yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->6.7.1 Поняття та види пенсій

Соціальне страхування

6.7.1 Поняття та види пенсій

У правовій літературі поняття «пенсія» (від лат. pensio – платіж) – це регулярна грошова виплата як матеріальна допо­мога за віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати году­вальника.

Пенсія — це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з до­сягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Раніше згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України отримували такі види державних пенсій:

а) трудові:

•    за віком;

•    за інвалідністю;

•    у разі втрати годувальника;

•    за вислугу років;

б) соціальні пенсії.

Тепер згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

•    пенсія за віком;

•    пенсія за інвалідністю в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;

•    пенсія у зв'язку із втратою годувальника;

•    соціальна виплата — допомога на поховання.

Закон про пенсійне страхування не передбачає з 1 січня 2004 р. призначення соціальних пенсій.

Це буде належати до повно­важень органів Міністерства праці та соціального захисту насе­лення України. Вже призначені до 1 січня 2004р. соціальні пенсії будуть виплачуватися органами Пенсійного фонду за кошти Дер­жавного бюджету України.

 

Таблиця 6.2 – Види пенсійних виплат згідно з Законами про пенсійне страхування до та після 1 січня 2004 р.

Закон "Про пенсійне забезпечення"

(до 01.01.2004р.)

Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

(після 01.01.2004р.)

Трудові пенсії:

1 За віком (у тому числі і на пільгових умовах - список № 1, список № 2, трактористи, доярки, текстильниці, водії міського пасажирського транспорту тощо).

2 З інвалідності:

- трудові каліцтва та професійні захворювання;

- загальні захворювання.

3 У разі втрати годувальника.

4 За вислугу років.

 

Соціальні пенсії

1 Пенсія за віком.

 

2 Пенсія з інвалідності в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства.

 

3 Пенсія у зв'язку із втратою годувальника.

 

4 Соціальна виплата  -  допомога на поховання

 

 

6.7.2 Пенсії за віком

 

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним1). Він, як і тривалість стажу, встановлюється зако­ном.

Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пен­сійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного стра­хування, наприклад, від пенсії за інвалідністю та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком неважко відрізнити і від пенсії за ви­слугу років, хоча обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає у тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового ста­жу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.

Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:

- на загальних підста­вах;

- пільгових;

- спеціальних юридичних підставах (умовах).

Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установле­ної тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) пе­редбачено право на забезпечення пенсією за віком.

Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість ви­йти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній не­змінній тривалості трудового стажу, або при одночасному знижен­ні вимог до віку і тривалості трудового стажу2) .

Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значен­ня для окремих категорій громадян:

- потерпілих від Чорнобильсь­кої катастрофи;

- інвалідів;

- учасників війни і сімей загиблих воїнів;

- багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства;

- жінок, які пра­цювали на текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві;

- сліпих і хворих гіпофізарним нанізмом (ліліпутів);

- при неповному стажі роботи.

Право на пенсію за віком мають:

- чоловіки – після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;

- жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не мен­ше 20 років.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком неза­лежно від місця останньої роботи:

1) працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими умовами праці, — за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки — після досягнення 45 років і при стажі роботи не мен­ше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених ро­ботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються: зі зменшен­ням віку, передбаченого ст. 12 Закону «Про пенсійне забезпечен­ня», — на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам та 1 рік і 4 місяці — жінкам.

2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших робо­тах із шкідливими і важкими умовами праці, — за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

—чоловіки — після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазна­чених роботах;

—жінки — після досягнення 50 років і при стажі роботи не мен­ше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Особам, які мають не менше половини визначеного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільго­вих умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого ст.12 Закону «Про пенсійне забезпечення», — на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам та за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком та­кож:

- трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті на ви­робництві сільськогосподарської продукції;

- жінки, які пра­цюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;

- робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;

- жінки, які пра­цюють на сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового ста­жу;

- водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) за умови наявності відповідного трудо­вого стажу та досягнення віку, передбаченого чинним зако­нодавством.

Особам, які не мають достатнього для призначення пенсії стажу роботи, призначаються пенсії за віком при неповному стажі у розмірі, пропорційному наявному стажу, але не менше соціальної пенсії.

Згідно із Законом середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береть­ся за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерви у роботі та за пе­ріод роботи, починаючи з 1 липня 2000 р. до моменту звернення за пенсією.

Заробіток за період роботи до 1 липня 2000 р. врахо­вується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплату, дохід), виданих у встановленому законодавством по­рядку, а за період роботи, починаючи з            1 липня 2000 р. – за да­ними персоніфікованого обліку відомостей у системі загально­обов'язкового державного пенсійного страхування.

До заробітку для обчислення пенсії входять всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону Ук­раїни «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхуван­ня, в межах максимальної величини фактичних витрат на опла­ту праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (при­бутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми за­робітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання за­значеного заробітку (виплат, доходу).

З 1 січня 2004 р. набув чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з цим Законом мінімальну пенсію за віком будуть встановлювати на рівні 20% від середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік.

Право на мінімальну пенсію матимуть громадяни зі стра­ховим стажем: у чоловіків — 25 років, а у жінок — 20 років (якщо ж менше — мінімальну пенсію встановлюватимуть у розмірі, про­порційному наявному страховому стажу).

Закон про пенсійне страхування скасовує максимальне об­меження розміру трудових пенсій за віком.

З 1 січня 2004 р. пенсії за віком обчислюють за допомогою формули

П = Зп  Кс,

де  П — розмір пенсії;

     Зп — заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;

     Кс — коефіцієнт страхового стажу.

Зп = Зс  (Ск : К),

 

де Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звер­нення за призначенням пенсії;

    Сксума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кож­ний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайня­тих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);

    К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).

Кс = (СмВс):(100%12),

 

де См — сума місяців страхового стажу;

     Вс — величина оцінки одного року страхового стажу (у відсот­ках).

 

За період участі тільки в солідарній системі Вс дорівнюва­тиме 1%, а за період участі в солідарній і накопичувальній систе­мах пенсійного страхування – 0,8%.

Цей коефіцієнт розраховують з округленням до 5 знаків після коми. Кс з урахуванням періодів роботи до 1 січня 2004 р. не може перевищувати 0,75%, а з урахуванням періодів підземної робо­ти, роботи в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці (Список №1) - 0,85% (п.2 ст.25 Закону).

Для особи, яка братиме участь у солідарній і накопичувальній системах, визначатимуть один показник як суму двох коефіцієнтів: за участь тільки в солідарній системі та за пе­ріод участі в обох системах.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) особи за кожний місць стажу, який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

Кз = Зв : Зс,

 

де Кз – коефіцієнт заробітної плати   (доходу) особи;

     Зв – сума заробітку (доходу) особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про пенсійне за­безпечення» враховується для обчислення пенсії, за місяць, для якого визначається коефіцієнт заробітку;

    Зс – середня заробітна плата працівників, зайнятих у видах економічної діяльності, за місяць, для якого визначається ко­ефіцієнт заробітку.

Законодавством встановлені надбавки до пенсій за віком:

а) непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, – на кожного непрацездатного в розмірі соціальної пенсії;

б) одиноким пенсіонерам, які за висновком медичної уста­нови потребують постійного стороннього догляду, – на догляд за ними у розмірі соціальної пенсії.

Названі надбавки можуть нараховуватися до пенсії одночас­но.

Пенсії за віком призначаються довічно незалежно від стану здоров'я.

 

 

56