yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Право->Содержание->податкова документація з ПДВ

Податкова система

Загрузка...

податкова документація з ПДВ

 

Величину податку на додану вартість, яку необхідно сплатити (перерахувати) до бюджету, кожний конкретний податку визна­чає самостійно за результатами діяльності у звітному (податко­вому) періоді, виходячи із наявної податкової бази. Відповідна величина (сума чистих податкових зобов'язань перед бюдже­том певного платника податку у звітному періоді) визначаєть­ся як різниця між сумою нарахованих податкових зобов'язань і ПДВ, перекладеним (буде перекладена) на конкретного платника податку в процесі закупівлі матеріальних засобів, основних фондів (сума податкового кредиту).

Сума ПДВ за 20-відсотковою, сплаченою ставкою або нарахо­ваною покупцем у процесі закупівлі матеріальних ресурсів, по­слуг та основних фондів, відноситься до податкового кредиту за умови, якщо платник податку придбає (будує, споруджує), надає або виготовляє:

• товари (у т. ч. при їх імпорту) та послуг з метою їх подаль­шого використання в оподатковуваних операціях у межах госпо­дарської діяльності платника податку;

• основні фонди (основні засоби, у т. ч. інші необоротні мате­ріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорту, з метою подаль­шого використання у виробництві та/або поставці товарів (по­слуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської дія­льності платника податку.

Заборонено включення до податкового кредиту сум нарахова­ного або сплаченого ПДВ без наявності податкових накладних чи митних декларацій, а при імпорту робіт (послуг) — без акту при­ймання послуг та банківського документу, який підтверджує факт оплати вартості таких послуг.

У разі якщо різниця між загальною сумою податкових зо­бов'язань і сумою податкового кредиту має позитивне значен­ня (загальна сума зобов'язань більше суми податкового кредиту), вона підлягає сплаті в бюджет в установлені законодавством строки. Кожний платник самостійно визначає належну до сплати суму податку і зобов'язаний своєчасно її перераховувати. Зако­ном «Про порядок погашення зобов'язань платників податків пе­ред бюджетами і державними цільовими фондами» встановлено такі строки розрахунків платників з бюджетом:

• сплата податку здійснюється протягом 10 днів після закін­чення граничного терміну подання місячної декларації (тобто останній строк сплати— 10-й день після 20 числа місяця, що на­стає за звітним, за який платник звітує у податкову інспекцію);

• або протягом 10 днів після закінчення граничного терміну подання декларації у податкову інспекцію за квартал (для плат­ників, які подають квартальну декларацію в останній день спла­ти — 50-й день після закінчення звітного кварталу).

Сума від'ємної різниці між загальною сумою податкових зо­бов'язань та податкового кредиту (сума податкового кредиту пе­ревищує суму загальних податкових зобов'язань) підлягає зара­хуванню у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні податкові періоди (у т. ч. розстроченого або від­строченого відповідно до закону), а за його відсутності — до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відшкодуванню (поверненню) платнику із Державного бюджету.

Якщо у наступному податковому періоді розрахована сума та­кож має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню під­лягає лише частина такого від'ємного значення, яка дорівнює су­мі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких това­рів (послуг). Залишок від'ємного значення включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Наявність у конкретного платника податку від'ємної різниці за результатами діяльності свідчить про те, що за звітний період постачальникам сплачено або нараховано до сплати податку бі­льше, ніж отримано ПДВ від покупців (замовників) товарів або робіт (послуг).

Для правильності визначення податкових зобов'язань та пода­ткового кредиту законодавством передбачена наявність певних дат щодо їх виникнення. Право на визначення податкових зо­бов'язань та податкового кредиту мають тільки платники подат­ку, які пройшли державну реєстрацію у податкових органах, отримали свідоцтво про реєстрацію та індивідуальний податко­вий номер платника ПДВ.

Існують два основних правила визначення строків виникнення зобов'язань перед бюджетом: правило «першої події» та касовий спосіб.

За умови якщо подія сталася раніше (правило «першої події») датою виникнення суми загальних податкових зобов'язань є дата звітного періоду (місяця, кварталу), залежно від того, яка подія відбулася раніше, а саме:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банків­ський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, по­слуг), що підлягають поставці;

• дата оприбуткування в касі платника податку, у разі постав­ки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти (а за відсу­тності каси— дата інкасації готівкових коштів у банківській установі);

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (по­слуг) платником податку.

За наявності торговельних автоматів застосовується дата виникнення   податкових   зобов'язань   за   касовим   способом,

тобто виїмки з торговельного автомату грошової виручки, а при використанні в обігу кредитних карток, дорожніх чеків датою виникнення зобов'язань до бюджету вважається перша з подій або дата оформлення податкової накладної, що засвід­чує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товар­ного чека).

Для платників ПДВ, які продають теплову енергію, газ приро­дний (крім скрапленого),надають послуги у вигляді плати за утримання житла громадянам не платникам ПДВ, бюджетним установам, ЖЕК, КЕЧ, ТСЖ (товариствам співвласникам житла), існує касовий спосіб виникнення податкових зобов'язань на дату отримання коштів на банківський рахунок або у касу (або одер­жання інших видів компенсації у вигляді зарахованих субсидій і т. ін.).

Особливий порядок виникнення податкових зобов'язань іс­нує за наявності оплати за рахунок бюджетних коштів та опера­цій з фінансового лізингу. У разі продажу товарів за бюджетні кошти датою виникнення податкових зобов'язань є надходжен­ня коштів на банківський рахунок продавця незалежно від дати продажу товарів або надання послуг. Для лізингодавця відпові­дною датою є дата фактичного передання об'єкта у фінансову оренду.

При імпорті товарів в Україну, податкові зобов'язан­ня виникають на дату подання митної декларації, де вказу­ється сума податку, що підлягає сплаті. Факт оформлення декларації, сплату податку та розмитнення імпортних товарів підтверджує факт ввезення їх на митну територію України та надає право на використання їх у митному режимі вільно­го обігу.

Податок на додану вартість на імпорт товарів сплачують всі особи, в тому числі не зареєстровані у податковій інспекції плат­ником ПДВ, за винятком:

• осіб, які ввозять товари або речі в межах законодавчо вста­новлених неоподатковуваних норм (сумарною вартістю не біль­ше 200 евро, загальною вагою до 50 кг);

• осіб, які ввозять товари відповідно до міжнародних догово­рів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чин­ності Закону «Про ПДВ»;

• операцій із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укла­дених на виконання міжнародних договорів.

При імпорті робіт (послуг) в Україну датою виникнення пода­ткових зобов'язань є дата списання коштів з розрахункового (ва­лютного) рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Величина податкових зобов'язань при імпорті товарів визна­чається за формулою:

∑ПДВ = (MB + М) • ставку ПДВ,

де MB — митна вартість; М — мито; MB = офіційний курс х ціну контракту; М = (MB + МЗ) • ставку мита.

При імпорті підакцизних товарів:

∑ПДВ = (MB + М + A3) • ставку ПДВ,

де, MB = офіційний курс х ціну контракту; М = (MB + МЗ) • став­ку мита та A3 - сума акцизного збору.

Митні збори, які покривають затрати митниці по обслугову­ванню учасників зовнішньоекономічної діяльності, згідно з пп. 3.2.6 Закону є платою за послугу органу виконавчої влади і не є об'єктом оподаткування.

Приклад 2. Визначити ][ЦЦВ, ЯКу необхідно заплатити на ми­тниці при імпорті легкового автомобіля в Україну, якщо відомо:

митна вартість автомобіля — 15 000 дол. США;

умовний курс за 1 дол. США — 5,3 грн., за 1 євро — 5,5 грн.;

митні збори— 0,2% від митної вартості у сумі 159 грн. (15 000 • 0,002 • 5,3). Автомобіль був у користуванні менше п'яти років і має об'єм циліндра двигуна 2200 куб. см. Ставка ввізного мита— 0,1 євро за 1 куб. см. об'єму двигуна. Сума ввізного ми­та— 1210 грн. (2200 • 0,1 • 5,5).

Акцизний збір визначається у сумі 0,3 євро за 1 куб. см. дви­гуна і дорівнює 3630 грн. (2200 • 0,3 • 5,5). Ставка ПДВ дорівнює 20 % від митної вартості автомобіля, збільшеної на суми ввізного мита й акцизного збору. Сума ПДВ, яку необхідно сплатити при ввезенні автомобіля іноземного виробництва, складає:

∑ПДВ = (15 000 • 5,3 + 1210 + 3630) • 0,2 = 16 868 грн.

Аналогічно датам виникнення податкових зобов'язань зако­нодавством передбачена наявність відповідних дат, що дає право платнику на віднесення сум податку до податкового кредиту. Да­тою виникнення права платника на податковий кредит, який за­стосовує метод нарахувань, є перша за датою виникнення серед двох подій:

• дата списання коштів з банківського рахунку платника пода­тку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписування відповід­ного рахунку (товарного чека)— в разі розрахунків з викорис­танням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

• дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підприєм­ства, які здійснюють продаж теплової енергії, газу природного (крім скрапленого), надають послуги у вигляді плати за утриман­ня житла громадянам — не платникам ПДВ, бюджетним устано­вам, ЖЕК, КЕЧ, ТСЖ (товариствам співвласникам житла), ви­значають дату податкового кредиту за касовим методом після перерахування коштів в оплату вартості придбаних товарів чи шляхом надання інших видів компенсації їхньої вартості.

Датою, що дає право платнику на податковий кредит при ім­порті товарів (супутніх послуг), є дата сплати податку за подат­ковими зобов'язаннями при розмитненні товару. Структурно-логічна схема оподаткування ПДВ при імпорті товарів наведена у додатку 1.

Контроль за нарахуванням і внесенням до бюджету ПДВ під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України покладено на митні органи, а за справлянням і перерахуванням до бюджету на території України, в тому числі при імпорті робіт (послуг) — на підрозділи податкової служби України. Нині від­повідний контроль за внесенням ПДВ при імпорті товарів регла­ментовано відомчими нормативними документами державної митної служби, а сам механізм внесення до бюджету — відповід­ною Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1998 р. за №417.

Розглянемо механізм виникнення податкових зобов'язань та по­даткового кредиту на умовному прикладі діяльності у звітному (по­датковому) періоді закритого акціонерного товариства «Поділля».

Приклад 3. Згідно зі статутними документами основним видом діяльності ЗАТ «Поділля» є оптова та роздрібна торгів­ля товарами. У липні 2005 року підприємством здійснені такі операції:

•  відвантажено сантехнічні вироби на адресу ТОВ «Дністер» контрактною вартістю 50 000 грн. плюс ПДВ 10 000 грн. Покуп­цю виписано розрахункові документи на суму 60 000 грн. (подат­кова накладна № 1 від 05.07.2005 p.);

•  згідно з даними виписки по банківському рахунку отримана попередня оплата у сумі 12 000 грн., в тому числі ПДВ 2000 грн., від малого приватного підприємства «Лотос» >а роботи, заплано­вані для виконання у вересні 2005 року;

•  відвантажено казеїн технічний до Польщі на суму 5000 дол. США. Курс Національного банку (умовний) на дату перетину експортованого товару митного кордону складав 5,75 грн. за 1 дол. США;

•  виконані роботи по благоустрою міста згідно з договором із Департаментом житлово-комунального господарства міськви­конкому на суму 18 000 грн., в тому числі ПДВ. Кошти з місцево­го бюджету загальною вартістю 18 000 грн. у липні 2005 року на банківський рахунок ЗАТ «Поділля» не надходили;

•  отримано від ТОВ «Торговий Дім "Полісся"» порцелянові вироби на загальну суму 9600 грн., у тому числі ПДВ — 1600 грн.;

•  придбано устаткування у ВАТ «Спецприлад» для ремонту автомашин на суму 24 000 грн., у тому числі ПДВ — 4000 грн.;

•  перераховано аванс ТОВ «Інфоцентр» за запланований у серпні 2005 року монтаж обладнання, яке не використо­вуватимуться у господарській діяльності, згідно рахунку-фактури у сумі 16 800 грн., у тому числі ПДВ— 2800 грн. ТОВ «Інфоцентр» надіслана податкова накладна № 42 від 15.07.2005 року;

• у червні 2005 року з Німеччини ввезено імпортні будівельні матеріали митною вартістю 2000 дол. США. Умовний курс НБУ на момент митного оформлення імпортного вантажу складав 5,8 грн. за 1 дол. США. Ввізне мито сплачено за ставкою 10,0 %.Ставка митних зборів— 0,2 % від митної вартості. Сума сплаченого на митниці ПДВ при розмитненні матеріалів склала 2640 грн. [(2000 • 5,8 + 2000 • 5,8 • 0,1) • 20 / 100];

•  фінансовим відділом зараховано авансовий звіт менеджера ЗАТ «Поділля» про використання виданих готівкових коштів на придбання канцелярських товарів згідно рахунку крамниці у сумі

1200 грн., у тому числі ПДВ — 200 грн. та згідно оплаченого то­варного чеку та виданої податкової накладної на придбання фар­би для ремонтних робіт у сумі 960 грн., у тому числі ПДВ — 160 грн.

Потрібно встановити суму оподаткованих операцій, загальну суму податкових зобов'язань, податкового кредиту та чисту суму зобов'язань по ПДВ, яку необхідно сплати до Державного бю­джету. Для зручності результати відповідних розрахунків наве­дено у додатку 2. Чиста сума податкових зобов'язань по ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету, складає, згідно розрахунку, 3600 грн. (12 000-8400).

Для правильності розрахунків та можливості контролю з боку держави кожний платник зобов'язаний вести облік ПДВ та запо­внювати первинні податкові документи, правильно відображати зобов'язання перед державними централізованими або цільовими фондами у податковій звітності. Відповідним звітним докумен­том з податку на додану вартість є податкова накладна, яка є одночасно розрахунковим документом податкового обліку. На­явність податкової накладної у платника податків підтверджує виникнення податкового зобов'язання у продавця — платника ПДВ та надає право покупцю — платнику ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.3, ст. 7 Закону продавець товарів (ро­біт, послуг) виписує податкову накладну в двох примірниках і видає покупцю перший примірник (оригінал), залишаючи собі другий примірник (копію).

Порядок складання та заповнення всіх реквізитів податкової накладної викладено у Наказі ДПА України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 р. № 165 зі змінами та доповненнями. Всі примірники податкових накладних підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж таких товарів (робіт, по­слуг), та скріплюється печаткою продавця.

Не дозволяється внесення у податковий кредит сум ПДВ у разі відсутності у покупця податкової накладної, в тому числі настан­ня терміну виникнення права на податковий кредит. Проте існу­ють винятки із вищенаведеного правила. Не виписується подат­кова накладна у таких випадках:

• якщо обсяг разового продажу не перевищує 240 грн. (в т. ч. ПДВ);

• у разі надання транспортних послуг населенню з видачею транспортних квитків;

•  при виписуванні готельних рахунків (квитанцій) фізичним особам — неплатникам ПДВ;

•  у разі надання рахунку, який виставляється платнику подат­ку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, податку та податковий номер продавця (за винятком тих, в яких форма документа встановлюється міжнародними стандартами);

•  при здійсненні операцій, що не включаються до об'єкта оподаткування (при операціях, звільнених від оподаткування, ви­писка податкових накладних є обов'язковою);

•  при імпорті товарів (робіт, послуг).

У такому разі сплачений (нарахований) продавцю податок по­купець відносить до податкового кредиту на підставі інших під­тверджуючих документів (касових чеків або вантажних митних декларацій). Форма податкової накладної наведена у додатку 3.

Крім самої накладної, до складу первинної податкової доку­ментації входять два додатки. Перший заповнюється продавцем у двох примірниках у разі продажу товарів, перелік яких не містить відокремленої вартості. Наприклад, при поставлянні сантехніки (комплект умивальника тощо) до комплекту входять також си­фон та шланг, на який оптова ціна окремо не встановлена. Тому загальна вартість комплектів відображається у графах 3—7, но­менклатура в кількосному вираженні— графи 8—10, у разі по­ставок частинами комплекту — графи 11—13.

Щодо другого додатку до накладної «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної», то він також складається продавцем у двох примірниках за певних обставин:

•  при поверненні продавцю проданих товарів чи права влас­ності на виконані роботи (надані послуги);

• зміни ціни або умови поставки (наприклад поставка товару здійснювалася транспортом покупця, а не за рахунок продавця, як було передбачено умовами договору).

Розрахунок коригування повинен бути завірений з боку про­давця підписом і печаткою, а з боку покупця — тільки підписом. Покупець, отримавши перший примірник розрахунку, проводить відповідне коригування податкового кредиту. На підставі других примірників додатків 2 до накладної (додаток 3) продавець ко­ригує зобов'язання у розділі II «Видані податкові накладні» Ре­єстру отриманих і виданих податкових накладних (додаток 4). Підсумкові дані за місяць (квартал) переносяться до розділу І «Податкові зобов'язання» податкової декларації.

Платник податків може бути не тільки продавцем (виконав­цем), а й закуповувати необхідні матеріали, сировину, обладнан­ня або покупні товари з метою подальшого продажу. У такому разі покупець на підставі оригіналу накладних, а також інших розрахункових документів (фіскальних, комерційних або товар­них чеків, вантажних митних декларацій, оплачених квитанцій готелів та транспортних квитків) заповнює розділ 1 «Отримані податкові накладні» Реєстру. Наприкінці звітного періоду підво­дяться підсумки по всіх графах і переносяться в розділ II «Подат­ковий кредит» податкової декларації, яка в установлені терміни надається до ДПІ за місцем реєстрації платника податку. Разом з декларацією подається Розрахунок коригування сум ПДВ до по­даткової декларації з податку на додану вартість за умови запов­нення рядків 8 та 16. Порядок заповнення документів податково­го обліку з ПДВ, у тому числі. Реєстру отриманих і виданих накладних та податкової декларації, висвітлено у відповідних но­рмативних документах державної податкової служби, а саме у наказі ДПА України від 30.06.2005 р. № 244 та наказі ДПА України від 30.05.1997 р. №166 зі змінами та доповненнями. Схематично блок-схема формування податкової звітності наве­дено у додатку 5.

Операції, з правом включення до податкового кредиту і без відповідного права, пов'язані з придбанням товарів (робіт, по­слуг) куплених та імпортованих в Україні, повинні відображати­ся в податковому обліку підприємства окремо. Необхідність ве­дення окремого податкового обліку обумовлена відповідним положенням чинного законодавства щодо необхідності розподілу сум ПДВ при включенні до податкового кредиту пропорційно обсягу операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування. Розглянемо більш детально порядок розподілу податкового кредиту, викори­ставши дані прикладу 4.

Приклад 4. ТОВ «Фармабуд» здійснює пільгові та непільгові операції з ПДВ, а саме: займається оптовою торгівлею на терито­рії України будівельними матеріалами; маючи декілька крам­ниць, здійснює роздрібну торгівлю продукцією фармацевтичної промисловості (ліцензована діяльність), а також поставку на екс­порт різної продукції вітчизняного виробництва. Згрупуємо гос­подарські операції підприємства у Журналі реєстрації господар­ських операцій ТОВ «Фармабуд» за травень 2006 року (додаток 6). Механізм розподілу сплачених або нарахованих сум ПДВ між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями викладено у вигляді відповідного розрахунку (додаток 7).

Після заповнення первинних документів податкового обліку, використовуючи також інформацію за даними бухгалтерського обліку, відповідальні працівники підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності заповнюють місячні або квартальні декларації з податку на додану вартість (додаток 8).

Податкова декларація з ПДВ є формою податкової звітності, яку зобов'язаний подавати до ДПІ кожний платник ПДВ. Вона подається окремо за кожний звітний період (місяць або квартал) незалежно від того, здійснює особа фінансово-господарську дія­льність чи ні. Звітним податковим періодом для платника є мі­сяць або квартал залежно від обсягу оподаткованих операцій. Якщо обсяг їх за попередній календарний рік не перевищував 300 тис. грн., звітним періодом вважається квартал, якщо пере­вищував — місяць (за винятком платників ПДВ, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування і мають право при досяг­ненні 300 тис. грн. і надалі залишатися квартальним платником).

Закон також передбачає для платників дві форми податкової декларації з ПДВ: — скорочену й повну. Першу складають сіль­госпвиробники та переробні підприємства, які перейшли на спе­ціальний режим оподаткування реалізації продукції власного ви­робництва. Декларацію за повною формою заповнюють решта платників ПДВ незалежно від обсягів оподатковуваних операцій з поставки (продажу) товарів (робіт, послуг).

З 1 червня 2005 року діє новий порядок бюджетного відшко­дування ПДВ. Тепер він однаковий для всіх платників податків, за винятком тих, які не мають права на бюджетне відшкодування. Отже, нині існує лише одне бюджетне відшкодування.

Тому якщо платником податку за результатами діяльності ви­значено від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного зна­чення зменшує суму податкового боргу з податку на додану вар­тість, у тому числі розстроченого, та відображається у рядку 22.1 податкової декларації, а частка від'ємного значення, що залиши­лася не перекритою сумою боргу, переноситься у рядок 22.2 по­даткової декларації поточного податкового періоду і зарахову­ється до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто відображається у рядку 23.1 податкової декларації наступного звітного періоду.

Крім податкової декларації, за наявності певних обставин до ДПІ надаються необхідні додатки до неї. Так, якщо і в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту має також від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (дода­ток 9). Значення рядка 4 Розрахунку переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану ва­ртість наступних податкових періодів) така сума в повному роз­мірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової де­кларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодуван­ня та прийняв рішення про повернення повної суми на його раху­нок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 10).

Платник податку, який має суму заниження заявленого ним бюджетного відшкодування, визначеної податковим органом від­повідно до Закону, або суму бюджетного відшкодування минулих звітних періодів, яка зараховується у зменшення податкових зо­бов'язань з податку на додану вартість наступних податкових пе­ріодів, заповнює Розрахунок суми, що підлягає сплаті (пере­рахуванню) до бюджету (П). Схематично описаний вище порядок відшкодування відображено на рис. 4.

 

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування та подання вказаного Розрахунку такі особи:

• які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого пода­ється заява на бюджетне відшкодування, та/або мали обсяги опо­датковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (бу­дівництва) основних фондів);

•  особи, які не провадили діяльність протягом останніх 12 кален­дарних місяців.

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично спла­ченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'єм­ного значення включається до складу податкового кредиту на­ступного податкового періоду (відображається у рядку 26 подат­кової декларації поточного звітного податкового періоду та пе­реноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звіт­ного періоду).

У разі якщо платник коригує (змінює) податкові зо­бов'язання чи податковий кредит шляхом виписування покуп­цю розрахунку коригування кількісних і вартісних показни­ків, то обов'язково надається «Розрахунок коригування сум ПДВ» до декларації (додаток 12). Додаток заповнюється про­давцем при зміні суми податкових зобов'язань з ПДВ за таких умов:

•  при поверненні товарів та передоплати;

•  зміни ціни за договором.

Підсумкові дані розрахунку коригування переносяться у рядок 8 розділу І «Податкові зобов'язання» або рядок 16 розділу II «Податковий кредит». У відповідні рядки також включається сума коригування податку, визначена в результаті самостійного виявлення платником помилки, що містилася у раніше поданій ним податковій декларації.

У такому разі, платник згідно із Законом України «Про поря­док погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181, зобов'язаний:

•  або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму не­доплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

• або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільше­ну на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми, з відповід­ним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цьо­го податку.

Уточнені розрахунки, які збільшують або зменшують чисту суму зобов'язань з ПДВ у результаті виправлення самостійно ви­явленої платником помилки, наведені у додатках 13 та 14 до по­вної форми декларації.

 

 

18

yandex rtb 4