yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Аудит->Содержание->3. Процедури одержання аудиторських доказів

Основи аудіту

3. Процедури одержання аудиторських доказів

Аудиторські докази отримують у процесі перевірки належним поєднанням тестів систем контролю і процедур перевірки на суттєвість.

Тести систем контролю - це тести, що виконуються для одержання аудиторських доказів щодо відповідності структури й ефективності функціонування систем обліку та внутрішнього контролю.

Процедури перевірки на суттєвість - це перевірки, які виконуються для отримання аудиторських доказів із метою виявлення суттєвих перекручень у фінансовій звітності; такі процедури бувають двох типів: у вигляді перевірок операцій і залишків по рахунках та проведенні аналітичних процедур.

Аудиторські тести  класифікуються за процедурою їх здійснення і розрізняються як ротаційні, глибинні,  тести слабких місць, цілеспрямовані , наскрізні.

Ротаційні тести – це порядок, відповідно до якого об’єкти вибираються аудитором за чергою, на принципах ротації.

Глибинні тести – це вибірка операцій , що перевіряються на всіх стадіях облікового процесу.

Тести слабких місць призначені для перевірки конкретного аспекту обліково-аналітичної роботи, де аудитор припускає наявність помилок. При встановленні помилок базу перевірки розширюють.

Спрямовані тести використовують із метою наступного контролю здійснюваних операцій.

Наскрізні тести – це форма поглибленого тесту,  котра використовується для вивчення системи в цілому.

При проведенні тестів аудитори не повинні звертати увагу на несуттєві моменти. Інформація вважається суттєвою , якщо її відсутність або викривлення може істотно вплинути на достовірність фінансової звітності, на прийняття рішення. Аудитор має самостійно вирішувати , з якого моменту помилка , викривлення , порушення законів стали суттєвими для фінансової звітності.

При одержанні аудиторських доказів шляхом упровадження тестів  систем контролю аудитор має розглянути достатність та належність аудиторських доказів для обґрунтування оцінки розміру ризику невідповідності внутрішнього контролю. Аспектами систем обліку та внутрішнього  контролю,  щодо яких аудитор одержує аудиторські докази, є:

    - структура: системи обліку та внутрішнього  контролю  розроблені  таким  чином,  щоб  попереджати  або  виявляти й виправляти суттєві перекручення;

    - функціонування: системи  існують  і  ефективно функціонували протягом певного періоду.

Аудитору слід ураховувати зв'язок між витратами на отримання  аудиторських  доказів  і  корисністю одержаної інформації. Щоправда, складності та витрати, пов'язані із цим, самі по собі не можуть бути достатньою підставою для непроведення потрібної аудитору процедури. За  наявності серйозних сумнівів щодо суттєвих тверджень звітності аудитору слід спробувати отримати достатні належні  аудиторські  докази  для усунення таких сумнівів.  За неможливості одержання достатніх належних  аудиторських  доказів  аудитор  має висловити  позитивний  висновок  із застереженнями чи  негативний висновок.

             Процедури отримання аудиторських доказів

 Аудитор одержує аудиторські докази  шляхом  застосування однієї  або  декількох  із зазначених нижче процедур: перевірки, спостереження, опитування й підтвердження, підрахунку та аналітичних процедур. Термін проведення таких процедур частково залежатиме від часу,  протягом якого потрібні аудиторські  докази не вичерпано.

Перевірка складається з вивчення бухгалтерських реєстрів,  документів чи матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських  реєстрів і документів надає аудиторські докази різного рівня надійності, залежно від їх характеру,  джерела  отримання та ефективності засобів внутрішнього контролю підприємства.

Перевірка матеріальних активів забезпечує надійні  аудиторські  докази  стосовно їх наявності,  але не завжди щодо права власності на них і правильності відображення їх вартості.

Спостереження. Цей процес полягає в спостереженні процесу або  процедури,  що виконується іншими особами, наприклад спостереження аудитора за підрахунком товарно-матеріальних  запасів  працівниками компанії чи за виконанням процедур контролю, після яких не залишається ознак їх проведення з точки зору аудиту.

Опитування полягає в пошуку інформації,  котру можна отримати від обізнаних осіб підприємства або поза його межами. Опитування можуть варіювати від формальних письмових запитів,  адресованих   третім   особам,  до  неформального  усного  опитування працівників підприємства. Відповіді на опитування можуть дати аудитору  інформацію,  якою він раніше не володів,  чи підтверджувальні аудиторські докази.

Підтвердження полягає в одержанні аудиторами підтверджувальної інформації, яка міститься в бухгалтерських реєстрах. Наприклад,  аудитор,  як  правило,  шукає  прямого підтвердження сум дебіторської  заборгованості  шляхом  спілкування  з   боржниками підприємства.

 Підрахунок  полягає  у  перевірці  арифметичної точності первинних документів та реєстрів обліку або у самостійному проведенні підрахунків.

 Аналітичні  процедури  полягають в аналізі найважливіших показників  і  співвідношень,  уключаючи  підсумкове  дослідження відхилень та  взаємозв'язків, котрі суперечать іншій інформації, що стосується цієї справи,  чи відхиляються  від  показників,  які очікуються.

Запитання для самоконтролю

1.     Дайте визначення терміна “аудиторські докази”.

2.      Які вимоги повинні задовольняти аудиторські докази?

3.     У чому полягає сутність достатності, які фактори впливають на достатність аудиторських доказів?

4.     Які аудиторські свідчення є достовірними?

5.     Що являє собою доречність  аудиторських доказів?

6.      Які з аудиторських доказів є найбільш надійними?

7.     Назвіть види аудиторських доказів  залежно від способу їх отримання.

8.     Перелічіть джерела аудиторських доказів.

9.      У чому полягає сутність тестів системи контролю та процедур перевірки  на суттєвість?

10.                  Наведіть класифікацію аудиторських тестів за процедурою їх здійснення.

11.                  Яка інформація вважається суттєвою?

12.                  Наведіть перелік процедур одержання аудиторських доказів.

 

27