ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->Підсумовуючи викладене в першому розділі, необхідно зробити такі висновки:

Особливості виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин державних службовців

Підсумовуючи викладене в першому розділі, необхідно зробити такі висновки:

Державна служба є різновидом трудової діяльності, у зв’язку з чим регламентація правовідносин на державній службі повинна здійснюватися на підставі галузевих принципів трудового права, інакше це може привести до необґрунтованого обмеження трудових прав державних службовців, погіршенню їх особистого правового статусу в процесі професійної діяльності. Державні службовці визнані  особливими суб’єктами трудових правовідносин. Їх праця має значну специфіку, але відносини, що виникають на підставі трудового договору якому, як правило, передують конкурсний відбір та призначення на посаду регулюються трудовим правом, бо служіння державі є праця, трудова діяльність громадян. Проведена класифікація трудових відносин державних службовців дозволила визначити особливості їх правового положення .

 Відносини, пов’язані з застосуванням праці на державній службі, хоча і мають особливості, але за своєю правовою сутністю не відрізняються від відносин інших категорій найманих працівників і, тому вони повинні називатися трудовими. Відносини державних службовців щодо їхньої виконавчо-розпорядчої діяльності від імені держави  у відносинах управлінського характеру з фізичними і юридичними особами є адміністративно-правовими.

У процесі визначення предмету трудового права дістало подальший розвиток те, що “зовнішні” відносини державної служби, які охоплюють зовнішні зв’язки державних службовців з фізичними і юридичними особами, регулюються нормами не тільки адміністративного, а й трудового права. В “зовнішньому середовищі” трудові відносини не втрачають своєї якості, а навпаки, збагачуються новим змістом, обумовленим тим, що тут державний службовець виступає, з однієї сторони, - працівником, а з іншої – представником держави, від імені якої вступає в “зовнішні” відносини з фізичними і юридичними особами, а це є частиною трудових відносин.

У процесі аналізу становлення законодавства про державну службу визначена необхідність прийняття загального закону,  який  містив би  притаманні усім видам державної служби принципи і заклав основи для подальшого регулювання правовідносин в окремих  державних органах державної служби, а також Кодексу етики поведінки державних службовців – єдиного законодавчого акту, що регулював би поведінку всіх категорій державних службовців.

Законодавство про державну службу та Кодекс законів про працю України повинні містити норми про поширення трудового законодавства на державних службовців з особливостями, передбаченими законодавством про державну службу.

 

 

5