона пов'язана не лише з інтуїцією керівника, а й з крос культурним мисленням, тобто творчим використанням підходів різних національних культур.

Глибшому засвоєнню положення щодо ретельного врахування змін у зовнішньому середовищі в процесі прийняття управлінських рішень буде сприяти розуміння методу сценарного планування. Цей метод було запропоновано Г. Каном (цей метод допоміг передбачити навіть розвал Радянського Союзу за багато років до цих подій [4, с. 76]). Сюжет сценарію, за методикою цієї корпорації, має бути сфокусованим на конкретній аудиторії чи проблемі. Згідно з сюжетом сценарію створюються картини майбутнього, що віддзеркалюють:

·     гіпотетичну послідовність подій;

·     причинно-наслідкові зв'язки між ними;

·     ключові параметри, що мають важливе значення для прийняття рішень.

З огляду на особливості міжнародних рішень важливо усвідомити місце прийняття рішень у системі міжнародного менеджменту, яке ілюстроване на        рис. 4.3.

Рисунок 4.3 – Взаємозв’язок стратегій, структур і прийняття рішень з результативністю управління міжнародною компанією

 

Цей рисунок показує, що прийняття рішень випливає з цілей організації і спрямоване на коригування всіх складових менеджменту (стратегій, структур, систем), що впливають на результативність управління.

 

 

17