yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Педагогика->Содержание->Основні напрями виховної роботи вихователя гуртожитку з батьками студентів

Социальная педагогика

Основні напрями виховної роботи вихователя гуртожитку з батьками студентів

Важливою складовою навчально-виховного процесу Борщівського агротехнічного коледжу є організація роботи з батьками, сім’ями студентів. За нових умов суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім’ї за навчання і виховання молодої людини. Саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов’язані дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних нахилів, зміцнення фізичного здоров’я, здобуття загальної середньої освіти.

Якщо відомо, що сім’я не є ізольованим мікросередовищем: багатоканальні зв’язки з’єднують її з суспільством; різноманітні зовнішні чинники впливають на її виховну функцію. Важливе місце тут належить навчальному закладу, педагогам, які завдяки фаховій освіті володіють необхідними психолого-педагогічними знаннями, професійними вміннями і навичками, виступають важливою складовою в педагогічному трикутнику „студент – батьки – вихователь».

Організація роботи з батьками студентів у коледжі здійснюється за напрямами:

•            вивчення сімей студентів, їхнього виховного потенціалу;

•            залучення батьків у навчально-виховний процес;

•            формування педагогічної культури сучасної сім’ї та допомога батькам у їхній психолого-педагогічній самоосвіті;

•            корекція виховної діяльності родини із різним типом сімейного неблагополуччя.

Розглянемо перший аспект роботи із сім’ями в коледжі.

Робота вихователя розпочинається із вивчення сім’ї з погляду виконання нею своєї виховної функції з метою встановлення неформальних взаємин між педагогами і батьками, створення бази співпраці щодо виховання студента, визначення умов і чинників, які сприятимуть ефективній співдії сім’ї та навчального закладу.

В процесі вивчення виховного потенціалу сім’ї –  це відвідування сім’ї студента, листування з батьками, запрошення батьків до коледжу, а також  ознайомлення з побутовими умовами життя студента сприяє уявленню про характер, інтереси, нахили студента. Листування з батьками використовується для встановлення тісного контакту з батьками студента. Зміст листів може бути присвячений різним темам: подяки, привітання, запитання, відповіді. Головною формою роботи з батьками є батьківські збори, де згуртовується колектив батьків, формується загальна думка щодо актуальних проблем життєдіяльності групи, в якій навчаються їх діти.

Як правило, виникають труднощі у вихованні студентів із дисфункційних сімей (де батьки зловживають алкоголем, наркотиками, перебувають у місцях позбавлення волі, не займаються вихованням,спонукають своїх дітей до девіантної поведінки). Виховна робота з такими родинами не завжди веде до бажаних наслідків. В окремих випадках доцільним буде клопотання про ізоляцію молодої людини, позбавлення батьківських прав. До роботи з такими сім’ями слід залучати правоохоронні органи, громадськість.

Пріоритетним аспектом в організації роботи коледжу з батьками є організація педагогічного всеобучу з метою формування їх педагогічної культури. Зміст роботи з формування педагогічної культури батьків можна визначити як спеціально організовану діяльність з надання допомоги сучасній сім’ї у виконанні нею виховної функції. Методологічним підґрунтям цієї педагогічної діяльності є право кожної дитини на таких батьків, які здатні забезпечити їй можливість всебічного розвитку і сімейного добробуту.

Найдоцільнішою формою педагогічного всеобучу батьків вважається поза аудиторна робота, за якої педагог відходить від традиційного монологу (лекції, бесіди), поєднує індивідуальну роботу із групами батьків, педагогічне спілкування з окремими членами родини, залучає психолого-педагогічне консультування членів родин із питань навчання і виховання їх дітей.

Серед великого розмаїття організаційних форм педагогічного всеобучу батьків у Борщівському агротехнічному коледжі. Доцільно виділити такі:

•         колективні: лекції, конференції (з обміну досвіду родинного виховання), диспути, дискусії, «круглі столи», вечори запитань і відповідей, дні взаємних претензій, дні відкритих дверей, кінолекторії;

•         індивідуальні та групові: консультації з проблем сімейно-родинного виховання, бесіди, відвідування сімей, листування, зустрічі з батьками;

•         диференційовані: вечори сімейних традицій, виставки декоративно-прикладної творчості, родинних альбомів, випуск тематичних газет.

Значної уваги заслуговує створення консультативних пунктів з питань виховання юнаків і дівчат, із залученням до роботи в них педагогічних кадрів вищої кваліфікації, психолога, працівників правоохоронних органів, соціальних педагогів, лікарів-дієтологів та інших спеціалістів, від яких батьки могли б отримати компетентні консультації з хвилюючих їх питань.

Допомагає у роботі «Щоденник спостережень сім’ї студентів», у якому час від часу ведуться короткі записи. На основі систематизації одержаних даних  складається „Педагогічний паспорт сім’ї», у якому підкреслити найхарактерніші для кожної конкретної сім’ї відомості, форма якого цілком довільна. «Педагогічний паспорт сім’ї» поновлюється, доповнюється впродовж усього періоду навчання юнаків і дівчат.

«Дух», атмосфера сім’ї припускає любовне, добре, дбайливе, уважне ставлення один до одного всіх членів родини. Тут не місце нервовим зривам, як часто буває. Тому перше й основне в сімейних відносинах – оптимістична й доброзичлива атмосфера. Щоб попередити конфлікт у сім’ї, потрібно добре знати один одного. Потрібно навчитися знімати напругу, поганий настрій.

Ми рекомендуємо батькам основні правила сімейної етики:

•         неприпустимо з’ясовувати сімейні стосунки у присутності дітей;

•         жодних зауважень при сторонніх, це сильно зачіпає самолюбство дітей;

•         сімейне кредо: «Ми розберемося самі!» І не дозволяйте втручатися ні батькам, ні дітям у ваші сімейні справи;

•         не конфліктуйте через дрібниці;

•         вмійте поступитися. Поступливість – одна з важливих умов сімейних стосунків.

Досконале вивчення сімей студентів забезпечується застосуванням комплексу різноманітних методів: система характеристик, письмове опитування, анкетування, метод спостереження і прямого вивчення сім’ї, творчі роботи студентів. Вивчення сімей студентів допомагає вихователеві отримати узагальнені дані про атмосферу в сім’ї, характер сімейного виховання і взаємини в кожній конкретній родині.

Підсумки й аналіз вивчення сім’ї здійснюються вихователем систематично. За результатами психолого-педагогічних досліджень застосовуються відповідні форми і методи роботи, планується зміст педагогічного всеобучу батьків, визначаються сім’ї, які потребують педагогічної допомоги та корекції у вихованні студентів. Крім того, практичний психолог допомагає педагогам і батькам знайти вихід з конфліктної ситуації, оволодіти навичками та прийомами міжособистісного спілкування.

Програма вивчення сім’ї студента.

1.      Прізвище, ім’я студента.

2.      Адреса.

3.      Тип сім’ї: повна проста (батьки, діти), повна складна (батьки, діти,бабуся, дідусь), повна, але один із батьків нерідний, неповна.

4.      Скільки років існує сім’я.

5.      Кількість дітей.

6.      Житлові й матеріальні умови.

7.      Характеристика сім’ї за віком: вік дорослих членів сім’ї, вік дітей.

8.      Де і ким працюють батьки.

9.      Освіта дорослих членів сім’ї.

10.  Культурний рівень батьків: наявність домашньої бібліотеки; читання періодичної преси; читання педагогічної літератури; відвідування осередків культури.

11.  Сімейна атмосфера: доброзичлива; дружелюбна; нестійка; байдужа; гнітюча, недоброзичлива.

12.  Хто з батьків більше приділяє уваги дітям.

13.  Система виховного впливу:

-    узгодженість усіх членів сім’ї у питаннях виховання дитини;

-    відсутність чи наявність конфліктів щодо виховання дітей;

-    відсутність виховання як системи цілеспрямованого впливу.

14.  Рівень (відсутність) інтересу і бажання поповнювати свої психолого-педагогічні знання.

Орієнтовна схема аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання.

I.                   Загальна характеристика сім’ї.

1.      Склад сім’ї: повна, формально повна, неповна.

2.      Характеристика сім’ї: гармонійна, проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна).

3.      Типовий стан сім’ї: емоційний комфорт, тривожність, емоційно-психологічний дискомфорт і нервово-психічне напруження.

4.      Стиль сімейного виховання: ліберальний, демократичний, авторитарний, нестійкий.

5.      Порушення сімейного виховання: домінуюча гіперпротекція, потураюча гіперпротекція, гіперпротекція, емоційне відкидання, жорстока поведінка.

6.      Ставлення до коледжу: підтримують тісний зв’язок, зв’язки мають випадковий характер, батьки уникають контактів, протидіють вихованню в коледжі.

II.            Особливості сімейного виховання.

1.      Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини:

-    нормальні житлово-побутові умови в гуртожитку;

-    організація місця для занять;

-    контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму.

2.      Батьки надають допомогу в навчанні, організації домашньої навчальної праці.

3.      Батьки виконують рекомендації педагогів коледжу, вихователів, практичного психолога щодо виховання дітей.

4.      Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.

5.      Сім’я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.

6.      Батьки справляються із вихованням дитини.

II.    Недоліки сімейного виховання (назвати).

1.Причини недоліків (відповідне підкреслити):

- неблагополуччя сім’ї (мікроклімат, здоров’я);

- відсутність єдиних вимог;

- незнання психологічних особливостей своєї дитини;

- низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків;

- використання антипедагогічних заходів впливу;

- невиконання рекомендацій педагога;

- інші причини (вказати які).

Взаємодія вихователя і батьків студентів, що проживають в гуртожитку.

У практичній роботі з батьками колектив вихователів гуртожитку використовує колективні й індивідуальні форми взаємодії. Причому, в тому й іншому випадку, реалізуються як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи.

Традиційні форми роботи з батьками: батьківські збори; загальноколеджівські коференції; індивідуальні консультації педагога; відвідування вдома.

Рекомендації з проведення батьківських зборів.

1. Батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки і невдачі студентів у навчанні.

2. Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії.

3. Збори, не місце для обговорення та осуду студентів.

Батьківські збори проводяться у коледжі раз на семестр, за необхідності їх можна проводити і частіше. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення студентів, їхні можливості. Розмова на зборах має йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотиваціям.

Загальноколеджівські батьківські збори проводяться, як правило, не більше двох разів на рік. Тематика таких зборів – це звіт роботи коледжу за визначений період часу. Наприклад, навчальний заклад пройшов атестацію і хоче ознайомити батьків з досягнутими результатами.

Загальноколеджівські батьківські збори можна використовувати для демонстрації позитивного досвіду виховання в родині. Так, наприкінці навчального року можливе нагородження родин з позитивним досвідом виховання дітей.

Батьківські конференції мають велике значення в системі виховної роботи коледжу. Вони повинні готуватися дуже ретельно, з обов’язковою участю психологів, соціального педагога. Їхнім завданням є, зокрема, проведення соціальних і психологічних досліджень з проблеми конференції та їх аналіз.

Індивідуальні консультації – одна з найважливіших форм взаємодії вихователя з родиною. Особливо вона необхідна, вихователь проводить перше знайомство з групою. Для того, щоб перебороти занепокоєння батьків, острах розмов про юнака, необхідно проводити індивідуальні консультації-співбесіди з батьками. Готуючись до консультації, необхідно визначити ряд питань, що допоможуть плануванню виховної роботи з групою.

У виховному арсеналі вихователя має велике значення бесіда. Її найкраще використовувати з метою попередження конфліктних ситуацій, для налагодження взаємин між батьками і студентами, між окремими педагогами і родиною.

Нетрадиційні форми роботи з батьками: тематичні консультації; батьківські читання; батьківські вечори.

Для того, щоб тематична консультація відбулася, батьки повинні бути переконані в тому, що ця проблема їх стосується і потребує невідкладного вирішення. У тематичній консультації повинні брати участь: педагог, психолог, представник правоохоронних органів.

Батьківські тренінги – це активна форма роботи з батьками, що хочуть змінити свою взаємодію з власною дитиною, зробити її більш відкритою і довірливою. У батьківських тренінгах повинні брати участь двоє батьків. Від цього ефективність тренінгу зростає і результати не змушують себе чекати. Тренінг проводиться із групою, що складається із 12-15осіб. Щоб тренінг був результативним, він має складатися з 5-8 занять. Він проводиться практичним психологом коледжу, що дає можливість батькам на час відчути себе дитиною, пережити емоційно ще раз дитячі враження.

Батьківські ринги – одна з дискусійних форм спілкування батьків і формування батьківського колективу. Батьківський ринг готується у вигляді відповідей на запитання з педагогічних проблем. Запитання вибирають самі батьки. На одне запитання відповідають дві родини. У них можуть бути різні позиції, різні думки. Інша частина аудиторії в полеміку не вступає а лише підтримує думки родин оплесками. Експертами в батьківських рингах виступають студенти групи, визначаючи, яка родина у відповідях на запитання була ближчою до правильного трактування відповіді.

І традиційні, і нетрадиційні методи і форми взаємодії вихователя і батьків студентів мають одну загальну мету – щастя юної особистості, що входить у сучасне культурне життя.

Тематика організації і проведення консультацій для батьків.

1. Студент не хоче вчитися. Як йому допомогти?

2. Єдина дитина в родині. Шляхи подолання труднощів у вихованні.

3. Покарання. Яким воно повинно бути.

4. Тривожність дітей. До чого вона може привести?

5. Брутальність і нерозуміння в родині.

6. Друзі ваших дітей.

7. Декілька поколінь під одним дахом. Проблеми спілкування.

Анкети для батьків

1. «Як ви оцінюєте свої педагогічні здібності?»

2.  «Батьки як вихователі»

3. «Чи знаєте ви своїх дітей?»

4. «Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей вдома?»

5. «Чи достатньо ви цікавитеся своїми дітьми?»

6. «Як ви співпрацюєте із педагогічним колективом, у якому навчається ваша дитина?»

Орієнтовна тематика проведення батьківських зборів

Наведені нижче опитувальники дозволять вихователю мати достатньо нформації, щоб конкретніше і ефективніше вести виховну роботу.

 

«ЯК ВИ ОЦІНЮЄТЕ СВОЇ ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІ»

1. Чи вважаєте ви, що достатньо володієте основами педагогіки?

     А. Володію.                     Б. Не володію.                    В. Не можу відповісти.

2. Чи повинні ви вивчати основи педагогіки?

    А. Обов’язково.             Б. Не обов’язково.              В. Не задумувався.

3. Чи задовольняє вас робота куратора вашої дитини?

    А.Задовольняє.             Б.Не задовольняє.             В. Не можу відповісти.

4. В яких заходах разом з дітьми ви брали участь?

    А. В організації екскурсій.                           В. У проведенні виховних годин.

    Б. В організації вечорів.                               Г. В інших заходах.

5. Чи хочете ви, щоб ваша дитина мала ту ж професію, що й ви?

     А. Хотів би.                   Б. Не хотів би.        В. Не можу відповісти.

6. Хто, на ваш погляд, має на ваших дітей вирішальний вплив?

    А. Мати.                                                       Г. Товариші.

    Б. Батько.                                                     Д. Не можу відповісти.

    В. Викладач                                                        

7. Де після закінчення коледжу ваша дитина буде навчатись?

    А. У ВНЗ.                      Б. Піде у армію.               В. Ніде.

8. Чи діляться з вами своїми планами та думками ваші діти?

   А. Завжди.            Б. Не завжди.     В. Не довіряють.         Г. Не можу відповісти.

9. Як ви проводите спільно з дітьми вільний час?

   А. Відвідуєте кіно, театр.                                                В. Займаєтесь спортом.

   Б. Читаєте і обговорюєте молодіжну пресу.                 Г. Просто гуляєте.

«БАТЬКИ ЯК ВИХОВАТЕЛІ»

1. Як ви розумієте вислів «батьківський обов’язок»

2. Чи можна вважати благополучною сім’ю, в якій вихованням дітей займається               лише хтось один із батьків?

3. Скільки часу протягом тижня ви проводите разом з дитиною?

4. Які традиції вашої сім’ї

5. Оцініть традиційні взаємини у вашій сім’ї, стосунки між дорослими і дітьми?

6. Як позначається на дітях дефіцит батьківської любові?

7. Чи часто ви спілкуєтеся зі своїми дітьми?

8. Чи зважаєте ви на смаки та уподобання своїх дітей?

9. Як змінюєте ви стиль стосунків із дітьми в міру їх підростання?

10. Чи користуєтесь ви у дітей авторитетом? Як ви утверджуєте свій авторитет?

«ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ СВОЇХ ДІТЕЙ?»

1. Чим особливо цікавиться ваша дитина?

2. Який улюблений предмет вашої дитини?

3. Хто є улюбленим викладачем вашої дитини?

4. Яку останню книгу прочитала ваша дитина?

5. В які ігри любить грати ваша дитина?

6. Де виконує домашні завдання ваша дитина?

7. З ким із студентів групи дружить ваша дитина? Що знаєте ви про сім’ї її  друзів?

8. Де, коли і як проводить свій час разом із друзями ваша дитина після занять у коледжі?

9. Які клуби, гуртки, секції відвідує ваша дитина?

10. Які телепередачі любить ваша дитина

11. Як ви можете допомогти своїй дитині у навчанні?

«ЧИ ДОСТАТНЬО ВИ ЦІКАВИТЕСЯ СВОЇМИ ДІТЬМИ?»

1. Чим цікавиться ваша дитина?

2. В якому віці вона навчилась читати і писати?

3. Якому заняттю надає перевагу?

4. Як часто дитина ставить вам запитання?

5. На які теми любить фантазувати ваша дитина?

6. Чи можете ви навести приклад вирішення вашою дитиною якихось проблем?

7. Чи звертається до вас ваша дитина за допомогою при виконанні завдань та вирішенні проблем?

8. Чи вважаєте Ви, що у вашої дитини є особливі здібності до певного виду діяльності? У чому вони проявляються?

9. Коли саме було виявлено ці здібності?

«ЯК ВИ СПІВПРАЦЮЄТЕ ІЗ ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ, У ЯКОМУ НАВЧАЄТЬСЯ ВАША ДИТИНА?»

1. Яку інформацію ви хотіли б отримати на батьківських зборах?

2. Які питання виховання вас особливо хвилюють?

3. Яку пресу ви читаєте?

4. Чим ви можете допомогти куратору в роботі з студентами?

5. На що слід звернути особливу увагу вихователю в роботі з вашою дитиною?

 

СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ

 

46