yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Педагогика->Содержание->20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.

Педагогика

20.Визначити і пояснити педагогічні умови взаємодії особистості і колективу.

Колектив -  організована  форма об’єднання людей на основі цілеспрямованої діяльності.

Сучасний виховний процес в освітніх закладах різного типу і рівня (дитячий садок, школа, ліцей) орієнтований на цінності гуманізму, співпраці, творчої взаємодії, свободи і відповідальності у вихованні дитини. Засобом здійснення цих ціннісних орієнтацій стає дитячий колектив як соціальна спільність, що об’єднує дітей спільними цілями, загальною діяльністю і переживаннями. У колективі дитина входить у широку систему стосунків. Взаємодія дітей розгортається на інформаційному, діяльнісному та емоціональному рівнях. Інформаційний рівень передбачає взаємодію дітей у процесі обміну інформацією, обговоренні проблем, що виникають, спільному пошуку рішень, прогнозуванні і плануванні майбутнього. На діяльнісному рівні взаємодія в колективі розгортається як співпраця дітей в різних видах колективної діяльності за інтересами, у розробці та практичній реалізації спільних проектів, у коректуванні дій, спрямованих на досягнення загальних цілей. Емоціональний рівень ввзаємодії в колективі відображає домінуючі емоціональні стани дітей, їх спільні переживання, стосунки симпатій чи антипатій між членами колективу, гуманістичні та суспільно значимі мотиви. Здійснюючи керівництво дитячим колективом, педагог завжди розв’язує двоєдине завдання – сприяє розвитку мотивів єднання і згуртування дітей в колективі та створює умови для реалізації індивідуальності й творчої самобутності кожної особистості. Ініціатива, творча позиція особистості, зростання самостійності і самоуправління дітей, ціннісний зміст їх спільної діяльності є індикаторами виховного потенціалу дитячого колективу.

Особистість – людина,соціальний індивід ,що поєднує в собі риси загальнолюдського,суспільно значущого та індивідуально – неповторного.

У процесі розвитку особистості людина оволодіває засобами людської

діяльності та спілкування мовою, в неї формуються вищі психічні функції,

свідомість, воля, самосвідомість, вона стає суб’єктом активного

цілеспрямованого пізнання і перетворення навколишнього соціального та

природного середовища. В неї з’являється здатність до самовдосконалення,

самотворення власної особистості в процесі самопізнання, самовиховання

та самонавчання. Вона вступає  у „суб’єкт-суб’єктні” стосунки з іншими

людьми.

Поняття особистості тлумачиться неоднозначно—залежно від того, який

підхід реалізується дослідником. Можна виділити якнайменше чотири

аналітичних підходи—соціально-психологічний,

індивідуально-психологічний, діяльнісний та генетичний, реалізовані

багатьма психологами.

 

 

22