yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->8.2. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ

Соціологія.

8.2. ПРЕДМЕТ І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ КУЛЬТУРИ

Соціологія культури — це одна з найважливіших галузей науки про суспільство, оскільки вона вивчає й аналізує найбільш складні й фундаментальні характеристики людини і суспільства, їхню здатність до ефективного матеріального і духовного розвитку.

Предметом соціології культури як наукової галузі та навчального предмета є вивчення суті, місця і ролі цілісної си- стеми культури суспільства, закономірностей і випадковостей її виникнення й розвитку, явищ і процесів, конкретних матері- альних і духовних цінностей та діяльності людей з їх створення, накопичення, збереження, реалізації і передачі новим поколінням. Стрижнем предмета соціології культури є, безумовно, закономірності виникнення, функціонування і розвитку культури суспільства, вони поєднуються в п’ять основних груп (див. схему 59).

Схема 59[12]

Для правильного розуміння кожної групи закономірностей назвемо окремі з них в кожній групі. Наприклад, у першій групі потрібно виділити загальносоціологічний закон історичного процесу, який обумовлює розширення культурної сфери. В другій групі можна виокремити найголовнішу закономірність, що визначає роль матеріальних умов життя людини і суспільства у формуванні та розвиткові культури і вплив культури на матеріальні умови. У третій групі дуже важливою є закономірність взаємозв’язку і взаємовпливу культурної та економічної, а також інших сфер життєдіяльності людей. У четвертій групі визначальною є закономірність взаємозв’язку і взаємозалежності культурної творчості та духовного споживання. У п’ятій групі виразно виявляється закономірність взаємозв’язку професійного та аматорського культурного виробництва, його суспільних та індивідуальних форм тощо.

Важливим завданням соціології культури є вивчення й аналіз рівнів і різновидів культури (див. схему 60).

Схема 60

Елітарна культура — це передусім так зване високе мистецтво, класична література. Її творцями є талановиті, видатні жи- вописці, музиканти, артисти, письменники, споживачами — високоосвічена і творча інтелігенція, в основному мистецтвознавці, літератори, композитори, критики, вчені, але в числі споживачів можуть бути особистості з так званих «пересічних» громадян, але тонких знавців і цінителів літератури, мистецтва, музики, театру і т. ін.

Народну культуру творить сам народ, тому імена авторів народної творчості найчастіше невідомі. Пісня, вірш, легенда, танок, казка, твори народних промислів тощо адресуються широким колам суспільства, різним верствам населення.

Масова культура — гранично загальнодоступна своїми формами, але зазвичай носіями її є молодіжні прошарки населення. Вона не претендує на вишуканий смак і серйозність духовних потреб, має здебільшого розважальний характер, орієнтована на сучасно-миттєве бажання, дуже піддається штампам та моді і тому вельми недовговічна, скороминуща.

Соціологія культури вивчає та аналізує такі різновиди культури.

Домінуюча культура — це сукупність культурних універсалій корінної нації, насамперед її мови, традицій, цінностей, моральних норм, особливостей національної свідомості. Приміром, більшість населення України вільно володіє українською мовою, праце- любні, толерантні, дуже шанують українську пісню, національне вбрання тощо. Отже, в Україні домінуючою є українська культура зі всіма характерними для неї рисами.

Субкультура — це своєрідна підкультура, частина загальної культури, що відображає характерні риси, особливі ціннісні орієнтації і норми поведінки людей тієї або іншої групи людей (територіальної, етнічної, професійної, демографічної і т. п.). В Україні, наприклад, існує багато етнічних субкультур: кримськотатарська, єврейська, угорська, німецька, грецька та ін. Існують в Україні й регіональні субкультури, наприклад, субкультура Закар­паття, західних областей, східних областей і т. ін. Будь-яке сус- пільство, яке насправді себе поважає, не може не протистояти будь-якій уніфікації своєї культури, позбавленню її оригінальних рис та багатобарвності. Суспільство, природно, має і такі суб- культури, як молодіжна субкультура, субкультура людей похилого віку, конфесійна та ін. Однак, попри всю різноманітність субкультур, їхнім підґрунтям залишається домінуюча культура даного суспільства.

Особливим різновидом культури є контркультура, яка не просто відрізняється від домінуючої культури, а протистоїть їй, відкидає загальновизнані норми і цінності. В реальному житті дуже рідко зустрічаються позитивні приклади контркультури, в основному це буває у тоталітарних суспільствах, де групи сміливих людей (дисиденти) відстоюють ідеї демократії, прав і свобод людини, справедливості тощо. Здебільшого контркультура проявляється в діяльності злочинних груп — терористів, найманих убивць, крадіїв, насильників, тобто фактичних ворогів людської культури.

Аналіз культури і субкультур переконливо показує, що культура в житті суспільства виконує надзвичайно важливу роль, оскільки саме культура, тобто діяльність, робить людину людиною, а суспільство — суспільством.

Найяскравіше роль культури виявляється в її основних функціях (див. схему 61).

Схема 61

Функції культури

пізнавально- освітня

творення і відтворення культури, передача соціальної спадковості

регулятивно- аксеологічна

об’єднувальна (соборна)

·Засвоєння надбань матеріальної і духов­ної культури

·                   Оволодіння рідною мовою і вивчення іноземних мов

·                   Вивчення літера­тури і мистецтва, їх розуміння

·Набуття досвіду са­мостійної  творчості і т. ін.

·                   Творення і відтво­рення культур­них цінностей (матеріальних і духовних)

·                   Зберігання і передача соціальної спад­ковості

·                   Соціальна трансляція

·Застосування і удо­сконалення людського досвіду

·                   Формування правильного розуміння цінностей і моралі

·Забезпечення від­повідності особи соціальним нормам та ідеалам

·                   Регулювання пов­сякденної поведін­ки людини в усіх сферах соціального життя

·                   Забезпечення ціліс­ності суспільства

·                   Об’єднання людей на основі усвідомлен­ня приналеж­ності до єдиної нації, народу, держави

·                   Забезпечення наступності поколінь і культурно-історич­ної єдності суспільства

 

Функції культури тісно пов’язані між собою, реалізація тієї або іншої функції можлива тільки у взаємодії з усіма функціями культури як єдиної системи. В реальному житті всі функції культури здійснюються водночас, більшою або меншою мірою доповнюючи змістовно одна одну.

Таким чином, соціологія культури своїм предметом і функціями відрізняється від інших галузей соціології, доповнюючи їх і спираючись на них.

 

24