yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних

Основі теорії транспортних процесів та систем

1.3. Класифікація засобів механізації навантажувально-розвантажувальних

робіт, що використовуються при виконанні автомобільних перевезень

          Засоби виконання наванажувально-розвантажувальних робіт класифікуються за декількома ознаками.

          До числа ознак, за якими проводиться класифікація засобів механізації належать:

          а) вид та властивості вантажу, який підлягає перевезенню;

          б) ступінь рухомості механізму, який використовується при навантаженні або розвантаженні вантажу;

          в) принцип дії основного робочого органу механізму.

          Класифікація механізмів за видом перевезеного вантажу займає центральне місце при виборі засобів механўзації для конкретного транспортного процесу. Будь-який вид вантажу практично можна віднести до однієї із п'яти укрупнених категорій, що покладені в основу класифікації механізмів.

          Перші чотири категорії охоплюють такі види вантажів:

          - навалочні будівельні і промислові вантажі;

          - великовагові, крупногабаритні та довгомірні вантажі;

          - дрібноштучні вантажі (переважно такі, що перевозять у тарі та упаковці);

          - масові сільскогосподарські вантажі.

          До п'ятої категорії відносять наливні вантажі, які потребують використання спеціалізованого рухомого складу (автомобілі-цистерни).

          Класифікація за ступенем рухомості передбачає віднесення навантажувально-розвантажувальних механізмів до однієї із таких різновидностей:

          - стаціонарні механізми, що встановлюють на нерухомій опорі;

          - напівстаціонарні механізми, що мають ходове устаткування, яке дає їм можливість обмеженого пересування у межах майданчика для розвантаження або навантаження;

          - пересувні механізми, що вільно можуть пересуватися із досить високими швидкостями і на значні відстані (або вони ж встановлені на транспортному засобі).

          Стаціонарні та напівстаціонарні механізми використовуються при необхідності обробки великих обсягів перевезень. У цьому випадку ефективними є і механізми, що встановлені на певному місці, та такі, що пересуваються вздовж фронту навантаження (розвантаження). Пересувні механізми виконують навантаження або розвантаження у пунктах з непостійним обсягом робіт. Механізми, що змонтовані на рухомому складі, ефективні при роботі автомобіля з великою кількістю близькорозташованих вантажовідправників та вантажоотримувачів, що не мають своїх навантажувально-розвантажувальних засобів.

          За принципом дії робочого органу всі навантажувально-розвантажувальні засоби розподіляються на дві групи:

          - механізми перервної дії (циклічної);

          - механізми безперервної дії.

          У парку навантажувально-розвантажувальних засобів переважають машини циклічної дії. До таких відносяться: одноковшові екскаватори, тельфери, крани, автонавантажувачі та інші. Особливістю машин перервної дії є те, що вони працюють циклічно, багато разів повторюючи незмінний робочий цикл.

          До групи машин безперервної дії (іноді говорять конвейєрного типу дії) віносять усі види транспортерів, норії, шнекові навантажувачі, багатоковшові екскаватори та ін.

          Для роботи машин цієї групи характерна відсутність циклічності. У них робочий орган функціонує безупинно.

          На перший погляд, охарактеризована різниця між механізмами циклічної та безперервної дії є типічною, головним чином, тільки з точки зору конструкції. Насправді це не так. Ці машини різняться і в експлуатації.

          Продуктивність механізмів циклічної дії залежить від ряду певних факторів та визначається інакше, ніж для механізмів безперервної дії.

          Продуктивність навантажувального або розвантажувального засобу визначається кількістю навантаженого або розвантаженого вантажу за певний період часу (година, зміна, доба).

          Розрізняють три види продуктивності:

          - теоретична;

          - технічна;

          - експлуатаційна

          Теоретичною називають продуктивність навантажувально-розвантажувального засобу без врахування втрат робочого часу та конкретних особливостей, тобто це є максимально можлива продуктивність при всіх сприятливих умовах.

          Технічна - це можлива продуктивність в конкретних умовах роботи навантажувально-розвантажувального засобу при повному використанні часу його роботи.

          Експлуатаційна продуктивність враховує можливі втрати робочого часу, та є добутком технічної продуктивності і коефіцієнту використання робочого часу, який уявляє собою відношення часу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт до загального робочого часу (день, зміна). Втрати робочого часу навантажувально-розвантажувальними засобами обумовлені необхідністю пересування засобу від одного поста до іншого, зміною робочого устаткування, проведенням технічного обслуговування.

          Експлуакційна продуктивність визначається таким чином:

                                                                                             / 3 /

де - технічна продуктивність навантажувально-розвантажувального механізму;

          - коефіцієнт використання робочого часу;

                                                                                               / 4 /

де Тр - час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, год;

    Тсм - час зміни, год.

          Підвищення цього коефіцієнту дозволяє наблизити експлуатаційну продуктивність навантажувально-розвантажувального засобу до його теоретичної продуктивності.

 

Контрольні запитання.

1. Значення механiзацiї навантажувально-розвантажувальних робiт на  транспортi.

2. Основнi елементи, що входять до складу операцiй навантаження-розвантаження.

3. Склад виробничого процесу та способи виконання навантажувально-розвантажувальних робiт.

4. Форми органiзацiї навантажувально-розвантажувальних робiт на  транспортi.

5. Класифiкацiя засобiв механiзацiї навантажувально-розвантажувальних робiт, що використовуються при виконаннi  перевезень вантажів.

6. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв за ознакою виду та властивостей вантажiв, що пiдлягають перевезенню.

7. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв по принципу дiї основного робочого органу.

8. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв по ступiню їх рухомостi.

9. Продуктивнiсть навантажувально-розвантажувальних механiзмiв та її види.

 

Література.

Дегтерев Г.Н. Организация и механизация погрузо-разгрузочных работ на автомобильном транспорте: Учебное пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. Транспорт, 1980. - 264 с.

 

 

 

 

47