yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->7. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ І КУЛЬТУРИ

Соціологія

7. СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ І КУЛЬТУРИ

Соціологія політики

Політична система - це сукупність державних і громадських організацій, об'єднань, правових і політичних норм, принципів організації і здійснення політичної влади в суспільстві.

Політична система включає такі підсистеми:

1.            Інституційну, що складається з різних соціально-політичних інститутів і установ.

2.            Функціональну, що складається із сукупності тих ролей і функцій, що здійснюються як окремими соціально-політичними інститутами, так і їх групами.

3.            Регулятивну, що являє собою сукупність політико-правових норм і інших засобів регулювання взаємозв'язків між суб'єктами політичної системи.

4.            Комунікативну, що являє собою сукупність різноманітних відносин між суб'єктами політичної системи з питань влади, зв'язку, з вироблення і здійснення політики.

5.            Ідеологічну, що включає в себе сукупність політичних ідей, теорій, концепцій.

Елементи політичної системи:

1.            Політичні норми і принципи: мораль, політичні акти, соціально-політичні рухи, норми права.

2.            Політичні відносини: відносини, що виникають у суспільстві між соціальними групами і соціальними прошарками, етнічними і національними групами щодо політичної влади, її досягнення, організації і використання.

Політична культура - комплекс цінностей і зразків поведінки учасників політичного життя.

Функції політичної системи.

1.            Організація політичної влади в суспільстві.

2.            Визначення цілей, задач, шляхів розвитку суспільства.

3.            Організація діяльності різних соціальних спільностей на виконання вироблених цілей і задач.

4.            Політична соціалізація членів суспільства.

5.            Політична комунікація.

6.            Розподіл ресурсів між членами суспільства.

Варіанти типологізації політичних систем.

1.            Демократичні, тоталітарні, авторитарні.

2.            Англо-американські, континентально-європейські, традиційні, тоталітарні.

3.            Рабовласницькі, феодальні, буржуазні, соціалістичні.

4.            Традиційні, сучасні.

5.            Традиційні, харизматичні, раціональні.

Соціологія культури

У соціологічній науці існує декілька варіантів визначення соціології культури:

1.            Це сукупність матеріальних і духовних цінностей, що відбивають певний рівень історичного розвитку суспільства і людини.

2.            Рівень освоєння того чи іншого виду знань або діяльності.

3.            Сфера духовної життєдіяльності суспільства.

4.            Форма соціальної поведінки людини, обумовлена рівнем її освіти.

Предметом соціології культури є:

1.            Суспільство як соціальна система і субкультура спільностей.

2.            Культура соціальної організації.

3.            Культура людини-індивідуума, що містить у собі такі сфери як наука, мистецтво, освіта та виховання.

Елементи культури.

1. Мова, як система знаків, наділених певним значенням, котрі використовуються для збереження, перетворення та передачі інформації.

2. Цінності, зокрема життєві (уявлення про щастя, про мету та сенс життя); вітальні (цінності здоров’я, безпеки, добробуту, сім’ї, освіти, правопорядку тощо); цінності громадського покликання (соціальне становище); цінності між особистісного спілкування (чесність, доброзичливість); демократичні (свобода переконань, слова, політичного вибору); партикулярні цінності (віра в Бога).

3. Норми, що уособлюють вимоги до поведінки. Це волевиявлення, яке дає змогу здійснювати соціальний контроль і демонструє зразки поведінки.

4. Складні зразки поведінки: звичаї, традиції, обряди. Звичай являє собою звичну соціальну регуляцію, яку взято з минулого. Традиції – елементи спадщини, що передаються від покоління до покоління і утворюють спадковий зв’язок в історії людства. Обряди – стереотипи символічних колективних дій, які виражають почуття.

Культура виконує ряд важливих соціальних функцій:

1. Пізнавальну (дослідження в галузі культури дають можливість адекватно судити про суспільство в цілому, його спільності, групи, особистість зокрема).

2. Функцію соціальної пам’яті або передавання соціальної спадщини.

3. Освітньо-виховну (саме культура робить людину людиною в процесі соціалізації, за допомогою навчання і виховання).

4. Регулятивну (цінності, ідеали, норми і зразки поведінки певної культури в ході соціалізації стають частиною самосвідомості особистості, формують і регулюють її поведінку).

5. Комунікативну (культура виступає засобом спілкування людей).

6. Інтегративну і дезінтегративну (з одного боку, культура здатна згуртувати людей, а з іншого – вона має властивість поділяти людей, протиставляти їх один одному, іншим спільнотам, оскільки вона належить до різних субкультур).

 

12