yandex rtb 1
ГоловнаЗворотній зв'язок
yande share
Главная->Різні конспекти лекцій->Содержание->3.5 Чинники, що впливають на точність виготовлення деталей машин

Технологія машинобудування

3.5 Чинники, що впливають на точність виготовлення деталей машин

 

На сумарну точність обробки ∆Σ впливає велика кількість чинників, найбільш важливими серед яких є такі:

 

Σ = f (εу, ∆в,  ∆н,  ∆t,  ∆з,  ∆пд),                                    (3.5)

 

де εу – похибка установлення заготовки перед обробкою;

∆в – геометричні похибки верстата;

∆н – похибка налагодження верстата;

∆t – похибка від температурних деформацій елементів

Т- системи;

∆з – похибка від зношення різального інструмента;

∆пд – похибка від пружних деформацій елементів Т – системи.

Розглянемо чинники їх виникнення, методи розрахунку та наслідки впливу на точність обробки кожного із складових ∆Σ.

 

     3.5.1 Похибка установлення εу та її структура

 

Існують три основних способи установлення заготовок при їх обробці у Т-системах [10]:

- безпосередньо на столі верстата з використанням вивіряння правильного положення вимірюваними інструментами;

- в універсальних затискних пристроях;

- у спеціальних затискних пристроях.

Перший спосіб використовують, як правило, в одиничному або дрібносерійному виробництві при обробці великогабаритних заготовок. Для правильного базування заготовок застосовують їх попередню розмітку, тобто нанесення рисок, точок для наступного використання їх для перевірки положення заготовки на верстаті. Точність базування за цим  способом невисока, а трудомісткість  значна.

Універсальні затискні пристрої (трикулачкові патрони, лещата та ін.) дають можливість більш точного базування заготовок.

Час, що витрачається на встановлення заготовок, помітно зменшується, є можливість механізації затиску за рахунок використання пнемо - або гідроприводів.

Спеціальні пристрої забезпечують найбільш точне і швидке встановлення заготовок, але їх порівняльна дорожнеча робить їх застосування ефективним у великосерійному і масовому виробництвах.

Похибка установлення має місце для всіх розглянутих способів і є наслідком декількох первісних складових, до яких належать похибка базування εб, похибка закріплення εз та похибка пристрою εпр.

Складові похибки установлення є векторними величинами, тому

y = б + з + пр.                                    (3.6)

Оскільки в реальних виробничих умовах для кожного випадку досить складно визначити напрямок дії вектора тієї чи іншої складової похибки установлення, то її  визначають за такою формулою:

εy = .                                      (3.7)

Значення окремих складових похибки установлення можна визначити аналітичними розрахунками. Сумарні значення εy для типових схем установки наведені у багатьох технологічних довідниках [11,12].

 

 

20