yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Соціологія.

ТЕМА 4

СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА, ЙОГО СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціологія — це наука про соціальне, а соціальне визначається передусім як суспільне і слугує для визначення та характеристики суспільства, відмінного від інших утворень живої природи. Отже, суспільство — це ключове поняття соціології як науки, а тема «Суспільство як соціальна система, його соціальна структура» є стрижневою при визначенні предмета соціології як нав- чальної дисципліни.

Під час вивчення даної теми треба приділяти увагу насамперед науковому розумінню категорії «суспільство». Річ у тім, що під поняттям «суспільство» можна розуміти:

·   невелике коло людей (наприклад «суспільство обраних»);

·   товариство любителів театру;

·   українське суспільство в цілому;

·   все людство планети Земля.

Соціологія вивчає, як правило, третій з наведених прикладів, тобто українське, американське, російське, німецьке та інші суспільства на рівні певної країни чи держави. Хоча не ігнорує й інші визначення у дослідженні певних аспектів соціального розвитку або певних соціальних груп та процесів, тому що будь-яке суспільство — це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей.

4.1. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА. ТИПИ СОЦІАЛЬНИХ СИСТЕМ ТА ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Наукове визначення суспільства як соціальної системи має свою історію. Але всі соціологи згодні в тому, що суспільство у своєму розвитку має два основних історичних етапи (див. схему 21).

Схема 21

Прості суспільства первісних людей були засновані на кровно-споріднених зв’язках, родоплемінній організації суспільства, це були суспільства без майнового розшарування, без класів та держави.

Пізніше, десь 10—6 тис. років тому, коли люди перейшли від мисливства та збирання дарів природи (від привласнювальної економіки) до землеробства та тваринництва (економіки, що виробляє), зростає виробництво, виникає можливість створення додаткового продукту та приватної власності, суспільство розшаровується на протилежні (антагоністичні) класи (наприклад, рабовласники та раби), виникає держава як організація багаторівневого управління суспільством на користь заможних класів.

Крім поняття суспільство, виникають та використовуються поняття держава, країна. Ці поняття близькі між собою, але їх неможливо ототожнювати, оскільки вони мають і свої специфічні характеристики (див. схему 22).

Схема 22

Суспільство — це складна система взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі соціального життя. Існує кілька визначень суспільства. Першою спробою наукового визначення суспільства була концепція О. Конта, в якій він, проводячи аналогію походження суспільства не з організмом людини, як було раніше, а з біологічною організацією взагалі, зосереджував увагу на необхідності розглядати всі соціальні явища у зв’язку із «загальним становищем цивілізації». Суспільство визначалося ним як сукупність окремих різнорідних елементів соціального організму. Органістський підхід до виникнення та розвитку суспільства знаходить відображення у Г. Спенсера та його послідовників, які намагалися поєднати механічно-структурне та органічно-еволюційне пояснення суті суспільства.

Е. Дюркгейм розглядав суспільство як всеохоплюючу реальність, що має самоцінність та визначає всі інші цінності.

М. Вебер визначав суспільство як взаємодію людей, що є продуктом соціальних дій, орієнтованих на інших людей.

К. Маркс системоутворювальним елементом суспільства вважав соціальні відносини і тому розглядав суспільство як сукупність людей, класів, соціальних груп, що історично розвиваються, як відносини між людьми, що складаються в процесі їхньої розумової діяльності. Суспільство, проголошував він, складається не з індивідів, а відображає сукупність зв’язків та відносин, що існують між індивідами.

Т. Парсонс визначав суспільство як особливий вид соціальної системи, що досягає найвищого рівня самодостатності. Самодостатність полягає у здатності суспільства інституціонізувати певні культурні компоненти, забезпечити широкий репертуар соці- альних ролей та особисту мотивацію діяння індивідів.

Існує багато інших визначень суспільства, але, аналізуючи та поєднуючи наукові підходи, можна, на наш погляд, сформулювати таке визначення суспільства як соціальної системи: суспільство — це об’єднання людей, які мають єдину територію, історію та культуру, сукупність стійких взаємозв’язків та взаємодій, що складаються між людьми в процесі їхньої практич­но-господарської діяльності та соціального життя.

Крім простого та складного типів суспільства, соціологи виокремлюють і деякі інші типи, використовуючи певні характеристики суспільства. Наприклад, за рівнем демократичності соціально-політичних відносин та відкритості зовнішньому світові виділяють два типи суспільства: відкриті та закриті; за панівною релігією визначають декілька типів суспільств, основними з них є ісламське, православне, католицьке, буддійське тощо.

Що стосується стадій розвитку суспільства, то тут існують та використовуються два основних підходи:

1.  Формаційний підхід, у якому основними характеристиками стадій є власність на засоби виробництва та класова структура суспільства (див. схему 23).

2.  Загальноцивілізаційний — у якому використовується ціла низка характеристик: ключова сфера економіки; організаційно-технічні характеристики економіки, основи розвитку, провідні соціальні групи та ін. (див. схему 24).

Схема 23

Аналіз основних підходів до розгляду стадій розвитку суспіль­ства показує, що обидва вони мають свої наукові характеристики й відображають певні реальні аспекти життєдіяльності суспільства та його характерні риси на різних стадіях його розвитку.

Водночас, оскільки і перший, і другий підходи мають свої недоліки, треба знати та використовувати обидва, пам’ятаючи про те, що й сьогодні існують зовсім різні суспільства, які для свого наукового аналізу вимагають урахування як специфіки власності та наявності класів, так і особливостей основ розвитку, організаційно-технічних характеристик економіки, провідних соціальних груп, їхньої ролі у суспільному розвитку та багато інших показників і характеристик.

Схема 24

 

Загальноцивілізаційний підхід до аналізу стадій розвитку суспільства

 

Основні ознаки та відмінності

Стадії суспільного розвитку

Доіндустріальне суспільство

Індустріальне суспільство

Постіндустріальне суспільство

Період виникнення

6 тис. років тому

250 років тому

Остання чверть ХХ ст.

Ключова сфера економіки

Сільське господарство

Промисловість

Сфера послуг (насамперед наука та освіта)

Організаційно-тех­нічні харак­теристики економіки

Малопродуктивне натуральне господарство на базі руч­ної праці та примітивної техніки

Масове товарне ви­робництво на основі суспільного поді­лу праці та машинних технологій

Високорозвинута рин­кова економіка, ефективне  використання НТР, інфор­маційних технологій

Основи роз­витку

Традиції

Поступовий НТП, дух підприємництва, конкуренції, свобо­ди та демократії

Бурхлива НТР, теоретична поінформованість, компетентність та професіона­лізм, зріла демократія

Провідну роль відіграють

Церква та армія

Промислово-фінан­сові корпорації

Університети (як цент­ри наукових знань)

Провідні соціальні групи

Священики та феодали

Бізнесмени

Науково-технічні спеціалісти

 

14