yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->ТЕМА 13 Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

Міжнародний менеджмент

ТЕМА 13 Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій

           13.1 Особливості етики в міжнародних корпораціях.

                   13.2 Основні етичні концепції в міжнародному менеджменті.

                   13.3 Соціальна відповідальність міжнародних корпорацій.

                   13.4 Екологічна діяльність міжнародних корпорацій.

 

13.1 Особливості етики в міжнародних корпораціях

Практичну діяльність у кожній організації здійснюють конкретні менеджери і виконавці відповідно до своїх функцій і посадових обов'язків, які можуть бути зафіксовані в документах (посадових інструкціях) або ж становити предмет усних домовленостей. Але досвідчені фахівці добре знають: жодна найретельніша інструкція не може визначити всі аспекти діяльності. Тому нерідко всупереч інструктивним документам чи постановам працівники керуються власними уявленнями і цінностями під час виконання тієї чи іншої роботи. Тут ми і підійшли до етичних аспектів менеджменту, котрі відображають ще один надзвичайно важливий механізм взаємодії суспільства й менеджменту.

Далеко не завжди ті самі вчинки, дії, форми поведінки в різних країнах набувають однакової етичної поведінки. Так, американське законодавство хабарі вважає злочином, але допускає їх певною мірою з боку американських фірм за кордоном. Так звані підмазки — невеликі виплати іноземним державним чиновникам з боку американських компаній для того, щоб прискорити прийняття рішень, — не тільки не вважаються злочином, а й нерідко звільняються від оподаткування. Тобто наполовину підпільні подачки готівкою вираховуються із сум, які підлягають оподаткуванню. Сума таких виплат, за даними американської статистики, становить щорічно 98,3 млрд дол. Ці витрати спрямовуються на дрібні подарунки, чайові, виплати митному персоналу за прискорення проходження митних формальностей, прийняття рішень, але не можуть використовуватись на підтримку збуту, започаткування нового бізнесу тощо.

Інший приклад досить типової етичної проблеми стосується дотримання антидемпінгового законодавства США металургійними підприємствами України, що експортували в 1996 р. близько 0,5 млн т сталевого високоякісного вуглецевого обрізного листа на суму близько 200 млн дол. Департамент торгівлі США в результаті антидемпінгового процесу, який було порушено двома американськими компаніями, установив з 1 липня 1997 р. нові ставки ввізного мита для українських підприємств: для «Азовсталі» вони становлять 100%, для комбінату ім. Ілліча - 177%, а для решти підприємств - 238%. Для наших менеджерів дане рішення було цілком несподіваним і, як вони вважають, несправедливим. Адже рівень рентабельності відносно собівартості дорівнює лише 7-10%. І начебто, на перший погляд, підстав для того, щоб вважати демпінговими ціни на українську металопродукцію, немає. Однак американська сторона мала для цього певні підстави.

По-перше, українські підприємства близько 100 тис. т металопродукції поставляли через фірми-посередники з південноазіатських країн, що вважається піратськими поставками. Це негативно позначилося на іміджі українських підприємств. Сьогодні фірми-посередники збанкрутували або ж були ліквідовані, а питання українського металу існує.

По-друге, і це головне, українська економіка не має статусу ринкової, а вважається перехідною. Це дає можливість американському департаменту торгівлі вдаватися до широких маніпуляцій під час визначення «реальних» цін.

Як випливає з цього визначення, розуміння ділової етики багато в чому залежить від системи загальних і особистих цінностей менеджерів і виконавців.

Важливо розрізняти етику всередині організації та етику взаємовідносин організації з зовнішнім середовищем.

Щодо організаційної та зовнішньої етики взаємовідносин організації із зовнішнім середовищем, то можна скористатися вимогами, яких дотримуються провідні міжнародні компанії у своїй діяльності, за оцінками Гарвардської школи бізнесу.

Етика відносин зі споживачами:

·          безпечність товарів (послуг, робіт);

·          надання інформації про товари і технологію їх виготовлення;

·          право вибору покупцем товарів (послуг, робіт);

·          урахування вимог споживачів;

·          спонсорування освітніх програм безпечного використання продукції;

·          поліпшення пакування і маркування;

·          підвищення споживчої цінності продуктів;

·          зменшення забрудненості продуктів.

Етика відносин зі співробітниками:

·          відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;

·          особливий статус працівників з обмеженою дієздатністю;

·          охорона здоров'я і техніка безпеки;

·          навчання і розвиток персоналу;

·          обговорення кар'єри;

·          «дитячий день» для працюючих батьків;

·          програми оздоровлення і стрес-менеджменту.

Етика довкілля:

·          контроль забруднення;

·          захист середовища;

·          збереження природних ресурсів;

·          утилізація (переробка) відходів.

Екологічна етика:

·          уникнення несприятливого впливу фірми на природне середовище;

·          дотримання екологічних стандартів;

·          участь у поліпшенні екології.

Етика відносин із партнерами:

·          дотримання зобов'язань;

·          недопущення маніпулювання інвестиціями;

·          урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку.

Етика взаємовідносин із конкурентами:

·          запобігання таємним угодам на ринках;

·          використання соціально прийнятних пріоритетів і критеріїв для оцінки конкурентних стратегій;

·          вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етичних проблем.

Етика відносин із суспільством:

·          збереження і розширення зайнятості;

·          соціальна відповідальність;

·          урахування місцевих традицій, звичаїв;

·          дарування коштів, продуктів, послуг, робочого часу працівникам;

·          спонсорування проектів соціального добробуту;

·          підтримування освіти і мистецтва;

·          підтримування громадських рекреаційних програм;

·          участь у громадських роботах, проектах.

Етика відносин із державою:

·          дотримання законодавства;

·          добросовісна звітність;

·          виконання державних замовлень у зазначені строки;

·          уникнення хабарництва у взаємовідносинах із державними службовцями.

Міжнародна етика:

·          вироблення етичних стандартів, прийнятих у всьому світі;

·          урахування національної культури;

·          залучення місцевого персоналу;

·          підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм з міжнародними конкурентними стратегіями;

·          дотримання відповідальності між країнами в умовах вимушеного закриття підприємств.

Причини неетичної поведінки:

·          недостатність законодавчої та нормативно-правової бази;

·          значний обсяг «тіньової» економіки;

·          конкурентна боротьба, що відсуває на задній план етичні міркування;

·          підвищене прагнення звітувати про рівень прибутковості за дедалі коротші періоди, тобто в кожному квартальному звіті;

·          відсутність належного стимулювання етичної поведінки керівників;

·          загальне зниження ролі етики в суспільстві;

·          певний тиск на рядових працівників з боку організації з метою пошуку компромісів між їхніми цінностями і цінностями вищого керівництва;

·          низькі моральні якості членів суспільства.

Інструменти поліпшення етичності поведінки в організаціях:

·          етичні стандарти (кодекси), які описують загальну систему цінностей, етичні правила, яких мають дотримуватися працівники компанії;

·          комітети з етики, які здійснюють повсякденну оцінку практики з позиції етичних вимог. Деякі компанії замість таких комітетів, до складу яких входять авторитетні працівники, запроваджують посади адвоката з етики;

·          соціальні ревізії, які проводяться для аналізу й оцінки звітів і програм соціальної відповідальності компанії;

·          навчання етичній поведінці керівників і рядових працівників.

Важливо зазначити такі особливості етики в міжнародних корпораціях:

1.  Менеджмент має враховувати відмінність культурних вимірів етичної поведінки однієї і тієї самої компанії в різних країнах.

2.  Нормативні вимоги щодо етичних аспектів дій менеджерів у приймаючій країні з боку законодавства материнської країни і штаб-квартири менш жорсткі, ніж у своїй країні, тобто існують подвійні етичні стандарти.

3.  Діяльність міжнародних корпорацій спричиняє політичні страхи в країнах — реципієнтах (загроза реалізації в процесі зовнішньої торгівлі інтересів країн-донорів, а не приймаючих країн, вплив країн походження через транснаціональні корпорації на політичні процеси в приймаючих країнах, загрози політичній безпеці).

4.  Загроза виникнення суперечностей між тими приймаючими країнами, в яких інтереси міжнародної корпорації можуть конфліктувати, наприклад, при переведенні бізнесу з однієї країни в іншу і втратою нею робочих місць і джерел податків, незважаючи на прагнення корпорацій зберегти основний капітал за будь-якої ціни.

5.  Поширеною є практика хабарів місцевим чиновникам органів державної влади й управління з боку міжнародних корпорацій за сприяння компанії всупереч вимогам законодавства приймаючої країни. Дослідженням взаємозв'язку між корупцією та економічним розвитком, проведеним у 70 країнах світу, встановлено, що корупція справляє значний негативний вплив на темпи економічного розвитку країни. При цьому хабарі не лише погіршують інвестиційний клімат країн-реципієнтів, а й уражають тих, хто платить, а отже, руйнують менеджмент транснаціональних корпорацій.

6.  Дискусії щодо етичних аспектів міжнародного менеджменту часто мають емоційний характер. Адже, з одного боку, етичні норми різних міжнародних компаній відрізняються між собою. З іншого боку, далеко не всі факти неетичних дій міжнародних корпорацій стають відомими широкій діловій громадськості і стають підставою для відповідного покарання, тому в цій сфері виникає багато чуток.

Важливо звернути увагу на складність розмежування хабарів від звичайних людських дружніх стосунків. У цьому зв'язку цілком доречним буде навести думку доктора Джонсона — однієї з найбільш товариських особистостей Англії XVIII ст. — про те, що «дружбу треба безперервно ремонтувати». А в міжнародному бізнесі такий ремонт набуває форм розваг, подарунків, взаємних послуг та інших проявів поваги і дружби. Тому у випадках отримання подарунків чи запрошень на розваги варто зважити на два запитання: що стоїть за запрошенням і що вас будуть просити в обмін на подарунки? У деяких культурах обмін подарунками — це необхідна прелюдія до бізнесу. Однак існують і продиктовані прагматичними міркуваннями правила щодо форми відмови, на які варто звернути увагу.

Одним із найбільш відомих прикладів неетичної поведінки виплата в 70-х роках минулого століття президентом американської корпорації «Локхід» Карлом Кочіаном 20 млн дол. хабарів японським високим урядовим чиновникам за поліпшення безнадійних фінансових умов виробництва літаків та розширення ринку своєї продукції в Японії [2]. Прагнення США уникнути подібних випадків сприяло прийняттю в 1977 р. Акта про практику корупції в іноземних країнах. Цей закон спрямований на контроль і усунення виплат, сплачуваних американськими корпораціями чиновникам в інших країнах для сприяння власному бізнесу. Втім, у багатьох інших країнах подібних законів немає. Тому міністри торгівлі та фінансів держав — членів організацій з економічного співробітництва та розвитку, а також ділові асоціації 20 найрозвинутіших країн світу працюють над розробленням конвенції, яка зобов'яже держави — члени вважати сплату хабарів державним посадовим особам інших країн кримінальним злочином.

Важливо засвоїти три основоположних принципи міжнародної ділової етики: утилітаризм, дотримання прав людини та справедливості.

Утилітаризм виходить з того, що «правильні» рішення приносять значну користь більшості людей. Менеджеру, який дотримується цієї концепції, доводиться спочатку ретельно вивчати дію альтернативних рішень на всі зацікавлені сторони, а потім робити вибір, який приносить задоволення більшості людей. Утилітарна концепція спирається на виявлення наслідків реалізації рішень, які мають приносити користь більшості зацікавлених. Отже, прийняття рішення у даному випадку залежить від співвідношення затрат і прибутків.

Концепція дотримання прав людини ґрунтується на добровільно взятих на себе обов'язках менеджера захищати права інших людей та уникати будь-яких рішень, які порушують ці права. Менеджер у такому разі не примушуватиме інших діяти всупереч їхнім релігійним або етичним уявленням. Слід при цьому зазначити, що за останні роки у світі розуміння індивідуальних прав людини розширилося настільки, що фактично вони передбачають захист рослин, тварин, землі, води, повітря, інших елементів природи і довкілля.

Концепція справедливості зобов'язує менеджерів ставитись однаково до всіх людей, невідворотно виконувати всі правила, забезпечувати рівні права під час розподілу благ, відповідальність у відшкодуванні збитків тими, хто завдає шкоди іншим, тощо. Отже, ця концепція базується на поняттях порядності та чесності.

Важливо звернути увагу на категорію «міжнародний діловий етикет». Використовуючи норми і правила ділового етикету, ми можемо прогнозувати поведінку колег і самі стаємо передбачувані, що допомагає ефективно організувати процес управління. Особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі, оскільки, крім єдиних норм і правил, у ньому існує велика кількість національних і культурних поправок, досить значних у ділових відносинах. Як не заблукати в цьому морі національних відмінностей? Як уникнути посмішок, пов'язаних зі сліпим копіюванням чужих манер? Кращі помічники тут — такт і вірність національному менталітету та бізнес-етикету (добре, що нині панує міжнародний бізнес-етикет, породжений зближенням національних ділових кодексів хорошого тону).

Міжнародний бізнес-етикет — поняття досить містке і не обмежується питаннями ділової субординації та переговорним процесом. Основними його складовими є:

1.  Правила привітання.

2.  Правила звертання.

3.  Правила представлення.

4.  Організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування).

5.  Ділова субординація.

6.  Рекомендації щодо формування зовнішнього обліку ділової людини.

7.  Етичні норми грошових відносин.

8.  Правила обміну подарунками і сувенірами.

9.  Прийнятність чайових.

 

 

53