yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->14.3 Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі

Міжнародний менеджмент

14.3 Глобальне управління людськими ресурсами в багатокультурному середовищі

Вивчаючи питання про глобальне управління людськими ресурсами, важливо звернути увагу на звуження загальносвітового ринку праці. Річ у тім, що сучасні оцінки ринку праці дозволяють дійти висновків про те, що для функціонування світової економіки в XXI ст. буде достатньо 20% населення світу. Отже, решта населення без роботи може опинитись на межі виживання. Крім того, внаслідок зменшення зайнятості виникає загроза існуванню середнього класу — основи соціальної стабільності. І, нарешті, всезростаючий тиск глобальної конкуренції у сфері зайнятості тягне за собою десоціалізацію малого бізнесу. У табл. 14.5 показані особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового рівня.

 

Таблиц 14.5 – Особливості управління людськими ресурсами в корпораціях світового класу

Організаційний рівень

Відбір та укомплектування

Керівництво розвитком

Корпоративна культура

Міжнародне відділення

Спеціальне укомплектування

Міжкультурні навички

Культурна однорідність

Мультидомашні відділення

Локальне укомплектування

Трансфер знань

Культурна адаптація

Глобальні продуктові відділення

Укомплектування експатріантами

Модель бізнесової раціоналізації

Культурна інтеграція

Глобальна матрична структура

Міжнародне укомплектування

Системи і процеси

Культурна гнучкість

Розгалужена мережа

Глобальне навчання

Глобальне розумове спрямування

Людська різноманітність

 

Один із важливих проявів глобальних перетворень у праці є формування міжнародних високопродуктивних трудових колективів. Наприклад, корпорація «Форд» сформувала «глобальне конструкторське бюро», працівники якого створили ряд конкурентоспроможних моделей автомобілів. Суттєво було скорочено не лише кілька тисяч висококваліфікованих інженерів і менеджерів, а й терміни проектування нових моделей. Так, найновіша модель «Форд-Таурус» спроектована за 15 днів, тобто продуктивність проектування зросла більш ніж на 100%.

Сучасне управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях має відповідати одній з ключових категорій глобального менеджменту — глобальній розумовій спрямованості (global mindset). Для ілюстрації цієї категорії наведемо приклад з комп'ютерної індустрії, учасники якої мали діаметрально протилежну глобальну розумову спрямованість, хоча, можливо, і не усвідомлювали цього, — вона стала можливою до осмислення лише через 20 років. У 1977 р. Кеннет Олсен, засновник і виконавчий директор другої за розмірами у світі на той час комп'ютерної компанії «Діджитал Еквіпмент», з приводу майбутнього висловився так: «Не існує жодних причин для того, щоб індивідууми мали комп'ютер у своїх домівках». Ця думка стала відома широкій громадськості лише після опублікування в журналі «Таймс» 15 липня 1996 р. У цей же час Стів Джобс і Стів Возняк створили компанію «Еппл комп'ютер» і здійснили успішну спробу революції у сфері персональних комп'ютерів.

Глобальна розумова спрямованість стосується розумового фільтра, за допомогою якого індивідуальності та організації виявляють і створюють відчуття світу. Сам фільтр є результатом навчання з досвіду та різноманітних випробувань. Індивідуальна глобальна розумова спрямованість означає процес отримання та інтерпретації інформації людським мозком. Хоча організація і не має мозку, для міжнародних корпорацій також притаманна глобальна розумова спрямованість з таких причин:

1. Кожна організація є колективом взаємозв'язаних індивідуальностей.

2. Кожний співробітник має власну розумову спрямованість і впливає на формування спрямованостей інших членів колективу.

3. Типи рішень і процеси їх прийняття залежать від впливу різних індивідуальностей один на одного і насамперед на вищий менеджмент, розумова спрямованість якого і є синонімом організаційної розумової спрямованості.

Найпростіший приклад глобальної розумової спрямованості — етноцентризм транснаціональних корпорацій, тобто такий сценарій діяльності компаній у світі, коли до всіх подій застосовується виключно «штаб-квартирне» мислення, що склалось у країні походження.

Важливо звернути увагу на те, що глобальна розумова спрямованість ґрунтується на фундаментальній концепції відкритості, суть якої полягає в орієнтації компанії на постійні зміни своєї культури з урахуванням змін у світі. Корпорації з глобальним розумовим спрямуванням оперують припущенням, що культури можуть бути різні, а не кращі чи гірші одна за іншу. Цілком слушним буде в цьому зв'язку навести оцінку особливостей сучасного етапу розвитку світу Всесвітнього форуму з питань менеджмент-освіти, який відбувся в червні 2002 р. у Бангкоку. На цьому форумі зазначалось, що за часів «холодної» війни ключовим було запитання: на чиєму ви боці — східнокомуністичному чи західнокапіталістичному? Ключове питання глобалізації виглядає зовсім по-іншому: якою мірою ви зв'язані з іншими?

Останнє запитання в контексті культур і становить основу концепції відкритості. Організації, що дотримуються цієї концепції, присвячують себе становленню досконалого інформування про різноманітні системи цінностей, диференційовані норми поведінки, різні припущення відносно дійсності. Відкритість передбачає різнорідність і гетерогенність як природні аспекти глобального менеджменту і насамперед як джерело можливостей і сильних сторін. Вельми передбачливо висловився з цього приводу Персі Барневік, засновник і перший виконавчий директор концерну «ABB», при його створенні в 1986 р.: «Глобальні менеджери мають виключно відкритий розум. Вони з повагою ставляться до того, як різні країни «роблять речі», і вони можуть «оцінити, чому саме вони роблять ці речі саме таким чином». Однак вони є також різкими, адже долають обмеження культури».

Для глобальних лідерів притаманне глобальне мислення, для якого потрібен так званий глобальний мозок. Для його ідентифікації корпорації використовують такі три критичних запитання:

1.Чи прагне кожен менеджер бути глобальним?

2.Хто дійсно потребує глобального мозку?

3.Якою буде віддача від корпоративних інвестицій у менеджерів для набуття ними якостей глобального мозку шляхом серій випробувань, більшість з яких потребує витрат компанії?

Для реалізації такого підходу необхідна взаємодія функцій лідерства та управління трудовими ресурсами. Досвід використання такого підходу накопичено, зокрема, шведсько-швейцарським електротехнічним концерном ABB (Asea Brown Boveri) — найбільшою у світі компанією з електроінжинірингу, яка має понад 1000 підрозділів у 140 країнах, у тому числі і в Україні (Київ, Одеса, Харків, Львів). Проведене за визначеними запитаннями обстеження дозволило виявити, що для понад 200 тис. робочих місць потрібно розвивати глобальне мислення близько 500 менеджерів. Це так званий внутрішній підхід до формування глобальних навичок у лідерів, який має незаперечні переваги, пов'язані зі знанням бізнесу та організації.

Інший зовнішній підхід до нарощування глобальних навичок у корпорації полягає у залученні до роботи готових висококваліфікованих фахівців з інших корпорації чи шкіл бізнесу. Для цього підходу характерна перевага, пов'язана із внесенням до менеджменту свіжих нових концепцій і методів мислення. Який підхід виявиться оптимальним, залежить від корпорації, її культури, бізнесу, інших особливостей.

 

 

59