yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->7.1. СУСПІЛЬСТВО ТА ПОЛІТИКА

Соціологія.

7.1. СУСПІЛЬСТВО ТА ПОЛІТИКА

Суспільство в широкому розумінні — це сукупність усіх способів взаємодії та форм об’єднання людей, у яких відбивається їхня всебічна взаємозалежність. Суспільство — це загальна со- ціальна система, що складається з підсистем: економічної, соці- альної, політичної та духовно-культурної. Ця загальна система з підсистемами є самодостатньою. Самодостатність суспільства виявляється у його здатності інституціоналізувати певні культурні елементи, представити широкий репертуар ролей та забезпечити особисту мотивацію діючих у ньому індивідів, а також достат­ньою мірою контролювати поведінку (діяльність) людей, соці- альних спільностей і певну територію. Отже, суспільству природ­но притаманна його організаційна контрольно-регулятивна сфера, яка визначається поняттям політика.

Політика виконує функції: 1) загальноорганізаційної основи суспільства; 2) конкретної контрольно-регулятивної сфери або системи, що спрямовує життя, діяльність, відносини людей, соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн.

Роль політики у суспільстві зумовлена трьома її властивостями (див. схему 50).

Схема 50

Політика має складну структуру, основними елементами якої є політична свідомість, політичні відносини, політичні організації (див. схему 51).

Схема 51

Кожен елемент структури політики — дуже складне явище, має свої характеристики, посідає своє місце і виконує свою роль у політиці.

Політична свідомість — це усвідомлення людиною (соці- альною спільнотою) суті та змісту політики, раціональне або нераціональне ставлення до неї. Політична свідомість — це почуття, настрої, погляди, уявлення, інтереси, ідеї, ідеали, цінності, переконання, пов’язані зі ставленням соціальних спільностей до політичної влади, її завоювання, утримання і реалізації. Політична свідомість має два рівні: науковий і побутовий, вона може бути прогресивною або реакційною, стабільною або нестабільною.

Політичні відносини — це стійкі політичні зв’язки і взаємодії, що формуються спільно з функціонуванням політичної влади. Це від­носини між політичними діячами і масами, між політичною елітою і виборцями, між елітою і контрелітою, між діючою владою і опози- цією, між лідерами і групами підтримки, між класами і соціальними групами з приводу завоювання, утримання і реалізації влади.

Політична організація — це сукупність державних і недержавних установ і організацій, що реалізують політичну владу, беруть участь у регулюванні взаємовідносин соціальних спільностей, тобто політична організація охоплює не лише органи державної влади, передусім саму державу як базовий соціально-політичний інститут, а й організації громадянського суспільства: політичні партії, громадсь- кі об’єднання, профспілки та різні творчі об’єднання, неформальні інституалізовані форми (мітинги, демонстрації, збори тощо).

З погляду соціології, політика — це діяльність різних соціальних сил з визначення, захисту і реалізації своїх потреб та інтересів, а щодо раціональної політики — це ще й урахування та погодження інтересів різних соціальних спільностей. Отже, основний зміст ефективної політики як особливого виду соціальної регуляції полягає у погодженні інтересів різних спільностей, верств, груп, формуванні правил і норм, обов’язкових для всіх членів суспільства, для громадян і держави, у рівному захисті саме цих інтересів та забезпеченні їх реалізації.

Політика як особливий, основний вид діяльності людей пов’я­зана з утвердженням права індивіда, соціальних груп на управління суспільством, на владу, тобто це той простір, у межах якого здійснюється політична влада. Утверджена і приведена в дію вла­да і сприйнята суспільством за її участю політика формує політичне життя суспільства, створюючи своєрідний політичний побут з відповідною політичною культурою, звичаями, традиціями, навиками політичної діяльності.

Як галузь соціології соціологія політики вивчає:

1)   соціальне в політиці, взаємовідносини всіх політичних організацій, установ та інститутів з іншими соціальними інститутами;

2)   проблеми, пов’язані безпосередньо з державою, політичними партіями, громадськими об’єднаннями, рухами, організаціями, творчими спілками тощо, аналізує їхні соціальні аспекти;

3)   соціальні закономірності виникнення і функціонування політич­них відносин, принципи регулювання і управління суспільством, тобто здійснення політичної влади, сутність політичних явищ і процесів.

Найважливішою проблемою для соціології політики є взаємозв’язок і взаємодія соціального та політичного в політичному житті суспільства, в політичних процесах і явищах.

 

21