yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Психологія->Содержание->11.3. Властивості сприймання

Общая психология

11.3. Властивості сприймання

Важливою умовою успішного сприймання об’єктів дійсності

є його вибірковість. Вибірковість предмета сприймання зумов

люється потребами та інтересами людини, необхідністю у знан

нях, професійною спрямованістю тощо.

Основні властивості сприймання: предметність, цілісність,

структурність, константність та осмисленість. Предметність

сприймання виявляється у співвіднесенні відомостей про об’єкти

із самими об’єктами як носіями певної інформації.

 

159

 

 

 

С.Д. Максименко «Загальна психологія»

 

Така об’єктивація одержуваних вражень у конкретних

об’єктах реального світу забезпечує орієнтувальну та регулю

вальну функції у практичній діяльності людини. Предметність

сприймання є набутою властивістю, що формується у процесі ак

тивної взаємодії суб’єкта з об’єктивним світом і базується на

певній системі дій, приводить до розуміння предметності світу.

Предмети та явища сприймаються як єдине ціле, в якому йо

го окремі компоненти постають в єдності. Відсутність у предметі

якогось одного його боку або деталі не заважає цілісному сприй

манню. Предмет як ціле, ставлення до нього як цілого, що утво

рилося у процесі набуття досвіду, визначає його структуру. Лише

у процесі аналізу предмет розчленовується на складові, виокрем

люються ті чи інші його характеристики.

Цілісно сприйняте не завжди осмислюється як предмет, що має

певну структуру. Осмислення сприйнятого залежить від досвіду та

знань особистості. Тому одні й ті самі предмети людьми різного

рівня культурного розвитку, дітьми та дорослими сприймаються

та осмислюються по різному. За мірою осмислення сприйнятого

виокремлюють синкретичне сприймання, характерними ознаками

якого є нерозчленованість, злитість сприйманого. Воно спос

терігається у дітей, у малодосвідчених людей. Синкретизм спричи

нює неадекватність сприймання. При такому сприйманні предмет

у свідомості не постає у специфічних, притаманних йому особли

востях і може сприйматись як інший предмет, який чимось нагадує

сприймане. Деякі психологи пояснюють синкретизм сприймання

дітей та малокультурних дорослих їх біологічною недорозвиненіс

тю. Таке пояснення синкретизму безпідставне. Синкретизм зале

жить переважно від досвіду, знань особистості, які набуваються

в єдності з розвитком, дозріванням організму.

Константність сприймання полягає в тому, що форма, розмір,

колір предметів сприймаються більш менш стереотипно неза

лежно від умов, за яких предмет сприймається. Колір кам’яного

вугілля сприймається як чорний, хоча на сонці він здається жов

туватим; циліндр сприймаємо як круглий, хоча в деяких поло

женнях його форма нагадує еліпс. Засадовими стосовно кон

стантного сприймання є динамічні стереотипи, тобто утворені

тимчасові нервові зв’язки під впливом багаторазового сприйман

ня предмета в певній системі, послідовності, структурі.

У сприйманні предметів та явищ важливу роль відіграють по

передній досвід, попередні уявлення особистості. Залежно від по

160

 

 

 

Частина IV. Пізнавальні психічні процеси

 

вноти їх змісту, спрямованості, організованості сприймане відоб

ражається у свідомості більш менш адекватно. Зміст попередньо

го досвіду, спорідненість його із сприйманим об’єктом, інтерес до

нього є тією передумовою ефективності та адекватності сприй

мання, яку називають апперцепцією. У багатьох випадках люди

на у предметах бачить те, що вона хоче в них побачити залежно

від особистісної установки на сприймання.

Сприймання визначається як об’єктивними, так і суб’єктив

ними умовами. Серед об’єктивних умов, які забезпечують адек

ватність сприймання, потрібно враховувати яскравість, звуч

ність, динамічність предмета, тобто силу подразника, та фізичні

умови сприймання: освітленість предмета, віддаль від особи, що

сприймає, будову самого предмета — структуру, де чітко виявля

ються його компоненти, контрастність тла та фігури.

Замасковані предмети, різні види камуфляжу, які призводять

до часткового або повного злиття предмета з тлом, сприймають

ся нечітко, неадекватно. Серед суб’єктивних умов сприймання

особливо важливими є уважність і спостережливість.

Сприймання може порушуватися в результаті органічних уш

коджень кори великих півкуль головного мозку. Травми голови,

крововиливи викликають сенсорну або моторну афазію (не

сприймання мови, порушення вимови, втрату здатності синтезу

вати, узагальнювати), нездатність, наприклад, абстрагувати колір

від предмета й переносити його на інший предмет. Під впливом

глибоких переживань, прагнень щось побачити, почути, виника

ють галюцинації, тобто відчуття предметів, звуків, запахів, яких

насправді немає, які не діють на наші органи чуття. Галюцинації

мають внутрішнє походження, без відповідного зовнішнього под

разнення. Під час галюцинацій у корі великих півкуль головного

мозку активізуються раніше утворені тимчасові нервові зв’язки

під впливом дії тих чи інших предметів та явищ дійсності.

 

 

49