ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->8. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМІЖНИХ ВИРОБНИЦТВ

Основи виробництва

8. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОПОМІЖНИХ ВИРОБНИЦТВ

8.1. Склад і призначення допоміжних і обслуговуючих господарств

Процеси, що забезпечують нормальну роботу основних технологічних переділів, одержали назву допоміжних. Вони прямо не беруть участі у створенні основної продукції, але сприяють роботі основних цехів і забезпечують їх ритмічну роботу.

Для більшості промислових підприємств характерні такі допоміжні й обслуговуючі господарства, як ремонтне, енергетичне, інструментальне, складське, а також внутрішньозаводський транспорт. До допоміжних відносяться цехи і підрозділи, що виробляють для власних потреб підприємства: запасні частини для ремонту устаткування; інструмент, оснастку і нестандартне устаткування; електроенергію, пару, стисле повітря; здійснюють ремонт і модернізацію устаткування.

Складні завдання стоять перед допоміжним господарством щодо удосконалення організації виробництва і підвищення його технічного рівня. За різними оцінками, у сфері технічного обслуговування виробництва на промислових підприємствах зайнято від 40 до 50% усього персоналу. Рівень механізації праці обслуговуючого персоналу знаходитися в межах  35-40%, у той час, як рівень механізації праці основних працівників у промисловості складає 67-70%. Ступінь оснащеності механізмами працівників в основному виробництві в 3 рази вищий, ніж на процесах технічного обслуговування. Робота допоміжних цехів і господарств має надзвичайний вплив на ефективність роботи основного виробництва насамперед на ритмічність роботи цехів, собівартість продукції, продуктивність праці.

8.2. Організація ремонтного господарства

Головним завданням ремонтного господарства є забезпечення працездатності устаткування підприємства з одночасним зниженням витрат на його експлуатацію і ремонт. Усі роботи з підтримки працездатності устаткування в робочому стані поділяються на технічне обслуговування і ремонт.

Планування технічного обслуговування і ремонтів здійснюється на основі Єдиної системи планово-попереджувальних ремонтів (ЄСППР), в основі якої лежать два основні принципи організації ремонтних робіт:  запобігання і плановість. Принцип запобігання передбачає, що після відпрацювання агрегатом визначеної кількості годин проводиться технічне обслуговування і здійснюються роботи незалежно від його фізичного стану. Принцип плановості передбачає, що технічне обслуговування ремонту здійснюються через певні проміжки часу за спеціальним графіком.

Технічне обслуговування - це комплекс операцій з підтримки працездатності устаткування за умов використання його за призначенням, при збереженні і транспортуванні.

Ремонт - комплекс операцій з відновлення справності або працездатності устаткування. Він поділяється на три види:

Поточний ремонт - ремонт, здійснюваний для забезпечення або відновлення  працездатності устаткування шляхом заміни і відновлення окремих його частин.

Середній ремонт - ремонт, здійснюваний для відновлення справності і часткового відновлення ресурсу устаткування із заміною або відновленням, деяких зношених деталей, складанням, регулювання і випробуванням під навантаженням його складових частин.

Капітальний ремонт - ремонт, здійснюваний для відновлення справності, повного або близького до повного відновлення ресурсу устаткування із заміною або відновленням будь-яких його частин, у тому числі базових.

Основними техніко-економічними показниками роботи ремонтного господарства підприємства є: виконання річного графіка ремонту устаткування і дотримання норм часу простою устаткування в ремонті; собівартість однієї ремонтної одиниці, що визначається шляхом розподілу усіх витрат по ремонту устаткування в плановому періоді на обсяг виконаних робіт у ремонтних одиницях; рівень виконання організаційного плану і плану впровадження нової техніки і технології.

 

22