Функції соціології - Соціологія - Конспект лекций
ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Соціологія->Содержание->Функції соціології

Соціологія

Функції соціології

Функції соціології – сукупність ролей, які вона виконує в організації суспільства як соціальної системи, в здійсненні інтересів спільностей і груп.

Своє призначення соціологія реалізує через ряд функцій:

1. Пізнавальна функція. Імплікує накопичення знань про природу конкретного стану соціальних явищ, про те, як розвиваються суспільство і людина на шляху свідомого перетворення себе і свого життя, про реальні результати розвитку соціального суб’єкта.

2. Прогностична функція. На основі знання законів функціонування і розвитку тієї чи іншої реальності соціологія як наука має можливість скласти короткостроковий або довгостроковий прогноз зміни реальності. Для соціальних явищ прогнозування має важливе значення, адже воно показує не тільки необхідність певних змін, а й реальні можливості їх здійснення. Отже, соціологія може будувати перспективну лінію розвитку і давати ефективні рекомендації.

3. Організаційно-технологічна функція. В її основі лежить створення соціальних технологій, що визначають порядок і правила практичних дій для досягнення конкретного результату в розвитку соціальної організації, соціального процесу або соціальних відносин.

4. Управлінська функція. Соціологія безпосередньо пов’язана з управлінською діяльністю. Наукові результати соціології – рекомендації, пропозиції, методики, оцінки різних характеристик суб’єкта, його практики – є вихідним матеріалом розробки і прийняття управлінського рішення.

5. Інструментальна функція. Соціологія виробляє свої підходи і засоби аналізу соціальної реальності, що зумовлено необхідністю відобразити соціальне явище в його конкретному вигляді, розробити шляхи його удосконалення. При цьому великого значення набувають методи та інструментарії пошуку, реєстрації, виміру, обробки, аналізу, узагальнення первинної соціологічної інформації.

Найбільш загальним інструментом у цій діяльності може розглядатися саме соціологічне дослідження з його методами. Важливе значення мають і методи колективного пошуку вирішення проблем, а саме: ділові ігри, мозкова атака та інші засоби визначення шляхів перетворення соціальних відносин.

Таким чином, функції соціології визначають широкий спектр завдань, в яких відбивається багата за змістом сама наука соціологія. Успішність реалізації зазначених функцій залежить від характеру соціальних закономірностей, соціальних умов, а також професійної підготовки соціологічних кадрів, від рівня організації соціологічної діяльності.

Методи соціології

Метод – це систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації.

Соціологічне дослідження – це система логічно послідовних, методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур, зв’язаних між собою єдиною метою – отримати достовірні дані про явище чи процес, про тенденції і протиріччя їх розвитку, щоб ці дані могли бути використані в процесі управління різними сферами суспільного життя.

В соціології використовують такі методи:

1.      Загальнонаукові – аналіз, синтез і т. ін.

2.      Власне методи соціологічного дослідження, які поділяються на:

-    методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту);

-    методи аналізу матеріалу (використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей і т. д.).

Метод аналізу документів.

Зазначений метод дозволяє отримувати дані про події, що відбулися, спостереження за якими вже неможливо. Вивчення документів нерідко дозволяє виявити тенденції і динаміку їх змін та розвитку.

Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі та зберігання інформації.

Існує два види методів аналізу документів – традиційний і контент-аналіз, який активно застосовується в дослідженнях засобів масової інформації, будучи незалежним методом групування текстів.

Метод спостереження.

Соціологічне спостереження являє собою цілеспрямоване і систематизоване сприйняття будь-якого явища, риси, якості та особливості якого фіксуються спостерігачем. Форми і засоби фіксації можуть бути різними: бланк, щоденник спостереження, фото-, теле- або кіноапарат та ін. технічні приладдя.

Характерними рисами наукового спостереження є систематичність, планомірність, цілеспрямованість.

Головною особливістю методу спостереження є те, що відбувається безпосередній зв’язок з об’єктом, також однією з особливостей є неможливість повторного спостереження.

Метод опитування.

Даний метод займає 90% всіх методів збору інформації.

Опитування – це метод збору соціальної інформації про об’єкт в ході безпосереднього (інтерв’ю) або опосередкованого (анкетування) соціально-психологічного спілкування соціолога (інтерв’юера) і того, кого опитують (респондента) шляхом реєстрації відповідей респондента.

Методи опитування поділяють на інтерв’ю і анкетне опитування.

Інтерв’ю – це бесіда, що проводиться за певним планом і передбачає безпосередній контакт інтерв’юера з респондентом. За формою проведення воно може бути прямим, опосередкованим (наприклад, по телефону).

Особливістю анкетного опитування є використання анкети, що заповнюється респондентом.

Анкетне опитування може бути очним, при якому інтерв’юер роздає анкети і присутній при їх заповненні, та заочним, яке в свою чергу може бути поштовим, пресовим і телефонним.

Особливим опитуванням є експертне, тобто опитування, в ході якого респондентом є експерт (спеціаліст в певній галузі діяльності).

Метод експерименту.

Експеримент – загальний метод отримання в контрольних і керованих умовах нових знань, в першу чергу про причинно-наслідкові відносини між явищами і процесами.

Соціальний експеримент – спосіб отримання інформації про соціальний об’єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій..

Виділяють такі види експерименту: економічний, правовий, педагогічний, соціально-психологічний і т.д. Підготовка і проведення будь-якого експерименту – справа досить трудомістка і вимагає спеціальних знань і методичних навичок.

Категорії соціології

Вимоги до категорії соціології.

В категоріях соціології відображаються, з одного боку, внутрішня якісна визначеність досліджуваного об’єкта, а з другого – суттєві властивості, риси та характеристики, вузлові моменти цього об’єкта, можливості його розвитку.

Слід підкреслити, що розробка категорій науки тісно пов’язана з об’єктом науки, який являє собою конкретну реальність певного рівня, що відрізняє дану реальність від інших.

Певними якостями характеризується і об’єкт соціології. Багатоманітність і цілісність цього об’єкта, його характеристики відбиваються в системі понять і категорій. Визначальним в ній буде відбиття цілого і осмислення категорій науки як відображення багатогранності об’єкта.

Особливості соціологічних категорій.

Соціологічні категорії мають свої особливості:

1. Вони відображають не суспільство в цілому, а конкретні його компоненти різної функціонально-структурної направленості.

2. Вони є не загальними, а специфічними, що спрацьовують лише в соціології.

3. Вони мають подвійне призначення: з одного боку, їх розвиток виступає як збагачення спеціальних соціологічних теорій, з іншого – поповнення їх арсеналу сприяє більш глибокому проведенню робі з прикладної соціології, оскільки розширює можливості заміру нових явищ соціальної дійсності.

Основна категорія соціології.

Основною категорією соціології є категорія “соціальне”. Соціологія вивчає соціальне в його конкретному вигляді з метою визначення шляхів його перебудови відповідно до суспільних потреб і сутнісних рис самого соціального.

За своїм змістом соціальне є відображенням організації і життєдіяльності суспільства як суб’єкта історичного процесу. Це інтегративне утворення, що акумулює знання, досвід, традиції, творчі здібності та реальну оцінку стану розвитку суспільства і його елементів. Воно виражає характер використання потенціалу і соціальних резервів суспільства, колективу, групи і особи для вироблення критеріїв оптимального розвитку всього соціального організму.

Всі соціологічні категорії поділяються на методологічні й процедурні (проведення соціальних досліджень).

Методологічні категорії.

Серед методологічних категорій вчені виділяють п’ять груп:

1. Група, що розкриває соціальні зв’язки. До неї відносяться соціальна система, соціальний інститут, соціальна організація, соціальний контроль, соціальні дії, соціальні відносини, соціальна сфера, соціальна залежність, соціальний зв’язок, соціальний факт.

2. Група, що розкриває соціальні спільності. До неї відносяться суспільство, соціальна спільність, соціальний клас, соціальний шар, соціальна група, особистість.

3. Група, що розкриває соціальні процеси. До неї відносяться соціальний процес, соціалізація, соціальна адаптація, соціальна мобільність, соціальна інтеграція, соціальний контракт, соціальна дезорганізація.

4. Група, що розкриває соціальний розвиток. До неї відносяться діяльність, соціальна інновація.

5. Група, що розкриває характер застосування соціології в практиці суспільної діяльності. До неї відносяться соціальне проектування, соціальне прогнозування, соціальне планування, соціальна технологія.

Категорії проведення соціальних досліджень.

Значне місце в системі категорій і понять соціології посідають категорії, які відбивають специфіку опрацьованої інформації. Тут чільне місце посідає категорія “соціологічне дослідження”, що являє собою методику і техніку досліджень з безліччю їх видів, соціологічні заміри, анкетування, опитування, техніку і процедуру дослідження тощо.

Отже, система категорій і понять в соціології має складну побудову і субординаційну залежність створених нею груп понять. Принципове ж значення полягає в тому, що ця система відбиває і розкриває соціальне в його безпосередньому зв’язку з практикою.

 

4