yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share

Технологии

Лекція №21

При таких тисках має місце інтенсивне заліковування дислокацій, що відповідає руху вліво по діаграмі Бочвара. При цьому міцність різко зростає, прагнучи до теоретичної. При дуже великому тиску, за схемою всебічного стиску, поведінка металу подібна до поведінки рідини (метал розглядається як квазірідина).

 

Якщо квазірідині дати вихід, то має місце екструзія або пресування.

 

Види обробки тиском.

1.    Прокатка (холодна та гаряча). Дістають аркуші, профілі і т.д.

2.    Кування (холодне та гаряче).

3.    Волочіння (холодне та гаряче).

4.    Редукування (ротаційне кування). Для обробки вольфраму та молібдену, тому що їх у чистому вигляді одержують пористими. Для усунення пористості застосовують редукування (холодного типу).

5.    Штампування (холодне та гаряче). В ЕА-будуванні використовують тільки холодне штампування.

 

Технологічність холодного штампування.

По точності холодне штампування поступається різанню, але перевершує лиття.

 

Переваги:

-  деталі з точністю 10...11 квалітет;

-  чистота поверхні залежить від методу і може досягати 7 класу шорсткості;

-  має місце висока повторюваність розмірів (висока відтворюваність);

-  дозволяє одержувати вироби з низькою матеріалоємністю;

-  дозволяє одержувати легкі нежорсткі деталі виробів.

-  характеризується високою продуктивністю та низькою собівартістю;

-  дозволяє використовувати низькокваліфіковану робочу силу.

 

Недоліки:

- вузька номенклатура використовуваних матеріалів;

- обмеження по конфігурації деталей;

- висока вартість оснащення.

 

Класифікація методів холодного штампування.

1. Методи холодного штампування, що характеризуються місцевим руйнуванням матеріалу заготівки

2. Методи холодного штампування, що характеризуються пластичним деформуванням матеріалу заготівки

1.1. різання (рос. – резка)

1.2. вирізка (вирубка)

1.3. пробивання

1.4. чистова вирізка

1.5. чистове пробивання

1.6. зачищення

1.7. калібрування

1.8. надрізання – полягає в частковому відділенні матеріалу по незамкненому контуру без видалення відходів

2.1. Методи холодного штампування, що характеризуються пластичним деформуванням листової заготівки

2.1.1. згинання (рос. - гибка)

2.1.2. профілювання

2.1.3. витягування (рос. - вытяжка)

2.1.4. спеціальне витягування

2.1.5. формування

2.1.6. розбортування

2.1.7. обтиск (рос. - обжим)

2.1.8. пуклівка

2.1.9. рихтування

2.2. Методи холодного штампування, що характеризуються пластичним деформуванням з перерозподілом матеріалу заготівки

2.2.1. карбування

2.2.2. висадка

2.2.3. пресування

2.2.4. екструзія

 

Матеріали для холодного штампування.

Для 1 класу (див. таблицю) можна використовувати класифікацію матеріалів для обробки різанням.

 

Для 2 класу основною характеристикою є технологічна пластичність.

 

Сталої оцінки цього показника немає.  Здатність до штампування оцінюють непрямо. При цьому беруться до розгляду такі показники, як  та . Чим вище  та , тим гірше здатність до штампування, тим менше придатний матеріал для холодного штампування, але здатність до штампування обумовлюється не тільки значеннями  та , але і їхнім співвідношенням:

( - ) і / .

 

( - ) характеризує можливість пластичної деформації, чим вище ця різниця, тим вище здатність до штампування.

 

 Чим менше / тим здатність до штампування краще.

 

Крім того, для оцінки здатності до штампування використовують такі параметри:

-  d - відносне подовження зразка при розриві;

-  y - відносне звуження шийки при розриві.

 

Чим більше d та y тим вище пластичність. Більш чутливим (інформативним) являється y.

 

Використовуючи ці параметри можна класифікувати матеріали:

1. Сталі. Для холодного штампування з вуглецевих конструкційних сталей застосовують тільки сталь якісну. Сталь звичайної якості (СТ0, СТ1, СТ2) застосовувати не можна, тому що хімічний склад цих сталей нестабільний, має місце велика дисперсія властивостей, що приводить до поганої повторюваності при серійному та масовому виробництві.

З погляду обробки тиском, вуглецеві якісні сталі поділяють на 4 групи:

-   найкращий матеріал (сталь 05, 08, 10КП, 10ПС, 10Г) ;

-   сталь 15, 15ПС, 15КП, 20ПС, 20КП, 25КП, 25ПС. Пластичні властивості гірше, тому що вміст вуглецю більший;

-   сталь 30, 35, 40. Використовують для висадки;

-   сталі з вмістом вуглецю більш 0,5% – холодним штампуванням не обробляються.

 

Сталі перших двох груп мають погані механічні властивості і термообробці (загартуванню) не підлягають, тому що вміст вуглецю в них менше 0,3%. Для поліпшення механічних властивостей використовують:

-   хіміко-термічну обробку;

-   складність просторової конфігурації;

-   зміцнення за рахунок деформації (чим вище ступінь деформації, тим більше наклеп і тем краще механічні властивості). Особливо ефективно в поєднанні з рекристалізаційний відпалом (але потрібно щоб не було збиральної рекристалізації, щоб не втратити наклеп).

 

Леговані сталі. Легування зменшує пластичність та підвищує  та  Þ леговані сталі для холодного штампування не придатні. Як виняток застосовують низьколеговані сталі (ступінь легування до 0,25%). Малий ступінь легування та низький вміст вуглецю дають оптимальне поєднання міцності та пластичності. Високолеговані сталі не придатні для холодного штампування, але як виняток використовують сталі аустенітного класу (Г13, 05Х18Н10Т).

 

2. Мідь та її сплави. Для холодного штампування використовуються деформовувані латуні (однофазні). З бронз для холодного штампування використовують два види деформовуваних бронз: БрБ-2, БрКМц5-5. Ці сплави придатні для холодного штампування тільки після загартування, у стані постачання непридатні.

 

3. Алюмінієві сплави. Поділяються на такі, що не зміцнюються (деформовувані) та такі, що зміцнюються (мають здатність до дисперсійного твердіння в процесі старіння). Для холодного штампування придатні такі сплави, що не зміцнюються (АМг(єдиний який підлягає гальванічному осадженню), АМц), сплави що зміцнюються підлягають холодному штампуванню у свіжозагартоаному стані.

 

 

38