yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Аудит->Содержание->Тема 6. Планування, стадії та процедури аудиту

Основи аудіту

Тема 6. Планування, стадії та процедури аудиту

                                                      План

1. Планування аудиту.

2. Стадії аудиту.

3. Процедури аудиту.

Література

3.     Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К.: Основа, 1999 . -274 с. (С. 68-81).

4.     Международные стандарты аудита и кодекс этики профессиональных бухгалтеров. – М., 2000. – 699 с. (С. 107-120).

5.     Белуха Н. Т. Аудит: Учебник. – К.:Знання, КОО,2000.-С.206-233.

6.     Аудит: Учебник для вузов / В. И. Подольский, Г. Б. Поляк, А. А. Савин и др.; Под ред. проф. В. И. Подольского. – М.: ЮНИТИ-ДАНА,2001.-С.217-230.

7.     Давидов Г. М. Аудит: Навч. посіб. –К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.-С.30-34.

 

1. Планування аудиту

Ефективна організація управління аудиторським процесом передбачає дотримання певних етапів проведення аудиторської перевірки. Першим етапом здійснення аудиторської перевірки є планування. Процес планування досить громіздкий і може займати до 30 % часу, витраченого на перевірку.

 Аудитор повинен планувати свою роботу так,  щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку.  Планування має ґрунтуватися на попередньому  вивченні  особливостей  бізнесу клієнта.

Планування  - це вироблення головної стратегії та конкретних підходів до характеру,  періоду, а також часу проведення аудиту.  Аудиторський  план розробляється з огляду на те,  що в ньому визначається час здійснення кожної конкретної аудиторської процедури.

Відповідно до стандартів аудиту аудиторська перевірка має бути належ­ним чином спланована. Чітке планування необхідне для: розроблення загаль­ного плану  та програми аудиторської перевірки; виконання і контролю роботи; впевненості, що увага зосереджена на основних аспектах; упевне­ності, що робота виконана повністю.

    Аудитори й аудиторські фірми  України  під  час  розроблення  плану  аудиту  та  протягом  тривалості аудиту мають право самостійно визначати форми й методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду.

Метою планування аудиту є  звернення уваги  аудитора на найважливіші напрями аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування допоможе аудиторові  належним чином  організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, котрі беруть участь у перевірці, а також координувати роботу, що здійснюється іншими аудиторами і фахівцями інших професій.

 Для досягнення ефективності та результативності аудиту, а також для  узгодження порядку проведення аудиторських процедур із внутрішнім розкладом роботи фахівців підприємства  аудитор обговорює з керівництвом та співробітниками підприємства елементи загального аудиторського плану й аудиторські процедури.

Загальний план аудиту

Аудиторові слід розробити і документально  оформити  загальний  план  аудиту,  визначити  в ньому істотність помилок,  а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість завдяки йому підготувати програму  аудиту. У свою чергу програма аудиту, її зміст та розмір залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення  аудиту,  а також особливостей методики та техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Під  час  розроблення   загального  плану  аудитор  здійснює аналіз таких питань.

    1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта:

·        головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

·        найважливіших характеристик підприємницької діяльності;

·        підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування,  включаючи зміни, що, можливо, мали місце після попереднього аудиту;

·        розподілу обов'язків між керівництвом підприємства.

    2. Розуміння обліку і системи внутрішнього контролю:

·        методології та принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались бухгалтерією підприємства;

·        можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту;

·        знання аудитора  з  питань  бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, котрі можуть бути використані  аудитором у тестах оцінювання надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

      3. Визначення ризиків і суттєвості:

·        оцінювання аудитором ризику внутрішнього контролю – ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства,  тобто її спроможності попереджати та виявляти  помилки на підприємстві, оцінювання розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, який існує під час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямів аудиту;

·        визначення порогу суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій;

·        імовірність існування суттєвих помилок в обліку, що оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки та знайдені ним раніше помилки;

·        визначення складних бухгалтерських операцій, уключаючи ті, які робилися з використанням суб'єктивної думки бухгалтера (нарахування резервів тощо).

     4.Види, час і повнота процедур:

·        існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту;

·        вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

·        робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

     5.Координація, керівництво, супроводження й нагляд:

·        участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій і відділень головного підприємства);

·        участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

·        дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства; підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, ураховуючи їх професійний рівень та стаж роботи.

     6.Інші питання:

·        можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися у найближчий час;

·        умови, котрі повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства зі спорідненими сторонами.

Аудиторська програма.

         У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту та контролювати їх  роботу. До аудиторської програми включається також перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також час, що його необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру.

        У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю  та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності,  який існує під час проведення аудиторських процедур, визначає  термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур - координує роботу всіх можливих помічників, залучених із числа співробітників підприємства, відзначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

       Записи та висновки аудитора з кожного розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту керівництву клієнта.

        Протягом усієї тривалості аудиту його загальний план і програма переглядаються та уточнюються аудитором.  Він  постійно уточнює свої плани, тому що існує ймовірність зміни умов і напрямів аудиту, а також можливість отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур, ніж ті, які раніше очікувалися аудитором. Події чи мотиви, що примусили аудитора внести значні зміни до аудиторської програми, оформляються ним документально.

 

 

22