ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ТЕМА 10 Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій

Міжнародний менеджмент

ТЕМА 10 Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій

          10.1 Міжнародне фінансове середовище.

                   10.2 Управління валютними ризиками.

                   10.3 Управління довгостроковими активами і зобов’язаннями міжнародних корпорацій.

                   10.4 Трансферне ціноутворення в міжнародних корпораціях.

 

10.1 Міжнародне фінансове середовище

Одна з ключових особливостей міжнародного фінансового менеджменту пов'язана з використанням багатьох валют, обмінні курси між якими динамічно змінюються. Фінансовим менеджерам міжнародних корпорацій з огляду на подібні коливання валютних курсів доводиться не лише ретельно прогнозувати їх рух, а й використовувати ті чи інші фінансові інструменти для запобігання можливим збиткам від несприятливих змін цих курсів. Ідеально фінансові ресурси потрібно тримати в тих валютах, курси яких зростають. Однак склад таких валют є невідомим і змінюється щодня.

Варто звернути увагу на те, що міжнародні корпорації діють у багатовалютному фінансовому середовищі (рис. 10.1).

 

Рисунок 10.1 – Діяльність транснаціональних корпорацій на міжнародних фінансових ринках

 

Наведена схема свідчить, по-перше, що міжнародні корпорації обов'язково здійснюють операції на ринках іноземних валют — інакше неможливі взаємовідносини як усередині корпорації між зарубіжними відділеннями, так і з іноземними діловими клієнтами. По-друге, міжнародні корпорації для фінансування своїх зарубіжних підрозділів використовують різноманітні валютні інструменти (євровалюту, євробонди, акції) залежно від терміну фінансування.

У своїй роботі фінансовий менеджер повинен спиратись на теорії, що дозволяють йому будувати сценарій розвитку подій і прогнозувати наслідки рішень, що приймаються. До них належать теорії, які описують основні умови паритетів фінансового ринку:

1)теорія паритету купівельної спроможності валюти;

2)теорія паритету відсоткових ставок;

3)«ефект Фішера»;

4)«міжнародний ефект Фішера»;

5)теорія незміщеного форвардного курсу.

Визначення умов паритету здійснюється за допомогою економіко-математичного апарату і є необхідним для виявлення взаємозв'язку між основними індикаторами валютного ринку. Він і є основою для пошуку найоптимальніших шляхів інвестування капіталу. Усі теорії паритетів є похідними від закону єдиної ціни, згідно з яким ціни (доходи) фінансових активів з однаковим ризиком, скориговані на валютний перерахунок, вирівнюються на всіх світових ринках з урахуванням операційних витрат. Механізмом вирівнювання є валютний арбітраж.

Глибшому розумінню взаємозв'язку між зазначеними теоріями в процесі самостійного вивчення курсу сприятиме рис. 10.2.

Зі схеми очевидно, що на існуючий курс «спот» головним чином впливає арбітраж. Тому для проведення касових валютних операцій «спот» учасники міжнародного бізнесу ретельно вивчають обмінні курси на різних ринках. Однак для прогнозування валютних курсів ключову роль відіграють форвардні обмінні курси, на які впливають не лише курси «спот», а й інші валютні співвідношення. Цей вплив здійснюється через існуючу диференціацію відсоткових ставок, на яку, в свою чергу, впливають рівні інфляції валют (через ефект Фішера) та майбутні зміни обмінних курсів (через міжнародний ефект Фішера).

 

Рисунок 10.2 – Взаємодія факторів у процесі руху валютного курсу

 

 

41