yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->6.1 Теоретичні основи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Соціальне страхування

6.1 Теоретичні основи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

 

Пенсійне страхування – це гарантована державою система заходів щодо забезпе­чення громадян у старості, на випадок хвороби, втрати працез­датності.

Пенсійне страхування – одна із основних форм соціального захисту, в основу якої покладено страховий метод, тобто внесення в особливі фонди обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів господарської діяльності та особами найманої праці, які працюють на умовах трудового договору, й використання державою цих коштів для матеріаль­ного забезпечення громадян.

Система соціального страхування, включаючи пенсійне, склалася в СРСР ще в період НЕПу, проте згодом була дефор­мована, втратила основні ознаки страхових відносин і фактич­но перетворилася на елемент податкової системи, а в 30-ті роки повністю увійшла до державного бюджету, що і стало підставою для визначення такої форми страхування, як соціальне забезпечення, яке в соціально-економічній системі централізованого планування було монопольною організаційно-правовою фор­мою соціального захисту і здійснювалося за рахунок державного бюджету.

Закономірним було і об'єднання коштів пенсійного страхуван­ня з державним бюджетом — створення таким чином єдиної стра­хової бази для всіх видів ризику.

Однак за сучасних умов в Україні система пенсійного стра­хування потребує глибокої трансформації в напрямку максималь­ної відповідності вимогам ринкової економіки.

Вітчизняне пенсійне законодавство передбачає дві форми пенсійного страхування: обов'язкову, яка відіграє головну роль, і добровільну.

В Україні обов'язкове пенсійне страхування полягає у тому, що сам факт укладання трудового договору чи реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності породжує зобов'язання сплачувати визначені законодавцем страхові внески незалежно від волі працівника чи роботодавця.

Організаційно-правові форми недержавного пенсійного страху­вання (добровільні) можуть використовуватися для підвищення рівня грошового забезпечення понад той, який гарантує держав­на система обов'язкового пенсійного страхування.

Пенсійний фонд здійснює управління фінансами державно­го пенсійного страхування і, по суті, виступає гарантом стабіль­ності державної системи пенсійного страхування.

Пенсійний фонд  діє в Ук­раїні як самостійна фінансово-банківська система з 1992 р. Його статус, завдання і функції первинно були визначені Положен­ням про Пенсійний фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р., а в новій редакції - від 1 березня 2001 р. № 121.

Пенсійний фонд України узагальнює практику застосуван­ня законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і у вс­тановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові Украї­ни та Кабінету Міністрів України. В межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фактично було завершено процес формування законодавчої основи для запро­вадження системи загальнообов'язкового державного пенсійно­го страхування, що базуватиметься на чіткому розподілі матері­ального забезпечення в старості залежно від трудового внеску громадян до системи пенсійного страхування. Цей Закон України має стати правовою основою розв'язан­ня наявних проблем системи пенсійного страхування держави.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування» охоплює і детально регламентує усі її складові, а саме:

•   коло застрахованих осіб та платників страхових внесків, їх права, обов'язки та відповідальність;

•   порядок сплати та обліку страхових внесків;

•   види пенсій, умови їх призначення та порядок виплати;

•   механізм формування та використання фінансових ресурсів пенсійної системи, їхнє збереження та цільове використання;

•   систему управління пенсійним страхуванням.

У новому законі офіційно передбачено три рівні пенсійного страхування:

1 Солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

2 Накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

3 Система недержавного пенсійного забезпечення.

Трирівнева структура нової української пенсійної системи передбачає значні зміни у чинній солідарній системі пенсійного страхування та створення принципово нових для України еле­ментів системи пенсійних накопичень.

З системи солідарного рівня призначатимуться пенсії за віком, за інвалідністю, у разі втрати годувальника, а також надаватимуть­ся соціальні послуги (допомога на поховання).

 

 

47