yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->3.2. ПРОГРАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Соціологія.

3.2. ПРОГРАМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У реальній соціальній практиці будь-який процес раціональної трудової діяльності вимагає розробки й реалізації науково обґрун­тованої програми. Соціологічне дослідження — один із найсклад­ніших видів людської діяльності, і тому воно може бути ефек- тивним тільки за наявності та використання досконалої про- грами.

Програма соціологічного дослідження є науковим документом методологічних та процедурних основ дослідження со- ціального об’єкта[2]. По суті, програма соціологічного дослід­ження — це і теорія, і методологія, і організація конкретно- го вивчення, аналізу та висвітлення окремого соціального процесу або явища (див. схему 13). Програма виконує три основні функції: методологічну, методичну та організаційну (див. схему 14).

Схема 13

Схема 14

Аналіз структури та функцій програми соціологічного дослі- дження дозволяє сформулювати такі основні вимоги до ідеальної програми:

1.  Необхідність науково обґрунтованих, конкретних, чітко сфор­мульовних визначень кожного елементу й програми дослідження в цілому.

2.  Ясність і точність, деталізація програми; всі її елементи мають бути продуманими та сформульованими відповідно до логіки дослідження.

3.  Логічна послідовність усіх елементів програми, тобто в ній повинні бути визначені в логічній послідовності та взаємозв’язку об’єкт дослідження, його мета, завдання, предмет, способи та методи дослідження тощо.

4.  Гнучкість програми соціологічного дослідження, тобто систематичний аналіз процесу дослідження, всіх його елементів, виявлення та негайне усунення виявлених недоліків і помилок, внесення необхідних доповнень та уточнень для їх удосконалення та ефективної реалізації.

Особливу увагу під час розробки програми соціологічного дослідження та формулювання її основних елементів потрібно приділяти правильному визначенню проблеми, об’єкта, предмета, мети завдань та гіпотези дослідження.

Велике значення для ефективності будь-якого дослідження має правильне визначення об’єкта соціологічного дослідження, яким можуть бути тільки певна царина соціальної дійсності, реалії життя, діяльність людей, самі люди та їхні соціальні спіль- ності. Отже, об’єкт має характеризуватися:

1)   чіткими визначеннями соціальної реальності за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність; просторова обмеженість (регіон, місто, село); функціональна спрямованість (виробнича, політична, духовно-культурна та ін.);

2)   певною часовою обмеженістю;

3)   можливостями кількісних та якісних вимірів.

Визначивши об’єкт та проблему дослідження, соціолог на основі наявних знань виділяє найсуттєвіші зв’язки та характеристики об’єк­та дослідження та робить деякі припущення, які, на його думку, якнайповніше охоплюють та пояснюють даний об’єкт (конкретну соціальну реальність, явище, процес), тобто формулює одну або декілька гіпотез.

Гіпотези повинні відповідати таким вимогам:

1)   відповідність вихідним початковим методологічним принципам філософії та соціології;

2)   обов’язковість теоретичної інтерпретації понять, що ста- новлять гіпотезу;

3)   емпірична обґрунтованість, обов’язковість емпіричної та опе­раційної інтерпретації гіпотези;

4)   уточнення логічної форми передбачень, співвідношення об­сягу та змісту понять, що становлять передбачення.

Дуже важливим є етап перевірки висунутих та сформульованих гіпотез, який передбачає:

1)   встановлення критеріїв та показників емпіричної та теоретичної гіпотез або складових даної гіпотези;

2)   експериментальну перевірку гіпотез;

3)   прийняття або відхилення емпіричних гіпотез відповідно до встановлених критеріїв тощо.

Отже, розробка програми соціологічного дослідження — це початковий, фундаментальний етап дослідження, який вимагає від дослідника певного рівня загальнонаукових та спеціальних знань, досвіду та навиків такої діяльності. Сама програма соціологічного дослід­ження — це основний науковий документ методологічних та організаційно-процедурних основ дослід­ження соціальної ре- альності, конкретних явищ та процесів суспільного життя.

 

12