yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Медицина->Содержание->Cпеціалізовані формування протиепідемічного захисту

Організація протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях

Cпеціалізовані формування протиепідемічного захисту

 

Соціально-економічні і медико-санітарні протиепідемічні заходи приводять не тільки медичні, але й немедичні сили і засоби.

До медичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення належать:

·                    амбулаторно-поліклінічні заклади;

·                    станції швидкої та невідкладної медичної допомоги;

·                    центри екстреної медичної допомоги;

·                    лікувальні (стаціонарні) заклади і прибулі до району лиха лікувально-профілактичні заклади;

·                    медичні формування (бригади екстреної медичної допомоги різного профілю);

·                    заклади і формування санітарно-епідеміологічної служби (санітарно-епідеміологічні загони, санітарно-профілактична бригада, протиепідемічна бригада та ін.);

·                    наукові та медичні заклади.

Немедичні сили і засоби включають:

·                    територіальні й регіональні адміністративні органи, НПК та ін.;

·                    господарські органи і заклади, підприємства, організації;

·                    рятувальні формування різноманітних міністерств і відомств, підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони;

·                    населення.

У складній епідемічній обстановці в районах й обласних центрах рекомендується створювати НПК з представників місцевих органів влади та органів охорони здоров’я із залученням до них спеціалістів військової медичної служби.

Координацію діяльності санітарно-епідеміологічної служби здійснюють групи контролю за дотриманням і виконанням санітарно-гігієнічних заходів разом з групами СЕР. Згідно з їх вказівками зі складу санітарно-епідеміологічної станції (санітарно-епідеміологічного загону) до району катастрофи направляються рухомі медичні формування – групи епідеміологічної розвідки, а за необхідності – гігієнічні, епідеміологічні, токсикологічні й радіологічні бригади. До району широкомасштабних катастроф направляються спеціалізовані протиепідемічні бригади, які формуються на базі науково-дослідного інституту епідеміологічного профілю, Центральної та обласних санітарно-епідеміологічних станцій.

До складу групи епідеміологічної розвідки входить лікар-епідеміолог (старший групи), фельдшер і лаборант мікробіолог. За необхідності залучають і таких спеціалістів, як лікар-гігієніст, лікар-токсиколог, паразитолог, зоолог та інші.

Основними завданнями групи епідеміологічної розвідки є з’ясування епідеміологічної обстановки у районі катастрофи при огляді місцевості, розпитування населення і медичних працівників лікувально-профілактичних закладів, що збереглися, а також взяття проб ґрунту, повітря, води, продуктів харчування, заражених ділянок місцевості та різних об’єктів.

Протягом доби група може провести санітарно-епідеміологічне обстеження 25-30 км2 території і взяти 8-12 проб, які направляють до санітарно-епідеміологічної станції чи санітарно-епідеміологічного загону для аналізу.

Гігієнічні бригади, які направляються до району лиха, визначають якість води, продуктів харчування, придатність їх до вживання; радіологічні – з’ясовують ступінь радіоактивного забруднення ґрунту, джерел водопостачання, повітря, продуктів харчування; токсикологічні – визначають у довкіллі отруйні хімічні речовини.

Інфекційно-епідеміологічні бригади здійснюють суцільне обстеження території та різних об’єктів на виділеній ділянці району лиха, розгортають тимчасові інфекційні стаціонари, виявляють під час поквартирних чи подвірних обходів інфекційних хворих і госпіталізують їх. За необхідності такі бригади проводять серед населення екстрену неспецифічну і специфічну профілактику інфекційних хвороб. Для цього організовуються пункти щеплення, на яких основну роботу виконують середні медичні працівники.

Завдання інфекційно-епідеміологічних бригад полягає також у здійсненні контролю за поточною і заключною дезінфекцією інфекційних осередків. Безпосередньо цю роботу виконують дезінфекційні групи.

Згідно зі штатним розписом інфекційно-епідеміологічна бригада складається з 8 осіб, серед яких є старший лікар-інфекціоніст – 1, епідеміолог – 1, лікар-інфекціоніст, він же анестезіолог-реаніматолог – 1, лікар-педіатр – 1, медсестри – 3, водій-санітар – 1. Бригада протягом робочого дня (12 год.) може обстежити територію з населенням 25000 осіб, провести огляд до 100 осіб у їх помешканнях. Дезінфекційна група у складі дезінфектора і двох санітарів протягом робочого дня може обробити 25 квартир, кожна з яких має площу до 60 м2.

Отримані результати заносять до карти СЕР (див. додаток А).

У район великих катастроф можуть бути відправлені спеціалізовані протиепідемічні бригади для посилення вказаних вище формувань, надання їм методичної допомоги, кваліфікованого проведення необхідних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. У цих бригадах є такі спеціалісти: гігієністи, епідеміологи, бактеріологи, вірусологи, паразитологи, токсикологи. Бригади укомплектовані транспортом, лабораторіями, укладками, спеціальними приладами та іншими необхідними засобами.

У випадку спалаху особливо небезпечної інфекції (холери, чуми, геморагічних гарячок, натуральної віспи) необхідно організувати основні невідкладні заходи для контролю за надзвичайною ситуацією.

1 Хворий (хворі) негайно ізолюються і забезпечуються необхідною медичною допомогою. Налагоджується взяття матеріалу для лабораторних досліджень і відправлення його до відповідних лабораторій.

2 Питання про необхідність транспортування хворого за межі осередку обов’язково узгоджується з відповідними керівними органами.

3 Встановлюється місце перебування всіх осіб, які контактували з хворим і могли інфікуватися. Якщо хворий недавно повернувся з подорожі, слід уточнити маршрут його пересування і виявити предмети, що можуть бути забруднені. Такі предмети дезінфікують або знищують.

4 Здійснюється опитування населення з метою виявлення симптомів хвороби. Кожного з такими симптомами оглядає медичний працівник.

5 Водночас встановлюється зв’язок з відповідними органами управління. Для ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження використовуються військові частини цивільної оборони та інші її формування з широким залученням населення.

Своєчасне проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів створює можливість запобігти виникненню інфекційних захворювань у зоні стихійних лих, ліквідувати чи суттєво знизити інфекційну захворюваність.

 

 

 

 

 

4