yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->3.2 Економічна і досяжна точність. Розрахункове та фактичне уточнення

Технологія машинобудування

3.2 Економічна і досяжна точність. Розрахункове та фактичне уточнення

 

Економічна точність – точність, яка може бути отримана у нормальних виробничих умовах при мінімальній собівартості.

Під нормальними виробничими умовами розуміють виконання  робіт на справному обладнанні із застосуванням необхідних інструментів і пристроїв робітниками відповідної кваліфікації. Іноді  вживають термін “середньоекономічна точність”. Поняття  економічної  точності застосовують при призначенні технологічних допусків, при проектуванні технології в умовах серійного і масового виробництв.

Кожному методу обробки відповідає своя економічна точність. Таблиці економічної точності обробки наводяться  практично у всіх довідниках із технології машинобудування, наприклад, чорнова обробка – 14-15-й квалітети, чистова лезова обробка – 10-11-й  квалітети.

Досяжна точність - точність, яку можна отримати при виконанні обробки в особливо сприятливих умовах, на спеціально налагодженому чи модернізованому верстаті, висококваліфікованими  фахівцями, без обліку витрат часу і незважаючи  на  собівартість.

Досяжну точність найчастіше використовують в умовах ремонтного чи дослідного виробництва, при виконанні унікальних  робіт, а також при виробництві спеціального  інструмента.

 

      Розрахункове та фактичне уточнення

 

      З технологічної точки зору досягнення необхідної точності деталі, виготовленої з вихідної заготовки, полягає у створенні такої

Т-системи, яка б забезпечила перетворення точності параметрів заготовки у точність цих самих параметрів деталі.

      Оскільки точність параметрів вихідної заготовки значно нижче, ніж деталі, то у процесі її виготовлення (використання різних способів обробки) проходить поступове їх уточнення, тобто наближення точності цих параметрів до заданих у кресленні.

      Для оцінювання ступеня різниці точності певного параметра деталі від цього ж параметра вихідної заготовки проф. Соколовський А.П. запропонував поняття уточнення [4].

      Розглядають розрахункове та фактичне уточнення.

Розрахункове уточнення – це відношення допусків параметра точності заготовки та деталі:

                                   ,                                                     (3.1)

де Тз – допуск певного параметра заготовки;

      Тд- допуск цього ж параметра деталі.

      Фактичне уточнення – це відношення поля розсіювання показників точності певного параметра заготовки ωз та готової деталі ωд:

                                                   (3.2)

      На практиці у більшості випадків для забезпечення реалізації розрахункового уточнення доводиться використовувати декілька

Т-систем, які забезпечують послідовне підвищення точності параметра (чорнова обробка, напівчистова, чистова тощо).

      При цьому поняття уточнення може бути використане для кожної Т-системи. Наприклад, уточнення Т-системи чорнової обробки є відношення допуску параметра вихідної заготовки до допуску економічного квалітета точності способу чорнової обробки. Для напівчистової обробки – відношення допуску чорнової обробки до допуску напівчистової обробки і так далі.

      Таким чином, загальне технологічне уточнення , що

забезпечує послідовність способів обробки, можна розглядати як добуток уточнень окремих Т-систем, які використовують для виготовлення деталі:

                                              (3.3)

де к – кількість способів обробки, які реалізуються у Т-системах.

      Очевидно, що забезпечення точності виготовлення виробу може бути гарантовано за умови

                                               εр ≤ εТу.                                            (3.4)

            Поняття уточнення використовують для формування маршрутів обробки поверхонь (МОПi) [16] шляхом послідовного додавання більш точних способів обробки та розрахунку значення технологічного уточнення за рівнянням 3.3 і перевіркою виконання умови 3.4. Коли умова виконана, вважається, що сформована множина способів обробки для певної поверхні (МОПi) є достатньою для забезпечення її точності.

      Також поняття уточнення, якщо відомо його сумарне значення, може бути використаним для перевірки можливості забезпечення точності параметра поверхні при виготовленні.

Наприклад, треба визначити, чи забезпечить вимоги точності поверхні за кресленням Ǿ70-0,046 технологічний процес її обробки, який має такі операції  (чорнова обробка за 14-м квалітетом Т= 0,74 мм; напівчиста обробка за 10-м квалітетом Т=0,12 мм; чистова обробка за 7-м квалітетом Т=0,03 мм).

У вихідній заготовці, виготовленої штампуванням відповідно до ГОСТ 7505-89, ця поверхня має розмір Ǿ (Тзаг = 1,6 мм).

      Розрахункове уточнення для цієї поверхні (дивись формулу 3.1) дорівнює 1,6 / 0,046 = 34,8.

      Сумарне уточнення технологічного процесу згідно з формулою 3.3 дорівнює (1,6/0,74 * 0,74/0,12 * 0,12/0,03 = 53,3).

      Таким чином, умова 3.4 (34,8 ≤ 53,3) виконується.

На підставі цих розрахунків можно зробити висновок, що точність поверхні буде забезпеченою.

 

 

17