yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->7.3 Особливості керівництва міжнародними командами

Міжнародний менеджмент

7.3 Особливості керівництва міжнародними командами

Опрацьовуючи питання про особливості управління міжнародними командами,  насамперед слід розуміти, що таке команда.

Група (організаційний підрозділ) від команди відрізняється двома аспектами:

1. Функціональний підхід (у групі її члени виконують функціональні обов'язки).

2. Рольовий підхід (у команді люди виконують певні ролі, які жорстко розподілені).

Особливість управління командами полягає в тому, що при посиленій увазі до підлеглих й ефективності праці керівник досягає того, що підлеглі свідомо приєднуються до цілей організації.

Під час опрацювання даного питання слід також зважувати на такі основні кроки створення команд:

1.       Встановлення групових цілей і ретельне їх доведення до всіх членів.

2.       Уважний добір членів групи з урахуванням необхідних навичок і можливостей доповнення один одного.

3.       Виявлення кожним членом групи свого потенційного внеску до роботи групи і відчуття своєї важливості та взаємозалежності з іншими членами.

4.       Встановлення культурних відмінностей між членами групи і шляхів ефективної співпраці.

5.       Вимірювання результатів групової роботи і їх змін залежно від поліпшення взаємодії, управління стресами у світлі поставлених цілей.

6.       Спеціалізовані тренінги членів команди, спрямовані на розвиток міжособистих і міжкультурних навичок.

7.       Утворення комунікативних зв'язків між членами групи з метою якнайкращого порозуміння й обміну інформацією між членами групи.

8.       Винагорода членів команд - з метою обґрунтування нових ідей і здійснення відповідних дій.

Міжнародна команда являє собою групу людей різних національностей. При цьому кожен виконує свою роль у команді. Ключового значення в організації міжнародної командної роботи набуває вибір ролей, а також подолання міжкультурних бар'єрів. Важливо усвідомити, що кожний член команди не перестає бути певним фахівцем і, як правило, на час командної роботи не звільняється з посади, хоча обсяг виконуваних обов'язків, пов'язаних з нею, може зменшуватись, інколи до нуля. Натомість член команди виконує іншу роботу з урахуванням своєї підготовки в іншій сфері, з іншими колегами, для продуктивної співпраці з якими кожному доводиться обирати та якісно виконувати певні ролі.

Існує кілька підходів до визначення командних ролей. Найпоширенішою є концепція відомого англійського психолога і письменника Мередіта Белбіна, який є автором також ефективної техніки «кольорового кодування» чи «робочого набору».

М. Белбін приділив головну увагу дослідженню «анатомії команди», виявив і розмежував 8 ролей як єдино придатних для ефективної роботи команди.

До цих ролей належать такі:

1.       Координатор (лідер), що забезпечує досягнення мети командою та ефективне використання її потенціалу.

2.       Локомотив (працівник), який прагне прискорити досягнення поставлених цілей будь-якими методами, однак, не володіє управлінськими навичками.

3.       Інноватор (мислитель), який є основним джерелом продукування нових ідей і стратегій.

4.       Аналітик (математик), який забезпечує прийняття зважених остаточних рішень завдяки своєму тверезому мисленню та обережності.

5.       Постачальник (шукач джерел), який утворює зовнішні контакти і знаходить ресурси поза групою, що дозволяють швидше виробити якісне рішення.

6.       Організатор (скрупульозний виконавець), що докладно перевіряє всі аспекти проекту, планує його чергові етапи, зберігає всі деталі і забезпечує здобуття мети.

7.       Душа команди (командний гравець), що нейтралізує особисті проблеми учасників команди і створює умови для ефективної участі в колективній праці кожному члену групи шляхом підбадьорювання і підтримки.

8.       Фінішер (реалізатор), який здатний перекласти ідеї і цілі групи на практичну мову деталізованих планів.

Опановуючи питання, важливо засвоїти певні правила організації командної роботи в міжнародних корпораціях, що дозволяє досягти найвищої продуктивності. За даними досліджень Дж. Катуенбаха та Д. Сміта, зазначені правила передбачають:

а)       утворення малих команд, що не перевищують 10 членів;

б)      поєднання різних людей, що володіють високо розвинутими навичками з погляду технічної експертизи і здатності розв'язувати проблеми чи управління міжособистісними конфліктами;

в)       сприйняття командою загальної цілі, яка має бути реалістичною, посильною для досягнення;

г)       установлення рівня виконання конкретних завдань, що випливають із загальної цілі.

Особливо важливо звернути увагу на ключову роль координаторів в успішній діяльності міжнародних команд. За результатами досліджень М. О'Хара-Деверекс та Р. Йохансона, вони мають володіти певними якостями, які можна розподілити на три групи:

 

1.  Особисті якості:

·     терпіння/стійкість;

·     емоційна стабільність;

·     здатність жити з помилками;

·     відкрите мислення;« почуття гумору;

·     скромність;

·     багата уява.

2.  Ділові здібності:

·     здатність до системного мислення;

·     уміння приймати рішення в амбіційних ситуаціях;

·     здатність долати культурні бар'єри;

·     спроможність оцінювати модель поведінки в будь-якому культурному оточенні;

·     спроможність виявляти міжкультурні аспекти бізнесу;

·     здатність адаптувати стиль менеджменту;

·     технічна компетенція.

3.  Інтелектуальні здібності:

·     пізнавально-інтелектуальні;

·     здатність формувати особисті стосунки і готувати доповіді;

·     знання історичних і поточних питань соціального розвитку;

·     відчуття цінностей кожної особи;

·     мотивованість до міжкультурної співпраці.

 

 

31