yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->6.7.4 Пенсії за інвалідністю

Соціальне страхування

6.7.4 Пенсії за інвалідністю

Пенсії за інвалідністю є одним із видів соціального захисту непрацездатних громадян. Їх можна визначити як щомісячні грошові виплати з Пенсійного фонду, призначувані у разі вста­новлення медичним органом однієї з трьох груп інвалідності, які тягнуть повну або часткову втрату працездатності внаслідок за­гального захворювання.

Пенсії за інвалідністю притаманні всі загальні риси, харак­терні для інших видів пенсій.

Пенсія за інвалідністю призначається на тривалий час чи безстроково особі, яка втратила працездатність, виплачується щомісячно у грошовій формі, залежить від заробітку інваліда, зумовлена трудовою діяльністю людини чи іншими при­чинами.

Підставою для призначення пенсії за інвалідністю на відміну від пенсій за віком є чітко виражена непрацездатність громадя­нина. Це означає, що пенсія за інвалідністю призначається лише після перевірки та оцінки медичним органом стану здоров'я та індивідуальної працездатності людини. Із встановленням інва­лідності пов'язане виникнення права на пенсію.

Право на пенсію за інвалідністю забезпечується всім грома­дянам, які стали непрацездатними.

Законом установлено основ­ну умову її призначення — інвалідність (інвалідність від лат. invalidus – безсилий, слабкий) означає нездатність людини пра­цювати за своєю професією чи взагалі внаслідок захворювання або вродженого дефекту розвитку.

Розглядаючи інвалідність як категорію непрацездатності, слід підкреслити, що вона має законодавче визначення. Так, згідно із Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Ук­раїнській РСР» інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм чи уроджених дефектів, що призводить до обмеження життєдіяль­ності, до необхідності соціальної допомоги й захисту.

Встановлення інвалідності проводять МСЕК, функції яких регламентуються спеціальною Інструкцією «Про встановлення груп інвалідності», затвердженою Міністерством охорони здо­ров'я України та узгодженою з Федерацією профспілок України 28 грудня 1991р.

Законодавство про пенсійне страхування вирізняє два види інвалідності залежно від причин інвалідності:

а) пенсії за інвалідністю внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;

б) пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання (у тому числі не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії за інвалідністю внаслідок трудового каліцтва чи про­фесійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи і виплачуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профе­сійних захворювань України.

Інвалідність внаслідок загального захворювання встанов­люється в усіх випадках, якщо настання інвалідності не зумов­лене іншими причинами.

Для призначення пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання необхідний стаж.

Законом передбачено, що такий стаж не вимагається для осіб, які стали інвалідами внаслідок загального захворювання в період роботи чи після її припинення до досягнення 20 років. Цим особам пенсії за інвалідністю внаслідок загального захворювання при­значаються незалежно від стажу роботи.

Пенсії за інвалідністю призначаються від дня встановлення інвалідності на весь період інвалідності, що його встановлює МСЕК.

Інвалідам — чоловікам і жінкам, яким більше відповідно 60 і 55 років, пенсії з інвалідності призначаються довічно.

У разі зміни групи інвалідності пенсія у новому розмірі ви­плачується від дня зміни групи інвалідності.

Законодавством установлено особливі умови відновлення виплати пенсії у перервах інвалідності. Так, якщо інвалід не з'я­вився до МСЕК на переогляд у призначений для цього строк, то виплата йому пенсії припиняється, а в разі визнання його знову інвалідом відновлюється від дня припинення, але не більше, ніж на один місяць.

Розміри пенсій за інвалідністю

Головною умовою для призначення пенсії за інвалідністю є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності.

Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

 

Таблиця 6.5 – Вимоги до стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за інвалідністю з 1 січня 2004 р.

Вік особи, яка стала інвалідом

Кількість років страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за інвалідністю

до 23 років включно

2

від 24 років до 26

3

від 27 років до 31

4

від 32 років і старших

5

інвалідність настала  у період проходження строкової війкової служби

 

0

    

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії за інвалідністю або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування», та період з дня  смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування».

З 1 січня 2004 р. розмір пенсії за інвалідністю залежить від розміру пенсії за віком.

Пенсію за інвалідністю встановлюють залежно від групи інвалідності у таких розмірах:

- І група – 100% пенсії за віком;

-II група – 90% пенсії за віком;

- III група  – 50%  пенсії за віком.

Таким чином, на пенсію за інвалідністю впливає не тільки заробіток, який мала особа, що стала інвалідом, а й страховий стаж.

З 1 січня 2004 р. справу з пенсіями за інвалідністю від нещас­ного випадку на виробництві та професійних захворювань вирі­шує Закон про страхування від нещасного випадку.

Тобто за пен­сією за інвалідністю до Пенсійного фонду можуть звернутися лише особи, які повністю або частково втратили працездатність внаслідок загального захворювання і яким медико-соціальна ек­спертна комісія встановила І, II або III групу інвалідності. Пенсії призначають на період встановлення інвалідності, а особам, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60 років, жінки — 55 років), — довічно.

 

 

62