ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Гроші і кредит.Менеджмент->Содержание->14.1 Організаційні основи стягування єдиного податку   

Податковий менеджмент

14.1 Організаційні основи стягування єдиного податку   

 Одним з основних напрямків державної підтримки малого під­приємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Реалізація ідеї застосування більш простого режиму опо­датковування діяльності суб'єктів малого підприємництва почалася в 1998 р. з введен­ням у дію Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва». Пізніше було прийняті зміни та доповнення, внесені Указом Президента України від 28 червня 1999 року      № 746/99. По суті, текст Указу № 727/98 від 03.07.98 докорінно змінено Указом № 746/99 від 28.06.99, який є новою редакцією Указу № 727/98. На практиці користуються виключно Указом   № 746/99.                                                                               Наступним кроком у створенні правових основ функціонуван­ня малого бізнесу було прийняття Закону України № 2063-Ш від 19.10.2000 року «Про державну підтримку малого підприємництва».

Спрощена система оподаткування малого бізнесу в Україні представлена єдиним податком.

Платниками єдиного податку можуть бути:

      ─ фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у трудових відносинах з яки­ми, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн;

      ─ юридичні особисуб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно - правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

─ суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприєм­ницької діяльності» в частині придбання спеціального патенту;

─ довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово - кредитні та небанківські фінансові установи;

─ суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам ─ учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

─ суб’єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем під­акцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакциз­них паливно-мастильних матеріалів;

      ─ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють спільну діяльність;

      ─ суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;

      ─ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видо­буток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з доро­гоцінних металів.

      Об'єкт оподаткування єдиним податком ─ це виручка від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг), що становить суму фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Облік виручки від реалізації в цілях оподаткування ведеться ка­совим методом. Тому суб’єкти підприємницької діяльності ─ юри­дичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб роз­рахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівко­вого розрахунків коштами. Суб'єкт малого підприємництва ─ плат­ник єдиного податку не може здійснювати у своїй господарській діяльності бартерні операції.

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

      ─ податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична осо­ба обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 %;

      ─  податку на прибуток підприємств;

      ─  податку на доходи фізичних осіб;

      ─  плати (податку) за землю;

      ─  збору за спеціальне використання природних ресурсів;

      ─ збору на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тим­часовою втратою працездатності й витратами, зумовленими народженням і похованням;                                                                                 ─ відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

      ─  комунального податку;

      ─  податку на промисел;

      ─  збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

      ─  збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

      ─  внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;

      ─  збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціаль- но­го страхування на випадок безробіття;

      ─  плати за патенти.

Звертаємо увагу, що платник єдиного податку не є платником тільки тих податків, зборів та обов’язкових платежів, які зазначено в Указі Президента № 746/99 від 28.06.99. Всі інші податки підприємець - єдиноплатник сплачує на загальних умовах. Отже, зазначимо податки і збори, які доведеться сплатити підприємцю обов'язково,  крім єдиного податку:

      ─ ПДВ, якщо юридична особа є платником єдиного податку за ставкою 6%, або якщо фізична особа ─ підприємець добро­вільно виявила бажання зареєструватися платником ПДВ;

      ─ акцизний збір, якщо суб'єкт малого підприємництва виробляє і реалізує підакцизні товари;

      ─ податок з доходів фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку;

      ─ збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум опо­датковуваного доходу найманих працівників;

      ─ страхові внески у зв'язку з тимчасовою втратою працездатнос­ті і страхові внески на випадок безробіття, які утримуються з доходів найманих працівників;

      ─ страхові внески від нещасного випадку на виробництві і профе­сійного захворювання, що спричинило втрату працездатності;       ─ податок з власників транспортних засобів;

      ─ місцеві податки і збори, крім комунального податку і збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

        ─  збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

      ─  збір за забруднення навколишнього середовища;

      ─ орендна плата за землю, що перебуває у державній або комунальній власності.

 

 

60