ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Право->Содержание->10.2. Лісовий дохід як плата за використання лісових ресурсів

Податкова система

10.2. Лісовий дохід як плата за використання лісових ресурсів

 

Лісовий дохід— це плата за використання лісових ресурсів, що перебувають у власності держави. Організація лісокористу­вання в Україні передбачає наявність державної, колективної та інших форм власності на лісові ресурси. За використання лісових ресурсів недержавного фонду сплачуються рентні платежі. В Україні лісовий дохід справляється у вигляді збору за спеціа­льне використання лісових ресурсів та користування земе­льними ділянками лісового фонду.

Платниками лісового доходу є юридичні і фізичні особи. За­лежно від об'єкта оподаткування існує три форми цього доходу:

1)  попенна плата;

2)  плата за другорядне лісове користування;

3)  інші види.

Основною формою є попенна плата — плата за відпуск дере­вини на пні. Вона обчислюється за таксами (ставками) з одного щільного кубометра дерева.

Об'єктом оподаткування є кількість заготовленої деревини в м .

Для визначення щільного м3 визначають середню висоту де­рева і середній об'єм стовбура. Для цього існують спеціальні таблиці.

Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у ви­гляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісо­вих ресурсів на конкурсних умовах.

Такси для визначення суми лісового доходу диференційовані за ознаками:

а) лісотаксовими поясами (залежно від географічного розта­шування);

б)  видами основних порід з лісу (найвищі — для дуба, ясена, найнижчі — для тополя, осики);

в)  якістю деревини (вищі — для ділової деревини, нижчі — для дров'яної);

г) сортиментом ділової деревини (від товщини стовбура);

д)  лісозаготівельними розрядами (від 1 до 5 розряду залежно від відстані між місцем вирубки деревини і розташуванням цент­рального лісового господарства регіону).

Негативний характер встановлення такс полягає в тому, що він має затратний механізм становлення. Такси встановлюються на основі визначення собівартості, а не на основі ринкової ціни лісових ресурсів.

Залежно від строку сплати лісового доходу лісові господарст­ва — платники плати поділяються на дві групи:

1) лісові господарства державної форми власності сплачують лісовий дохід вісім раз на рік. Причому нарахування здійснюєть­ся один раз від обсягів запланованої вирубки лісу.

До 15 лютого — 15 %;

15 березня —10%;

15 квітня — 10 %;

15 червня — 10 %;

15 липня — 10 %;

15 вересня — 15 %;

15 листопада— 15 %;

15 грудня —15 %.

Якщо фактичні обсяги вирубки відрізняються від запланова­них, то до 15 січня роблять перерозрахунок сплачених сум лісо­вого доходу.

2) Колективні та приватні підприємства, фізичні особи, які ви­користовують лісові ресурси, повністю вносять до бюджету пла­ту за деревину, що відпускається на пні в момент одержання лі­сорубного квитка (ордера).

У ньому вказують:

— місце вирубки;

— якість та асортимент;

— кількість щільних м3, обсяг яких дозволено вирубувати.

Друга форма — плата за другорядне лісове користування, вклю­чає плату за дозвіл на заготівлю хмизу, сучків, новорічних ялинок, корм, за заготівлю плодово-ягідного матеріалу (промислового).

Третя форма лісового доходу— інші види надходжень від лі­сового господарства.

Сюди відносять:

а) суму від продажу матеріальних активів та основних засобів, які не використовуються державними лісовими господарствами;

б) суму штрафів, за порушення правил лісокористування;

в) надходження від плати за послуги лісозаготівельних органі­зацій (за користування мисливськими будинками).

Лісовий дохід як обов'язковий податковий платіж має харак­тер загальнодержавного регулюючого податку.

Надходження до різних ланок бюджетної системи регулюють­ся Законом «Про Державний бюджет на поточний рік».

Платники лісового доходу самостійно визначають і сплачують належні суми. Відповідальність за правильність обчислення, по­вноту і своєчасність сплати лісового доходу до бюджету покла­дено на лісгоспи, які складають звіти про обсяг відпуску лісу і надходжень лісового доходу.

Контроль за правильністю розрахунків щодо лісового доходу покладений на органи ДПА, які проводить камеральні і докумен­тальні перевірки.

Камеральна— співставлення даних та показників звіту про відпуск лісу та надходження лісового доходу.

Документальна перевірка:

а) правильності розподілу лісосічного фонду;

б) правильності обчислення та своєчасності сплати лісового доходу;

в) правильності ведення та оформлення лісорубних квитків;

г) перевірка достовірності матеріальної і грошової оцінки лісу;

д) правильність ведення обліку відпуску деревини;

є) порівняння даних податкової звітності та аналітичного і си­нтетичного обліку.

Приклад 2. На підставі лісорубного квитка (ордера) лісоза­готівельнику на рік виділено дві лісосіки (ділянки) під насаджен­ня сосни для заготівлі ділової (без кори) деревини загальною площею 5 га. Ліміт використання лісосічного фонду на рік під­приємству встановлено 600 м3, в тому числі з І ділянки (лісосі­ки)— ЮОм3, з II— 500 м3. Обсяг фактично заготовленої дере­вини склав 682 м3, в тому числі обсяг відпущеної деревини з І лісосіки — 81,8 м3, з II — 601,2 м .

Такса (плата) за 1м3 деревини складає для І розряду — 16,8 грн./м3, II розряду— 12,0 грн./м , III— 9,7 грн./м , IV — 7,2 грн./м3, V — 4,8 грн./м3. Пряма відстань від місця вирубки до пункту відвантаження деревини залізницею складає для І дільни­ці 8 км, для другої — 45 км (таблиця).

Перевірити правильність нарахованого збору за рік у сумі 5702,88 грн. та додатково сплаченого платником збору за річни-

ми зобов'язаннями в сумі 1542,88 грн., якщо лісозаготівельним підприємством за наслідками дев'ять місяців сплачено до Зведе­ного бюджету 4160 грн. [59, с 37—38].

Таблиця

РОЗПОДІЛ ЛІСІВ ЗА ЛІСОТАКСОВИМИ РОЗРЯДАМИ

Лісотаксові розряди

1

2

3

4

5

Відстань, км

До 10

10,1—25

25,1—40

40,1—60

60,1 і більше

Розв'язок

1.  Визначаємо таксову вартість ділової деревини за лісоруб­ним квитком: 100 ■ 16,8 + 500 ■ 7,2 = 5280 грн.

2.  Розраховуємо частку перевищення фактичної заготівлі від встановленого ліміту, а саме: 682 - 600 = 82 / 682 • 100 = 12 %, яка є більшою 10 %.

3.  Визначається середньозважена таксова вартість 1 м видо­бутої деревини сосни згідно з нормою: 5280 / 600 = 8,8 грн.

4. Сума збору за перевищення ліміту складає 8,8 ■ 82 = 721,6 грн.

5.  Всього нараховано збору з початку року в сумі 6001,6 грн. (721,6 + 5280).

6.  Отже, платником занижено податкове зобов'язання річного збору на 298,72 грн. (6001,6- 5702,88) внаслідок неправильного підрахунку плати за користування лісовими ресурсами, а саме 5702,88 грн. = 81,8 • 16,8 + 601,2 • 7,2. Тому працівниками ДП1 при проведенні камеральної перевірки поданого Розрахунку до-нарахували лісозаготівельному підприємству 298,72 грн. основ­ного платежу та штрафні санкції згідно пп. 17.1.4, п. 17.1, ст. 17 Закону України №2181 від 21.12.2000 року в сумі 17 грн. (5 % суми донарахованого зобов'язання 14,94 грн. (298,72 • 5 / 100) менше 1 нмдг, тому застосовуємо 17 грн.). Всього підприємству потрібно доплатити 313,72 грн.

 

 

 

 

70