ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->Семантичні  паралелі  фразеологічних  одиниць

Перекладацькі інновації

Семантичні  паралелі  фразеологічних  одиниць

Шкробот А.

(Сумський державний університет)

Науковий керівник – канд. філол. наук, ст. викладач Щигло Л. В.

Мова феномен кожного народу відображення його минулого, сучасного й майбутнього. Дослідження мови – завдання  сучасних мовознавців.

Найповніше семантика лексичних одиниць виражається на психолінгвістичному рівні, що знаходить своє відображення у фразеологічних одиницях мови. Фразеологія належить до тих рівнів мовної системи, які протягом історичного розвитку мови не зазнали суттєвих змін, тобто є стабільними як у структурному так і семантичному плані.

Не дивлячись на той факт, що фразеологічні одиниці (ФО) залишаються не досить вивченими, є багато вчених, які зробили великий внесок у розвиток фразеологічної науки, запропонувавши ту чи іншу дефініцію терміна "фразеологічна одиниця" або класифікацію, яка базується на певному принципі або на певній ознаці ФО.

У мовознавстві визначення фразеологічних одиниць свідчать про те, що вченими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати:

1) семантична цілісність або семантична нерозкладність (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков, М. М. Шанський, Л. А. Булаховський, М. А. Жовтобрюх, Ф. П. Медведєв, Г. М. Удовиченко);

2) метафоричність (Б. О. Ларін, О. М. Бабкін, О. В. Кунін);

3) нарізнооформленість (Л. Г. Скрипник, В. П. Жуков, М. М. Шанський);

4) відтворюваність (В. В. Виноградов, В. Л. Архангельський, В. П. Жуков,  М. М. Шанський, Ф. П. Медведєв);

5) наявність не менше двох повнозначних слів (С. Г. Гаврін, М. М. Шанський);

6) неперекладність іншими мовами  (Л. А. Булаховський).

Наявність класифікацій фразеологічних одиниць та поява нових (найновішою є наведена класифікація П. Мюлднера-Нєцковського) свідчить про постійний інтерес мовознавців до цієї проблеми. Кожен тип класифікацій знаходить своє практичне застосування, наприклад, семантично-структурна класифікація є найбільш придатною для дослідження цілісності чи ускладненості семантики фразеологічних одиниць, формально-граматична – для з’ясування структурних особливостей, граматично-функціональна – для виявлення граматичних категорій та функцій, функціональна – для пояснення особливостей вживання тощо.

Крім того, вчені часто поєднують різні типи класифікації для детальнішого поділу фразеологічних одиниць на однорідні групи. Наприклад, О. Кунін, з огляду на особливості фразеологічних одиниць англійської мови, насамперед ділить їх на номінативні та комунікативні одиниці, а також на семантико-граматичні розряди, а в межах кожного розряду розглядає особливості ідіоматизмів, ідіофразеоматизмів та фразеоматизмів. Можливим є і поділ у зворотному напрямі: у межах зрощень, ідіом, фразеологічних сполучень та фразеологічних висловів ми можемо розглядати дієслівні, субстантивні, ад’єктивні, адвербіальні та інтер’єктивні фразеологічні  одиниці.

Фразеологізми – надзвичайно багатий матеріал для розв’язання багатьох актуальних і дискусійних проблем фразеології, що стосуються фразеологічної семантики. Особливо актуальним є комплексне дослідження фразеологічні одиниці, що дає можливість отримати цілісне уявлення про таке складне явище. Для цього можна використати семантичний опис фразеологізмів і виявлення їх образних репрезентацій. Погоджуємось із Дапчевою Й., що дослідження саме цих двох сторін важливе для визначення як взаємодії образу (внутрішньої форми) і значення фразеологізмів, так і їх національної специфіки.

Узагальнюючи результати семантичного аналізу англійських і українських ФО на означення переміщення в просторі, можна зробити такі висновки.

За диференційними семами досліджувані фразеологічні одиниці обох мов можна поділити на три групи: фразеологізми на позначення інтенсивності переміщення, спрямованості руху і характеру руху.

У межах кожної з груп і англійські, і українські фразеологічні одиниці на позначення переміщення в просторі утворюють синонімічно-антонімічні ряди за однаковим принципом (сконцентрованість фразеологізмів на протилежних полюсах ступеня вияву позначуваної ознаки) і за наявністю ідентичних диференційних сем.

Досить значні розбіжності спостерігаються в третій групі: певна кількість одиниць не мають семантичних відповідників в іншій мові.

Отже, проаналізовані одиниці мов віддаленої спорідненості виявляють значну подібність у семантичному плані.

 

 

 

103