yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Соціологія->Содержание->2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ,США Й В УКРАЇНІ

Соціологія

2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ В КРАЇНАХ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ,США Й В УКРАЇНІ

Процес становлення соціологічної думки має свою давну історію. Одні вчені вважають, що перші концепції соціології мали місце вже в античності і звідси роблять висновки про її початок у ті часи, другі – що соціологія як наука виникла в середині ХІХ століття і пов’язують її виникнення як науки з О. Контом, Е. Дюркгеймом та ін., треті – називають ХХ століття. Як бачимо, одностайної думки вчених немає, і кожен з цих поглядів має своє обґрунтування.

Етапи розвитку західної соціології

І етап. Перша половина ХІХ століття

Для цього періоду характерні глобальні концепції розвитку суспільства.

Гегель.

Німецький мислитель зробив могутній поштовх у становленні соціологічної думки. Він в центрі уваги поставив не абстрактні роздуми про зв’язки, які існують між особою і суспільством, як це робили мислителі до нього, а конкретно розкрив місце цієї особи в суспільстві і державі. Гегель приходить до висновку, що держава – то є найвище благо, немає раціональних дій і свобод без держави.

Огюстен Конт.

Французький вчений називав соціологію «соціальною фізикою», вважав її частиною природознавства. Соціологія, на його думку, підкоряється законам природи. Однак, закони можуть змінюватися внаслідок взаємодії індивідів.

Соціальну фізику він поділяв на:

1.            Соціальну статику, що досліджує структуру суспільства і функції основних соціальних інститутів;

2.            Соціальну динаміку, що вивчає процеси соціальних змін, закони розвитку соціальних систем.

О.Конт виділяв такі методи соціологічних досліджень:

1.            Спостереження;

2.            Експеримент;

3.            Порівняльний метод;

4.            Генетичний метод;

5.            Конкретно-історичний метод.

О. Конт вивів закон трьох стадій розвитку пізнавальної діяльності, суспільної свідомості людей:

1.            Теологічна – домінує релігійна міфологія, явища природи і життя людей пояснюються впливом надприродних сил, відбувається перехід від політеїзму до монотеїзму;

2.            Метафізична – місце релігійного уявлення займає дослідницьке знання про явища світу і життя людей, але при слабкому розвитку науки поняття, що відбивають ці явища, досить абстрактні;

3.            Позитивна – на зміну теологічним і метафізичним підходам приходять наукові дослідження законів навколишнього середовища і життя людей.

М.Спенсер.

Вчений здійснив одну з перших спроб побудови цілісної соціологічної системи. Велику увагу приділяв принципу соціальної еволюції (тобто прогресивному розвитку суспільства шляхом його ускладнення й удосконалення діяльності соціальних інститутів).

Він виділяв такі складові еволюції:

1.            Інтеграція (перехід від простого до складного);

2.            Диференціація (перехід від однорідного до різнорідного);

3.            Зростання порядку (перехід від невизначеного до визначеного).

М.Спенсер проводив аналогію між суспільством і живим організмом. Він пропонував три системи органів суспільства:

1.            Виробнича;

2.            Розподільна;

3.            Регуляторна.

М.Спенсер говорив про існування таких соціальних інститутів у розвинутому суспільстві:

1.            Господарські;

2.            Обрядові;

3.            Політичні;

4.            Церковні;

5.            Професійні;

6.            Промислові.

Все суспільство мислитель поділяв на два типи:

1.            Військове, котре характеризується централізованим контролем і ієрархічною системою влади, у ньому цінується дисципліна, а церква схожа на військову організацію;

2.            Індустріальне, котре характеризується перевагою промисловості і торгівлі, з'являється політична воля, стає більш гнучкою соціальна організація, відбувається поділ праці.

М.Спенсер вивів закон про рівну волю. На його думку, головною задачею для держави, як вільної організації, є здійснення правосуддя і забезпечення дотримання закону рівної волі. Вчений спробував сформулювати структурно-функціональний підхід до вивчення суспільства як соціального явища.

 

 

 

5