yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->3.3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

Соціальне страхування

3.3 Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

Даний порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266.

Для розрахунку соціаль­них виплат визначається середня заробітна плата. Розрахунко­вим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настан­ням страхового випадку, протягом якого застрахована особа пра­цювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески.

Розрахунковим періодом для застрахованих осіб є останні 6 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Якщо застрахована особа працювала та сплачу­вала страхові внески або за неї сплачувались страхові внески менш ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчис­люється за фактично відпрацьовані календарні місяці, за які сплачено страхові внески.

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється, виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочу­вальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нор­мативно-правовими актами.

Середній дохід добровільно застрахованої особи обчис­люється, виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.

До середньої заробітної плати (доходу) включається заробіт­на плата у межах максимальної величини заробітної плати та оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального стра­хування.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент виникнення страхового випадку.

Середньоденна заробітна плата (доход) обчислюється шляхом розподілу нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески:

- на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності й витратами, обумовленими народженням і похованням;

за загальнообов'язковим  державним  соціальним  страхуванням  від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам), і для оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

- на кількість календарних днів за розрахунковий період (без обліку святкових і неробочих днів, установлених законодавством):

за загальнообов'язковим  державним  соціальним страхуванням на випадок безробіття – для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент й ін.), і для добровільно застрахованих осіб за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Нормативними документами визначено, що особам, які пра­цюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомо­ги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо — за сумісництвом. При цьо­му допомога за основним місцем роботи надається на підставі са­мого оригіналу листка непрацездатності, а на роботі за сумісни­цтвом — на підставі копії листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи, і до­відки про середню заробітну плату за основним місцем роботи.

Середній заробіток для надання допомоги з тимчасової непрацездатності за сумісництвом визначається за той самий розрахунковий період, що й за основним місцем роботи.

При цьому сумарний розмір заробітної плати, з якої обчислюється допомо­га на період тимчасової непрацездатності, за місяцями розрахун­кового періоду за основним місцем роботи та за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної заробітної плати, з якої сплачуються внески на загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування.

 

 

14