yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Педагогика->Содержание->Науково-педагогічна діяльність щодо підвищення професійних компетенцій соціально-педагогічних працівників для подолання насильства в сім’ї.

Социальная педагогика

Науково-педагогічна діяльність щодо підвищення професійних компетенцій соціально-педагогічних працівників для подолання насильства в сім’ї.

 

Сучасні проблеми як насильство в сім’ї є особливо гострими та порушують питання про формування готовності суб’єктів діяльності до корекційної роботи із соціально дезадаптованими членами сім’ї. Варто підкреслити, що в сучасних умовах насущною потребою є необхідність перегляду сутності і характеру підготовки до такої діяльності в системі науково-методичної роботи. Вирішення проблеми сучасної сім’ї вимагає від фахівців знання основ першої допомоги членам сім’ї, які потерпіли від насильства, звертання в заклади охорони здоров’я, елементарних знинь про ознаки насильства, проявів наслідків жорстокого поводження та інші.

Аналіз підтверджу, що корекційна робота щодо попередження насильства в сім’ї ускладнюється у зв’язку з неготовністю  суб’єктів діяльності до роботи у цьому напрямі.

Це недостатні психолого-педагогічні знання й уміння щодо корекційної роботи з потерпілими та насильниками, а також неготовність до управління процесом виховання, реабілітації і корекційної роботи з сім’ями. Продовжуючи аналіз даної проблеми необхідно зупинитися на питанні організації системи психолого-педагогічної, юридичної освіти з соціально-педагогічними працівниками та правоохоронними органами.

Необхідність спеціальної методичної роботи з підвищення кваліфікації фахівців-суб’єктів діяльності щодо попередження насильства в сім’ї обумовлено:

-    складністю проблеми, її недостатньою розробленістю в аспекті теорії та практики корекційної роботи з сім’єю;

-    значною кількістю суб’єктів захисту, які повинні оперативно і тісно взаємодіяти між собою, що не характерно для інших напрямів їх роботи;

-    особливостями професійної етики щодо розв’язання на практиці проблеми насильств в сім’ї;

-    постійним оновлення нормативно-провової бази з проблеми, що зумовлює необхідність постійного пошуку форм практичної роботи щодо її реалізації;

-    відсутністю єдиної концепції роботи щодо попередження насильства та корекційної роботи з сім’єю, що ускладнює взаємодію;

-    мультидисциплінарним характером проблеми що вимагає опанування знань із суміжних професій (юридичних – педагогам і психолого-педагогічних - правоохоронцям);

-    поєднання зусиль державних установ та недержавних організацій, окремих осіб – суб’єктів захисту від насильства .

Ці аспекти вимагають обґрунтування сутності, концепції, змісту, форм, особливостей організації науково-методичної роботи з соціально-педагогічними працівниками, правоохоронними органами.

Система науково-методичної роботи з фахівцями щодо попередження та корекції насильства в сім’ї забезпечується:

-    на мотиваційному рівні - формуються мотиви, які адекватні цілям та завданням вирішення запобігання насильства в сім’ї;

-    на когнітивному рівні – формуються знання про сутність корекційної роботи з членами сім’ї, які постраждали від насильства та з кривдниками;

-    на технологічному рівні – формуються вміння, навички, прийоми практичного вирішення завдань в процесі соціально-педагогічної, психологічної, правоохоронної діяльності.

На сучасному етапі склалась певна система науково-методичної роботи, яка включає масові, групові та індивідуальні форми. Масові форми: цільові семінари, практикуми, педагогічні читання, науково-практичні конференції, симпозіуми, тренінги та ін. Групові форми: педагогічні та вчені ради, педагогічні майстерні, практикуми та ін. Індивідуальні форми роботи – самоосвіти, наставництво, стажування, наукові дослідження та ін.

Форми інформаційного забезпечення суб’єктів діяльності можуть бути:

-    друковані  видання (підручники, посібники, методичні матеріали, журнали, збірники праць, газети тощо);

-    комп’ютерні продукти;

-    нормативно-розпорядчі документи;

-    семінари, курси, тренінги, засідання науково-методичних, педагогічних рад, збори, круглі столи;

-    обмін досвідом, робочі поїздки, виїзні заняття.

У процесі підвищення кваліфікації рекомендується практикувати такі напрями методичної роботи : інструктивно-методичні навчання та індивідуальне консультування суб’єктів діяльності, спрямовані на осмислення, відбір оптимальних методів морально-правового виховання членів сім’ї; засідання методичних об’єднань з проблеми соціально-правової роботи щодо попередження насильства в сім’ї, де повинні визначатися і обґрунтовуватись основні  психолого-педагогічні умови формування поведінкових традицій, обговорення вихідних характеристик морально-правової вихованості членів сім’ї; визначення шляхів попередження неправомірної поведінки членів сім’ї.

Зміст методичної роботи визначається завданнями, які стоять перед суб’єктами діяльності, а також станом роботи і рівнем кваліфікації кадрів та рівнем компетентності організаторів методичної роботи.

Розглядаючи проблему як насильство в сім’ї, та напрями корекційної роботи з нею на підставі наукової теорії Н. Кузьміної логічним представляється визначення професійної компетентності до якої належать:

-    спеціально-педагогічна компетентність (підготовленість до самостійного виконання конкретних видів діяльності, уміння вирішувати типові професійні завдання психолого-педагогічної діяльності й оцінювати результати своєї праці);

-    методична компетентність (знання існуючих методів і форм психолого-педагогічної діяльності, творче використання  в професійній діяльності інноваційних технологій як основи інтелектуальної практичної підготовки і формування наукових знань, професійних навиків у суб’єктів корекційного процесу);

-    диференційно-психологічна та педагогічна компетентність (наявність в індивідуальному досвіді знань і умінь та розроблення на основі наукової теорії і практики методичних прийомів направлених на удосконалення професійної діяльності).

Здійснення успішної діяльності передбачає постійне поновлення наукових знань відносно дій в певній установі, посади. Повна поінформованість фахівця з сутності та основних напрямів корекційної роботи з сім’єю та широка наукова ерудиція є винятково важливими факторами ефективності навчання

Рекомендується вивчати найактуальніші теми і проблем, які дозволять сформувати у слухачів знання, навики, уміння працювати   щодо попередження насильства в сім’ї:

-    поняття і загальна характеристика джерел правового забезпечення соціально-педагогічної, правоохоронної діяльності з сім’ями;

-    система та методи психолого-педагогічного забезпечення корекційної роботи;

-    поняття і загальна характеристика джерел правового забезпечення корекційної роботи з сім’ями;

-    правове забезпечення організації роботи навчальних закладів, соціальних служб в Україні;

-    права та функціональні  обов’язки  суб’єктів  діяльності щодо подолання насильства в сім’ї;

-    процедурні і процесуальні правовідносини у сфері правового забезпечення корекційної роботи з сім’єю.

-    права та функціональні обов’язки соціальних працівників (педагогів), правоохоронних органів в роботі з асоціальними сім’ями згідно чинного законодавства України;

-    юридичні знання з проблем попередження насильства та жорстокого поводження в сім’ї;

-    перелік та повноваження служб які проводять корекційну роботу з сім’ями та кривдниками, захищають права, створюють умови для реалізації прав, свобод і законних інтересів членів сім’ї;

-    процедурні та процесуальні правовідносини, у випадках представництва інтересів членів сім’ї в установах і службах та виявлення ситуацій жорстокого поводження з дітьми;

-    створення  ефективної моделі діяльності щодо попередження насильства в сім’ї та допомоги жертвам шляхом отримання соціально-психологічної та інформаційної підтримки;

Наведемо орієнтовну тематику таких заходів:

Тема 1.Стан та перспективи реалізації державної сімейної політики.

Концептуальні засади державної сімейної політики. Нормативно-правове забезпечення державної сімейної політики. Соціальна робота та соціально-правовий захист сімей в Україні. Діяльність громадських організацій у контексті реалізації  державної сімейної політики.

Обговорити статтю 3 Закону України, яка визначає органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень та сфери їх діяльності. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї. Відповідні підрозділи органів внутрішніх справ. Органи опіки і піклування. Спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення (далі – кризові центри); центри медико-соціальної реалізації жертв насильства в сім’ї. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об’єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у  здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї.

Тема 2. Запобігання насильства: процес та методи соціально-педагогічної роботи.

Уявлення про процес соціально-педагогічної роботи. Технологія реалізації діагностичного прогностичного напряму соціально-педагогчної роботи з сім’єю. Форми і методи соціально-профілактичної роботи. Технологія реалізації корекційно-реабілітаційної діяльності з жертвами насильства. Форми і методи просвітницької діяльності у системі навчально-виховної роботи у навчальному закладі.

Тема 3. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності.

Роль сім’ї у соціалізації особистості. особливості соціалізації дитини в різних типах сімей. Причини і теорії виникнення насильства в сім’ї. соціально-педагогічний супровід сімей, де є насильство. Правовий захист дітей, які пережили насильство. Правила поведінки суб’єктів діяльності з такою сім’єю.

Тема 4. Зміст і форми соціально-педагогічної діяльності з сім’ями.

Основні соціалізуючі функції сім’ї. Соціально-педагогічна, правоохоронна робота з неблагополучною сім’єю. Види, форми, наслідки насильства в сім’ї над дитиною. Ознаки застосування різних видів насильства в сім’ї. Особливості роботи з дітьми, які пережили насильство. Напрями і завдання соціально-педагогічної роботи щодо сімей, де є насильство. Системний підхід до роботи з жертвами насильства в сім’ї: чи можливий він в Україні.

Аналіз підтверджує, що серйозні проблеми в сім’ї виникають тоді, коли конфлікти набувають затяжного, хронічного характеру. Стійкі й невирішені конфлікти зумовлюють постійне напруження серед членів сім’ї, яке може спричинити її дезорганізацію, спровокувати насильство, жорстоке поводження з дітьми та розлучення.  Тому в процесі проведення цього заходу доцільно обговорити (провести тренінг) причини конфліктів в сім’ї та навести рекомендації щодо виходу з цих чи інших ситуацій:

1. В умовах трансформації суспільства поширюється модель заможної патріархальної сім’ї де заможний чоловік  встановлює економічну залежність, вчиняє психологічне або фізичне насильство над жінкою.

2. Конфлікт між чоловіком і дружиною через безробіття та перенесення відповідальності за економічне забезпечення сім’ї виключно на жінку. Конфліктною є ситуація, коли жінка змушена фінансово забезпечувати сім’ю, бере на себе роль лідера, чоловік не   готовий вести домашнє господарство та виховувати дітей.

3. Розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і у дітей; майнові питання  розподілу сімейної власності та утримання дітей вирішуються конфліктно, а діти виступають як джерело і зброя впливу; діти в ситуації розлучення схильні вважати себе його причиною і заради порятунку шлюбу готові піти з дому або вдатися до суїциду.

4. Розлади сексуального життя та низький рівень культури щодо вирішення таких проблем за допомогою професіоналів. Іноді чоловік, маючи сексуальні розлади, не вирішує свої проблеми через допомогу лікарів, психологів, а систематично принижує дружину. Постійне психологічне насильство над жінкою може призвести до формування заниженої самооцінки жінки, депресії, імпульсів до суїциду.

5. Залежність чоловіка, дружини від алкоголю, наркотиків, азартних ігор тощо. Це породжує складні психологічні проблеми, суттєво позначається на економічному становищі сім’ї, призводить до нехтування потребами дітей та інших членів родини або може привести членів сім’ї до противоправних дій.

6. Відсутність позитивних емоцій у житті родини призводить до конфліктів через відмінність цінностей чоловіка та жінки, різні інтереси, смаки, уявлення та бажання щодо проведення вільного часу тощо, у цьому випадку можуть виникнути сварки, фізичне насильство і жорстоке поводження з дітьми, іншими членами сім’ї.

7. Конфлікт в сім’ї через різні погляди на виховання дітей, а також через дітей з особливими потребами. Іноді чоловік виявляється неготовим до життя в умовах тривалої хвороби чи інвалідності одного з членів сім’ї. Весь тягар догляду за такою дитиною (або інших членів сім’ї) лягає на жінку. Нерідко чоловік залишає таку сім’ю.

Тема 5. Соціально-педагогічна робота з подолання різних форм насильства над дітьми.

Насильство як фактор деструкції особистості дитини. Дитячі захворювання, пов’язані з насильством і експлуатацією. Технології соціально-педагогічної роботи щодо профілактики насильства над дітьми. Сім’я як об’єкт соціально-педагогічної діяльності. Особливості корекційної діяльність з дітьми, які зазнали насилля. Психолого-педагогічна терапія в роботі соціального педагога (психолога), соціального працівника. Педагогічна профілактика асоціальної поведінки дітей. Форми і методи соціально-профілактичної роботи із запобігання насильству над дітьми.

Методологічна та теоретична підготовка слухачів повинна бути спрямована на усвідомлення фахівцями необхідності запобігання насильства в сім’ї  з огляду на соціально-економічні зміни у суспільстві, проблеми, які складають соціально-філософську базу функціонування установ жертв насилля, осмислення й вивчення основних положень важливих нормативних документів в галузі прав людини. Кінцевим результатом психолого-педагогічної підготовки фахівців щодо подолання насильства в сім’ї є перетворення набутих методологічних та теоретичних знань в активну життєву позицію, дієвий інструмент у вирішенні професійних завдань.

Рекомендується в процесі самоосвіти надати відповіді на наступні питання:

1.      як виявити сім’ї, які потребують соціально-медичної, юридичної, психологічної, матеріальної та іншої допомоги; охорону морального, фізичного і психічного здоров’я;

2.      як встановлювати причини виникнення у сім’ях труднощів, конфліктних ситуацій, допомагати їм у розв’язанні існуючих проблем, працевлаштуванні, соціальному захисті;

3.      як відрізнити жертву і насильника;

4.      як зупинити конкретний випадок насильства у конкретній сім’ї;

5.      як і куди вилучити дитину-свідка домашнього насильства чи жертву жорстокого поводження;

6.      як сприяти інтеграції діяльності різних державних і громадських організацій та установ по наданню необхідної соціально-економічної допомоги сім’ям.

7.      як об’єднати зусилля всіх соціальних інстанцій щодо припинення насильства і подолання наслідків насильства;

8.       як об’єднати зусилля всіх служб – міліції, навчального закладу, медичного закладу, соціальної служби в допомозі  кризовій сім’ї;

9.      як проводити психолого-педагогічні та юридичні консультації з витань сім’ї і шлюбу, виховну роботу серед дітей, схильних до правопорушень;

10.  як виявляти і надавати підтримку дітям та дорослим, які потребують опіки і піклування, влаштування в лікувальні, навчальні заклади, матеріальної, соціально-побутової та іншої допомоги;

11.  як організувати громадський захист неповнолітніх правопорушників при необхідності – брати в ньому особисту участь;

12.  як сприяти створенню і діяльності центрів соціальної служби для допомоги сім’ям (всиновлення, опікунство, піклування), юнацьких, підліткових, дитячих об’єднань, асоціацій, клубів за інтересами;

13.  як брати участь в роботі по соціальній адаптації і реабілітації осіб, які повернулися в сім’ї з спеціальних навчально-виховних установ і місць позбавлення волі, розв’язанні інших гострих соціальних проблем.

Нинішній стан психологічної грамотності фахівців щодо корекційної роботи з дітьми переконує в тому, що цей напрям змісту методичної роботи потребує особливо підвищеної уваги. Фахівцям досить часто  бракує знань особливостей психічного і фізичного розвитку дітей певного віку, вікової і соціальної психології навчання і виховання, які повинні бути враховані в захисті дітей як основа їх можливого суб’єктного досвіду. Досить часто це призводить до виникнення конфліктних ситуацій, які згубно позначаються на психологічному стані окремих індивідів або й цілих дитячих колективів, ведуть до дискредитації ідеї захисту дітей від насильства. Тому зміст методичної роботи з цього питання спрямовується на формування у працівників, які захищають дітей, психологічної готовності до осмисленого, наукового впровадження ідей захисту прав дітей у процес професійної діяльності.

Рекомендується розглянути напрями, форми і методи роботи з дітьми, що  потерпіли від насильства:

-    індивідуальна психотерапія дітей, що потерпіли від насильства;

-    форми і види правового забезпечення корекційної роботи з дітьми;

-    права дитини в сім’ї, суспільстві, в освітніх закладах, обов’язки і відповідальність батьків, педагогів щодо дітей;

-    основи соціального захисту дітей, пільги дітям-сиротам, дітям позбавленим піклування;

-    ознаки торгівлі дітьми, безпритульності, експлуатації праці дітей, соціального сирітства, комерційної сексуальної експлуатації дітей.

В процесі проведення заходів, особливо тренінгів рекомендується:

-    виявити найбільш гості проблеми та вузькі місця кваліфікації фактів насильства, його припинення та реалізації Закону України «Про попередження насильства в сім’ї», зокрема, захисту прав жертви та покарання насильника;

-    відпрацювати оптимальну модель взаємодії державних структур, громадський організацій та людини, яка звернулась за допомогою;

-    створити ефективні моделі попередження насильства в сім’ї та допомоги жертвам, шляхом отримання соціально-психологічної та інформаційної підтримки;

-    розробити організаційно-педагогічну модель попередження насильства та швидкого реагування для допомоги жертві насильства в сім’ї;

-    створити дієвий механізм впливу на суспільну думку в напрямку неприпустимості насильства проти особи.

Методична робота з даної проблеми планується та проводиться, як правило, на діагностичній основі, що забезпечує:

-  виявлення в своїй установі перспективного досвіду, який найбільш цінний, оскільки породжений в однакових з іншими фахівцями умовах, і який значно легше впроваджувати в практику колективу;

-  знання проблем конкретного фахівця, прогалин у певних уміннях і навичках професійної майстерності;

-  встановлення рівня професійної підготовки фахівців: з яких питань слухачі найбільше потребують допомоги (при узагальненні відповідей на питання анкети, складанні діагностичної карти колективу можна з найбільшою цілеспрямованістю спланувати вивчення, узагальнення і пропагування передового досвіду, школи передового досвіду, школи професійної майстерності, проблемних семінарів).

Важливе значення в організації системи методичної роботи щодо проведення корекційної роботи з сім’єю має дотримання основних вимог, які забезпечують ефективність її функціонування. Вони передбачають оптимальне для певних категорій і окремих фахівців визначення змісту методичної роботи, її системність і систематичність, науковість, оперативність і мобільність, наступність і перспективність, цілісність структурних формувань методичної роботи; диференціацію у виборі її форм і змісту; забезпе­чення високопрофесійного рівня управління; залучення до постійного професійного самовдосконалення всіх учасників процесу вдосконалення системи інформаційного забезпечення суб’єктів діяльності.

Реалізація функцій управління здійснюється за допомогою різноманітних методів: організаційно-педагогічних; організаційно-розпорядчих; соціально-психологічних; економічних фінансово-господарських методів.

Таким чином, науково-методична робота із зазначених проблем може будуватися через адаптивну організаційну структуру, яка дозволяє здійснювати взаємозв’язок з іншими суб’єктами діяльності.

Виходячи з вищезазначеного, змістом роботи щодо проведення корекційної діяльності та профілактики насильства в сім’ї є комплекс методологічних, психолого-педагогічних, правових, соціальних, медичних, культурологічних проблем, які розв’язуються шляхом участі фахівців у практичній діяльності, спрямованій на підвищення їх професіоналізму в цьому напряму.

 

 

 

 

17