ГоловнаЗворотній зв'язок
Главная->Соціологія->Содержание->3.ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ,  МЕТОДИ ЗБОРУ Й АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Соціологія

3.ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ,  МЕТОДИ ЗБОРУ Й АНАЛІЗУ СОЦІАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Соціологічне дослідження – це система логічно-послідовних методологічних, методичних і організаційно-технічних процедур для одержання наукових знань про соціальне явище чи процес.

Об'єкт соціологічного дослідження – соціальна реальність.

Предмет соціологічного дослідження – особливості, певні сторони об'єкта дослідження.

Основні етапи соціологічного дослідження:

1.            Підготовчий – вироблення програми й інструментарію.

2.            Збір первинної соціологічної інформації.

3.            Упорядкування й обробка зібраної інформації.

4.            Аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формування висновків, розробка рекомендацій.

Методи збору інформації

1. Аналіз документів:

- неформалізований (тлумачення документів, з'ясування основних думок і ідей конкретного тексту через розуміння, інтерпретацію, узагальнення змісту і логічне обґрунтування визначених висновків);

- формалізований чи контент-аналіз (переведення масової текстової інформації в кількісні показники з подальшою їхньою обробкою).

2. Спостереження:

- в міру відкритості: відкрите, інкогніто;

- за ступенем формальності: стандартизоване, нестандартизоване;

- за регулярністю в часі: систематичне, випадкове;

- за ступенем участі спостерігача в досліджуваній ситуації: включене, невключене;

- за кількістю об'єктів: повне, часткове;

- за місцем і способом проведення: польове, лабораторне;

- за наявністю контролю: контрольоване, неконтрольоване.

3. Експеримент:

- соціальний;

- економічний;

- правовий;

- педагогічний;

- психологічний;

- естетичний і ін.

4. Опитування.

5. Анкетування:

-          роздавальне,

-          поштове,

-          надруковане в пресі,

-          запропоноване в Інтернеті.

Види питань анкети:

-          за змістом: знання, установки, інтереси, почуття, мотиви, факти;

-          за формою: прямі, непрямі, індекси, тести, шкальні;

-          за структурою: відкриті, закриті, напівзакриті, дихотомічні, альтернативні, меню;

-          за функціями: основні, контрольні, фільтруючі, контактні, уточнюючі, буферні.

Основні складові анкети:

а) вступна частина;

б) паспортна частина;

в) основна частина;

г) етична частина.

6. Інтерв'ю:

-          за волею дій: спрямоване, ненаправлене;

-          за ступенем формалізації: вільне, стандартизоване, напівстандартизоване;

-          за способом спілкування: особисте, опосередковане;

-          за частотою проведення: одноразове, багаторазове;

-          за ступенем твердості: «тверде», «м'яке».

7. Соціальна експертиза – компетентне дослідження якого-небудь питання:

-          цивільної думки;

-          соціальних інституцій;

-          спеціальних експертів;

-          комплексної оцінки ситуації.

Експертне опитування проводиться за допомогою анкетування, інтерв’ю, мозкової атаки, дискусії, рад, ділових ігор.

8. Тест:

-          вербальний;

-          емпіричний;

-          досягнень;

-          інтелекту;

-          особистісний;

-          проективний та ін.

9. Соціометрія – вивчення внутрішньоколективних зв'язків, відносин між членами колективу.

10. Соціометричний вибір – вираження членом групи позитивного чи негативного ставлення до іншого члену групи.

Соціометричні критерії – питання, що проектують різні ситуації взаємодії членів групи (комунікативні і гностичні).

Соціоматриця – таблиця у формі матриці, у якій кількість рядків і колонок дорівнює кількості членів групи. Звичайно позитивний вибір відзначається знаком «+», негативний – «-», а взаємний вибір обводиться навкруги.

Соціометричний статус – стан індивіда в групі. Буває: ізольований, прийнятий до групи, такий, якому надається перевага, лідер, зірка.

Методи аналізу соціальної інформації

1.      Соціологічний вимір – процедура, за допомогою якої якісні ознаки соціального явища або об'єкта, що вивчається, порівнюють з визначеним еталоном і одержують числове відображення у визначеному масштабі. Для цього соціолог створює шкалу. Існують такі типи шкал:

-          шкала класифікації назв;

-          рангова шкала;

-          інтервальна шкала.

2.      Кореляційний аналіз – встановлення зв'язку між двома рисами.

3.      Регресійний аналіз – встановлення сили і виду зв'язків.

4.      Факторний аналіз – виявлення на основі ряду характеристик певного фактору.

5.      Кластерний аналіз – виділення в групи однорідних об'єктів за їхніми характеристиками.

 

9