yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->2.2. Види проектів та їхня класифікація

Проектний аналіз

2.2. Види проектів та їхня класифікація

            У зв'язку з наявністю багатьох різновидів проектів під час їхнього детального дослідження виникає необхідність у пев­ній систематизації шляхом визначення класифікаційних оз­нак (рис. 2.3).

Рис.2.3. Класифікація проектів

Існують різні напрямки класифікації інвести­ційних проектів. Так, В.Д. Шапіро [34] визначає «класичні» типи «нормальних» проектів та класифікує їх за масштабом, строками реалізації, якістю виконання, обмеженістю ре­сурсів, конструктивним виконанням, учасниками (рис. 2.4).

 

Класифікаційні ознаки проекту

Типи проектів

За рівнем проекту

Проект

Програма

Система

За розміром проекту (масштаб)

Малий

Середній

Мегапроект

За складністю

Простий

Організа­ційно-складний

Технічно-складний

Рссурсно-складний

Комплек­сно-складний

За строками реалізації

Короткостроковий

Середній

Мегапроект

За вимогами до якості та засобам її забезпечення

Бездефектний

Модуль­ний

Стандартний

За вимогами до обмеженості ресурсів сукупності проектів

Мультипроект

Монопроект

За характером проекту/рівня учасників

Міжнародний (спільний)

    Вітчизняний

     - державний

       - територіальний

 - місцевий

За характером цілевого завдання проекту

Анти кризовий Маркетинговий

Навчальний

Реформування/ реструктуризація Інноваційний Надзвичайний

За об’єктом інвестиційної діяльності

Фінансово-інвестиційний

Реально-інвестиційний

За основною причиною виникнення проекту

Виниклі можливості. Надзвичайна ситуація

Необхідність структурно –функціональних перетворень

Реорганізація Реструктуризація Реінжииірінг

Рис.2.4. Класифікація типів проектів

За масштабом проекти класифікуються на: малі, середні, мегапроекти.

Малі проекти — це невеликі за масштабом, прості та об­межені обсягами. Так, на практиці до них відносять:

-          капіталовкладення: до 10-15 млн американських до­ларів;

-          працевитрати: до 40-50тис. людино-годин.

            Прикладом типового малого проекту є модернізація дію­чого виробництва, досвідно-промислові устаткування тощо. Малі проекти мають ряд спрощень у процедурах проектуван­ня та реалізації, формування команди проекту — можна про­сто короткостроково перерозподілити інтелектуальні, трудові та матеріальні ресурси. Але наявність труднощів у виправ­ленні помилок у зв'язку з дефіцитом часу на їхню ліквідацію потребує пильного визначення певних характеристик проек­ту, учасників проекту та методів їхньої роботи, графіку про­екту і форм звітності, а також умов контракту.

            Для таких проектів рекомендується:

            - визначення одного керівника — координація повинна здійснюватися одною особою;

            -  гнучка організація команди проекту, що забезпечить взаємозамінність її членів;

            - максимально спрощена форма графіку проекту;

            - чітке знання кожного члена команди проекту своїх зав­дань і обсягів роботи;

            - введення до дії повинні здійснювати ті ж самі інжене­ри, що й розпочинали роботу над проектом.

            Мегапроекти — це цільові програми, що містять де­кілька взаємопов'язаних проектів, що об'єднані однією метою, ресурсами та часом. Ці програми бувають як між­народними, національними, регіональними, так і міжга­лузевими, галузевими, змішаними. Як правило, програми формуються, підтримуються та координуються на верх­ньому рівні управління: державному, республіканському, муніципальному.

            Мегапроекти мають наступні відмітні риси:

            - велика вартість (до 1 млрд доларів і вище);

            - капіталоємкість — потреба у фінансових коштах у та­ких проектах, як правило, вимагає нетрадиційних форм фінансування зазвичай силами консорціуму фірм;

            - трудоємкість — 2 млн людино-годин на проектування, 15-20 людино-годин на будівництво;

            - довготривалість реалізації: 5-7 і більше років;

            - необхідність залучення до участі інших країн;

            -  віддаленість районів реалізації, тобто ще і додаткові витрати;

            -  вплив на соціальне та культурне середовище регіону або країни загалом.

            Найбільш характерним прикладом галузевого мегапроекту є проекти, що запроваджують у паливно-енергетично­му комплексі.

            Особливості мегапроектів потребують урахування на­ступних чинників:

            - розподіл елементів проекту за різними виконавцями та необхідність координування їхньої діяльності;

            -  необхідність аналізу соціально-економічного середо­вища регіону, країни, а можливо і ряду країн — учасниць проекту;

            - необхідність виділення як самостійної фази — розроб­ки концепції проекту;

            - розробка та постійне оновлення плану проекту;

            - необхідність виконання фази планування на всіх рівнях проекту;

            - необхідність моніторингу проекту з постійним онов­ленням усіх елементів плану проекту;

            - урахування неповторності (унікальності) мегапроекту.

            За складністю проекти класифікують на прості, організа­ційно-складні, технічно-складні, ресурсно-складні, комп­лексно-складні.

            Складні проекти — це проекти, у яких присутня на­явність технічних, організаційних або ресурсних завдань, рішення яких передбачає нетривіальні підходи та підвищені витрати на їхнє вирішення.

            За строками реалізації проекти розподіляють на коротко­строкові, середні та мегапроекти.

            Короткострокові проекти — зазвичай реалізуються на підприємствах з виробництва новинок різного роду.

            Для таких проектів рекомендується:

            - ввести матричну структуру управління;

            - покласти всю відповідальність за реалізацію проекту на один підрозділ з наданням відповідних прав;

            - забезпечити завершення проекту тими спеціалістами, які його розпочинали;

            - делегувати частину повноважень з правом рішення на місця;

            - максимально скоротити звітність;

            - звести до мінімуму зміни у ході робіт;

            - створити і використовувати систему стимулів для учас­ників проекту, партнерів;

            - співпрацювати з мінімальною кількістю підрядників.

            За вимогами до якості та засобами її забезпечення проекти бувають бездефектними, модульними та стандартними.

            Бездефектні проекти — як домінантний фактор виступає підвищена якість. Як правило, вартість бездефектних про­ектів досить велика і вимірюється сотнями мільйонів, а в деяких випадках і мільярдами доларів (наприклад, атомні електростанції).

            Специфіка цих проектів обумовлює вимоги до них:

            - загальний план проекту, що поєднує проектно-кошто­рисні та будівельно-монтажні роботи;

            - сумісний графік будівництва;

            -  попередній запуск окремих технологічних ліній, що дозволяє своєчасно перевірити та забезпечити якість усіх систем проекту;

            - використання спеціально розробленої програми ана­лізу проблем, пов'язаних з проектом, що дозволяє своєчас­но їх викрити та виправити;

            - застосування максимально гнучкої системи управлін­ня проектом, що дозволяє своєчасно викрити та виправити проблеми, що виникли.

            Модульне будівництво — є відносно новим засобом вирі­шення ряду завдань управління проектами. Сутність дано­го методу полягає в тому, що більша частина майбутнього проекту виробляється не на місці майбутньої експлуатації. Після виготовлення такі модулі транспортуються та встанов­люються на місці майбутньої експлуатації. Цей метод є ефективним для промислових об'єктів, що споруджуються у віддалених та поганодоступних місцях з нерозвинутою виробничою та соціальною інфраструктурою.

            Модульні проекти мають деякі особливості:

            - виникає необхідність створення спеціальної комплекс­ної групи робочих, фахівців за модулями. Ця група має працю­вати як частина команди, створеної для реалізації проекту;

            - план проекту має ураховувати вимоги «абсолютної» своє­часності робіт з проектування, виготовлення та транспортуван­ня модулів та бути пов'язаним з іншими роботами за проектом;

            -  важливою частиною проекту стає транспортування модулів на будівельний майданчик.

            За вимогами до обмеженості ресурсів проекти класифікують на мульти- та монопроекти.

            Мультипроекти — містять у собі зміну існуючих або ство­рення нових організацій та фірм. Мультипроектом є вико­нання багатьох замовлень (проектів) та послуг у межах вироб­ничої програми фірми, обмеженої її виробничими, фінансо­вими, часовими можливостями та вимогами замовників.

            Монопроекти — це окремі проекти певного виду і масш­табу.

            За характером проекту розділяють міжнародні та вітчиз­няні проекти.

            Міжнародні проекти — відзначаються значною складніс­тю та вартістю. Вони відіграють значну роль в економіці та політиці тих країн, для яких розробляються.

            Специфіка даних проектів наступна:

            - обладнання та матеріали для таких проектів, як прави­ло, придбавається на світовому ринку;

            - рівень підготовки таких проектів вищий за аналогічні «внутрішні»;

            - довготривалість підготовчого періоду для таких проектів більша завдяки складності їхньої організації та управління;

            - інформаційна підтримка міжнародних проектів завж­ди більш ефективна ніж «внутрішніх» проектів.

            Вітчизняні проекти — здійснюються у межах однієї дер­жави.

            За характером цільового завдання проекти класифікують на антикризові, маркетингові, навчальні, інноваційні, реструк­туризації, надзвичайні.

            Ціль проектів антикризового управління — забезпечення позитивних показників обсягів та динаміки реалізації про­дукції, прибутковості та фінансової стійкості.

            Ціль проектів реструктуризації — покращення виробни­чо-економічних показників підприємства та компаній за рахунок реформування систем організації та управління.

            Маркетингові проекти та програми — в організаційному відношенні це сукупність усіх дій, спрямованих на підтримку та розвиток одного виду діяльності фірми, що визначає певну технологічну структуру: збирання інформації, її оцінка; об­ґрунтування та прийняття оптимальних управлінських рішень; координуючий вплив на різні боки діяльності фірми.

            Інноваційні проекти — це проекти, пов'язані з трансфор­муванням наукових досліджень та розробок або інших нау­ково-технічних досягнень у новий чи удосконалений продукт, впроваджений на ринок, у новий удосконалений технологіч­ний процес, що використовується у практичній діяльності, або у новий підхід до соціальних послуг.

            Навчальні проекти та програми — їхньою ціллю є одер­жання учнями певного фаху чи його підвищення.

            Надзвичайні проекти — пов'язані з виникненням та не­обхідністю ліквідації надзвичайних ситуацій.

            За об'єктом інвестування проекти бувають фінансові та реальні.

            Фінансові проекти — здійснюються на основі фінансових інвестицій, під якими слід розуміти вкладення коштів у різ­номанітні фінансові інструменти, серед яких найбільшу ча­стку займають цінні папери.

            Проекти реального інвестування — здійснюються на ос­нові інвестування в реальні активи (основні фонди, підприєм­ства тощо).

            За характером та сферою діяльності виділяють наступні проекти: промислові, проекти дослідження та розвитку, організаційні, економічні та соціальні.

            В іншій спеціальній літературі [8] інвестиційні проекти класифікують за ступенем обов'язковості, терміновості, зв'язку.

            За ступенем обов'язковості:

            - обов'язкові — проекти, необхідні для виконання правил та норм. До цього типу відносять контрактні проекти, які повинні забезпечити контрактні зобов'язання, наприклад інвестиційні проекти з охорони навколишнього середовища;

            - необов'язкові — проекти необов'язкого розвитку, на­приклад заміна діючого обладнання на підприємстві.

            За ступенем терміновості:

            -  невідкладні — проекти, які втрачають привабливість або є зовсім нездійснимими у майбутньому, наприклад якісь придбання;

            - ті, що можуть бути відкладеними, — проекти, приваб­ливість яких не залежить від негайності здійснення.

            За ступенем зв'язку:

            -  альтернативні — проекти, існування яких виключає можливість існування інших. Як правило, це проекти-конкуренти за певні ресурси фірми.

            - незалежні — проекти, відхилення чи прийняття яких не впливає на прийняття рішення про інші;

            - взаємопов'язані — проекти, відхилення чи прийняття яких залежить від прийняття рішення про інші. Ці проекти оцінюють як один та приймають єдине рішення.

 

6