yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Медицина->Содержание->ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК У ВОЄННИЙ ЧАС

Організація протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК У ВОЄННИЙ ЧАС

 

Протиепідемічне забезпечення військ передбачає вирішення трьох основних завдань:

1)           запобігання виникненню інфекційних хвороб і ліквідація епідемічних осередків у військах;

2)           запобігання занесенню інфекційних хвороб у війська;

3)           запобігання їх винесенню за межі частини (об’єднання).

Для цього необхідно здійснювати профілактичні заходи:

·              спрямовані на джерело збудника (ізоляційні, лікувально-діагностичні, режимно-обмежувальні, ветеринарно-санітарні й дератизаційні);

·              спрямовані на розрив його механізму передачі (санітарно-гігієнічні й дезінфекційно-дезінсекційні);

·              ті, які підвищують несприйнятливість організму (імунопрофілактика, екстрена профілактика);

·              загальні (лабораторні дослідження, санітарно-просвітня робота).

 

Сили та засоби для проведення протиепідемічних заходів і захисту військ від біологічної зброї

У полках протиепідемічне забезпечення здійснюється медичними працівниками медичного полкового пункту (МПП), що виконують: ізоляційні, лікувально-діагностичні, лікувально-евакуаційні, а також режимно-обмежувальні заходи, обстежують епідемічні осередки, проводять СЕР, забезпечують протиепідемічний режим всередині етапу, санітарно-гігієнічні заходи протиепідемічної спрямованості, імунопрофілактику, санітарно-освітню роботу. Крім того, МПП здійснює заходи захисту від біологічної зброї: біологічну розвідку (взяття проб і їх транспортування до лабораторій), лікувально-евакуаційні заходи, забезпечує суворий протиепідемічний режим на етапі, екстрену і специфічну профілактику, часткову спеціальну обробку поранених і хворих. МПП має у своєму розпорядженні відповідні засоби для протиепідемічного забезпечення: В-5 для дезінфекції, прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний для взяття проб з об’єктів довкілля, шприци для щеплень, намети і необхідне обладнання для ізоляції інфекційних хворих.

Комплекс протиепідемічних заходів у діючій армії будується на класичних засадах, обґрунтованих                       Л.В. Громашевським (табл. 1)

 

Таблиця 1 - Схема протиепідемічного забезпечення військ

 

Заходи

Спрямовані на:

джерело збудника

1)             ізоляційні, лікувально-діагностичні, режимно-обмежувальні;

2)             ветеринарно-санітарні та дератизація

механізм передачі

3)                  санітарно-гігієнічні протиепідемічного спрямування;

4)                  дезінфекційно-дезінсекційні

сприйнятливість

колективу

5)                  імунопрофілактика;

6)                  екстрена профілактика

Загальні

7)                  лабораторні дослідження;

8)                  санітарна просвіта

Організація протиепідемічних заходів під час надзвичайних ситуацій і бойових дій у військах і серед населення

У військовій частині виявлення інфекційних хворих і носіїв (тобто осіб, які можуть бути джерелами збудника) здійснюється:

·         на ранкових оглядах і вечірніх перевірках командирами підрозділів і медичними працівниками шляхом опитування особового складу;

·         під час медичного огляду осіб, яких призначено у наряд по їдальні, а також під час медичного обстеження працівників харчування, водозабезпечення і лазне-прального обслуговування;

·         на амбулаторному прийомі;

·         під час проведення медичних оглядів щойно прибулих до частини військовослужбовців і тих, які повертаються з відряджень, відпусток і лікувальних установ;

·         під час тілесних оглядів військовослужбовців у лазні;

·         під час прийому поповнення і планових медичних оглядів та обстежень.

Виділяють такі види режимно-обмежувальних заходів: посилене медичне спостереження, обсервація і карантин.

Посилене медичне спостереженнякомплекс заходів, що спрямовані на раннє активне виявлення хворих і підозрілих на інфекційні захворювання шляхом опитування, огляду, термометрії та спеціальних досліджень (лабораторних, інструментальних) особового складу, який потрапив під ризик зараження.

Посилене медичне спостереження проводиться за наказом начальника медичної служби частини.

Обсервація передбачає: посилене медичне спостереження; обмеження пересування і переміщення особового складу (відміна відряджень, відпусток, звільнень); тимчасову відміну масових культурно-просвітницьких заходів; призначення постійного добового наряду по їдальні; розгортання обсерваторів; проведення інших лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів.

Обсервація вводиться і відміняється наказом командира частини (з’єднання).

Карантин передбачає: повну ізоляцію частини зі встановленням озброєної охорони (виведенням корабля на рейд); розмежування особового складу за підрозділами; розгортання додаткових ізоляторів (обсерваторів); евакуацію хворих у спеціально виділену лікувальну установу; проведення дезінфекційних заходів і повної санітарної обробки особового складу; імунізацію, екстрену профілактику та інші спеціальні заходи.

Карантин встановлюється наказом командуючого військами оперативного командування.

Загальне керівництво проведенням режимно-обмежувальних та інших заходів покладається на НПК.

Особливим різновидом режимно-обмежувальних заходів є санітарно-карантинні заходи на транспортних засобах Збройних сил Військово-Морського флоту України, а також на військових іноземних транспортних засобах, які прибувають на територію України.

Санітарно-карантинні заходи передбачають:

·        опитування, а за необхідності огляд членів екіпажу і пасажирів з метою виявлення серед них хворих і підозрілих на захворювання карантинними інфекціями;

·        перевірку наявності та правильності заповнення встановлених санітарних документів (Міжнародний сертифікат про вакцинацію або ревакцинацію, санітарна частина Загальної декларації літака, Морська санітарна декларація, Свідоцтво про дератизацію або звільнення від дератизації);

·        поставлення транспортного засобу (за виявлення на ньому хворого або підозрілого на захворювання карантинною інфекцією) на завчасно обладнане місце (санітарний майданчик, санітарний причал, санітарний тупик);

·        висадку, ізоляцію хворих і підозрюваних з подальшим наданням їм медичної допомоги;

·        обсервацію (або посилений медичний нагляд) членів екіпажу і пасажирів;

·        дезінфекцію (дезінсекцію) транспортного засобу і проведення інших протиепідемічних заходів, які визначаються характером інфекції та епідеміологічною обстановкою на транспортному засобі.

 

 

7